Ухвала суду № 76205489, 31.08.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/6591/18

В справі № 760/22089/18-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ про залишення позовної заяви без руху/

31 серпня 2018 року Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом»янської районної в м. Києві державної адмінінстарції про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом зняття з реєстраційного обліку, суддя

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить усунути йому перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1, знявши з реєстраційного обліку в квартирі відповідача, який втратив право користування квартирою.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майно.

За правилами ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено ч.2 ст.16 ЦК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Вимоги до позовної заяви викладено в ч.3 даної статті.

У порушення даної норми закону в позові не обґрунтовано:

-яким чином позивач просить захистити його порушене право: зняттям відповідача з реєстрації чи визнання його таким, що втратив право користуватися жилим приміщенням;

-якими доказами підтверджується непроживання відповідача в спірній квартирі;

-яким є місце проживання відповідача;

-з яких причин відповідач не проживає в спірній квартирі, чи був він членом сім»ї колишнього власника квартири і чи існували будь-які домовленості з цього приводу між ним та колишнім власником житла;

-виходячи з вимог закону, який регулює права членів сім»ї власника майна, визначеного законом як сервітут, в разі відчуження майна, чи не користується таким правом відповідач;

-виходячи з вимог глави 32 ЦК України, чи має право позивач, як власник майна з серпня 2018 року, на такий спосіб захисту, як визначено у позові;

-посилаючись на ст. 16 ЦК України, які способи усунення перешкод у користуванні власністю з урахуванням вимог ст. 19 ЦПК України, просить застосувати позивач;

-виходячи з вимог, викладених у ч.2 ст.19 ЦПК України, який спір щодо майна - спірної квартири, виник у позивача з відповідачем, похідним від якого є вимога зняття відповідача з реєстраційного обліку в квартирі;

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України « Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України « Про Державний бюджет на 2018 рік» з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 762,00 гр.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму, а саме не менше 704, 80 гр. та не більше 8 810, 00гр.

При зверненні до суду позивачем свої вимоги до суду викладено одним абзацом, в якому фактично заявлено три вимоги немайнового характеру, а саме:

а/ усунення перешкод в користуванні квартирою;

б/ зняття відповідача з реєстраційного обліку в квартирі;

в/ визнання його таким, що втратив право користуватися жилим приміщенням у квартирі.

При зверненні до суду до позову додано документ про сплату судового збору в розмірі 704, 80 гр., як з однієї вимоги немайнового характеру.

Однак, викладення трьох вимог в одному абзаці не може свідчити про одну вимогу, а тому позивач має сплатити судовий збір виходячи саме з трьох вимог немайнового характеру.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з цього, позивач має сслатити судовий збір за вирахуванням сплаченої суми, у розмірі 1 409, 60 гр. на:

--р/р №31212206700010, утримувач коштів УДК СУ Солом'янського району м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача ГУ ДКУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: 22030101; 050, «судовий збір», Солом`янський районний суд м. Києва, 02896762.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, судя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом»янської районної в м. Києві державної адмінінстарції про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом зняття з реєстраційного облікузалишити без руху, надавши йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом п»ятнадцяти днів з дня її отримання.

В решті ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А.Шереметьєва