Постанова № 76205726, 29.08.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№22-ц/796/6259/2018 Головуючий в 1 інстанції - Заставенко М.О.

Унікальний № 758/104/18 Доповідач - Панченко М.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2018 року м.Київ

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді доповідача - Панченка М.М.

суддів - Волошиної В.М., Слюсар Т.А.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 13 червня 2018 року про передачу справи на розгляд іншому суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в м. Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07 лютого 2018 року відкрито провадження у справі, а 19 березня за клопотанням позивача залучено Державну казначейську службу України до участі у справі в якості відповідача.

Крім того, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року за клопотанням позивача замінено первісного відповідача МВС України на належного відповідача - Головне управління Національної поліції у м. Києві.

В ході розгляду справи Головне управління Національної поліції у м. Києві звернулося до суду з клопотанням про передачу справи за підсудністю на розгляд Шевченківському районному суду м. Києва, тобто за місцем реєстрації відповідача.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13 червня 2018 року указане клопотання задоволено, а справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва

В поданій апеляційній скарзі заявникпросить зазначену ухвалу скасувати, як постановлену з порушенням норм процесуального права. Так, скаржник посилається на те, що місце його перебування згідно договору оренди квартири визначено у Дарницькому районі м. Києва. Крім того, позивач зазначає, що обидва відповідачі, які зазначені ним у позові знаходяться в Печерському районі м. Києва, а тому будь-які підстави для направлення справи до Шевченківського району м. Києва - відсутні. При цьому, скаржник наполягає на тому, що Головне управління Національної поліції у м. Києві зазначено відповідачем в ухвалі суду помилково.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Таким чином, справа підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва.

На підставі ч. 13 ст. 7 та ст. 369 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників процесу про розгляд справи.

Заслухавши доповідь судді Панченка М.М., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з таких підстав.

Так, звертаючись з даним позовом до Дарницького районного суду м. Києва, ОСОБА_1 виходив з ч. 4 ст. 28 ЦПК України, згідно якої позови, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Як на підтвердження перебування позивача в Дарницькому районі м. Києва останній надав суду договір оренди квартири АДРЕСА_1 /а.с. 19-22/.

Разом з тим, згідно зазначеної норми права відповідне місце проживання або перебування позивача має бути у встановленому законом порядку зареєстроване.

Посилання скаржника на те, що реєстрація місця перебування вимагає лише письмове повідомлення органу реєстрації, не приймається судом до уваги, оскільки позивачем не надано суду доказів, що таке повідомлення було ним здійснено.

Про неповідомлення позивачем органу реєстрації щодо місця власного перебування свідчить і той факт, що згідно відповіді з електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» ОСОБА_1 зареєстрованим по м. Києву не значиться.

В ході розгляду справи, судом встановлено, що зареєстрованим місцем проживання позивача є АДРЕСА_2. Указана обставина не заперечується також і самим скаржником.

За загальним правилом територіальної підсудності, в силу ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, вирішуючи питання про направлення справи за підсудністю до іншого суду, суд першої інстанції міг направити справу або до суду за місцем реєстрації позивача, або до суду за місцем знаходження юридичних осіб-відповідачів.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач клопотав про заміну первісного відповідача на Національну поліцію України, в той час як суд, незважаючи на задоволення відповідного клопотання, в ухвалі від 05 квітня 2018 року зазначив відповідачем Головне управління Національної поліції у м. Києві.

Указані організації є окремими юридичними особами. При цьому, Національна поліція України територіально знаходиться в Печерському районі м. Києва, а Головне управління Національної поліції у м. Києві - в Шевченківському.

Разом з тим, позивач не оскаржував ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року, в якій первісного відповідача замінено на Головне управління Національної поліції у м. Києві, а також не звертався до суду першої інстанції із заявою про виправлення описки.

Таким чином, на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідачем в даній справі є саме Головне управління Національної поліції у м. Києві, яке знаходиться в Шевченківському районі м. Києва.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про непідсудність справи Дарницькому районному суду м. Києва, а направленнясправи до Шевченківського районного суду м. Києва за підсудністю для подальшого розгляду не суперечить нормам чинного процесуального законодавства.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що у випадку зміни судом першої інстанції відповідача на Національну поліцію України, питання підсудності даної справи може бути переглянуте в подальшому.

Отже, слід дійти висновку про те, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права та не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.7,369,375 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 13 червня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: