Ухвала суду № 76205399, 14.08.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/20686/18

Провадження № 1-кс/760/10558/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Курова О.І., при секретарі Власенко А.А., за участю прокурора - Свербиуса О.О., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Яворського І.А., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 Свербиус О.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, у межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100090009004 від 07.08.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві Яворського І.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 днів.

З матеріалів клопотання вбачається, що Солом'янським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100090009004 від 07.08.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що 07.08.2018 року в період часу з 12:00 до 14:10 год., діючи за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, шляхом взлому замків, незаконно проникли до приміщення квартири, звідки таємно викрали ноутбук марки "НР", золотий ланцюг з хрестиком, каблучку золоту з каменем "рубін", срібний браслет "Пандора", грошова сума в розмірі 900 доларів США, та 1100 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли в невідомому напрямку, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з незаконним проникненням у житло, , ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України.

08.08.2018 року о 12 годині 16 хвилин ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КПК України.

У клопотанні слідчий зазначає, що підставами підозрювати ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази.

Крім того, обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив, що підозрюваний ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

Разом з тим, слідчий вказує на те, що відносно ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою зміни останнім показів в частині фактичних обставин для уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме зникнути та перебувати тривалий час у розшуку, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки офіційно не працевлаштований не має постійного джерела доходу.

В судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали, якими прокурор та слідчий обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

З даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 07 серпня 2018 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

08 серпня 2018 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07 серпня 2018 року, часом фактичного затримання ОСОБА_1 є 14 год. 00 хв. 07 серпня 2018 року.

09 серпня 2018 року підозрюваному ОСОБА_1 були надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Разом з тим, частиною 1 статті 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов'язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов'язаний з'ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м'який.

Між тим, слід звернути увагу, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків; запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню кримінального провадження; забезпечення можливості виконання процесуальних рішень. При цьому одного лише посилання на можливість протидії підозрюваним досудовому розслідуванню є недостатнім, воно повинно підтверджуватись відповідними матеріалами, які містять незаперечні фактичні дані про таке. А спроби таким чином компенсувати недоліки та неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжного заходу не можуть бути виправдані жодною метою.

Крім того, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням продовження перебування особи під вартою, тому, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо тримання під вартою не відповідатимуть вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК, оскільки в іншому випадку нівелюються вимога про дотримання законності у сфері обмеження права на свободу у кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід враховувати вимоги ст. 5 Конвенції, зокрема правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом тривалого строку.

Отже, суд зобов'язаний враховувати обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України, загальною підставою для тримання під вартою. Лише правова кваліфікація вчиненого, надана стороною обвинувачення, є недостатнім для цього і навіть наявність серйозних підозр щодо участі у вчиненні тяжкого правопорушення та перспективи ухвалення вироку про значну міру покарання самі по собі не можуть бути виправданням тривалого попереднього ув'язнення (правова позиція в рішенні ЄСПЛ у справі «Адам'як проти Польщі»).

При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано для даної стадії досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, копією протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.08.2018 року у ОСОБА_6; копією рапорту старшого оперуповноваженого УКР ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_7 від 07.08.2018 року; копією протоколу огляду місця події від 07.08.2018 року, що проводився у приміщенні квартири АДРЕСА_1; копією протоколу допиту потерпілого від 07.08.2018 року; копіями протоколів допиту свідків від 07.08.2018 року; копією протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину та особистого обшуку ОСОБА_1;

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 підозрюється, фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу.

Разом з тим, суд погоджується з прокурором щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на запобігання яких покликані запобіжні заходи, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладене, характер та спосіб вчинених дій, а також тяжкість вчинених підозрюваним кримінальних правопорушень, дає підстави вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, вчинений без застосування насильства, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 52 860 гривень.

Разом з тим, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду та прибувати до вказаних осіб негайно за викликом; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.131, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, у кримінальному провадженні №12018100090009004 від 07.08.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати із 14 год. 00 хв. 07.08.2018 року - з моменту затримання.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1,,ІНФОРМАЦІЯ_1, закінчується о 14 год. 00 хв. 05 жовтня 2018 року.

Розмір застави визначити у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 52 860 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на отримувач: ТУ ДСА у місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України у м. Києві, р/р № 37318005112089».

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду та прибувати до вказаних осіб негайно за викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську місцеву прокуратуру № 9.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя О.І. Курова