Рішення № 76205120, 20.08.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/43276/17

Провадження № 2/761/1093/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря: Вольда М.А.

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Київської міської ради, третя особа: Третя Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з позовом до Київської міської ради (далі по тексту - відповідач), третя особа: Третя Київська державна нотаріальна контора (далі по тексту - третя особа), відповідно до якого просила визначити додатковий строк тривалістю в один місяць (30 днів) для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4, який останнім часом хворів та не міг розмовляти. Померлим заповіт складений не був. У жовтні 2017 року позивачем було виявлено Договір банківського вкладу, відповідно до умов якого мати позивача зробила грошовий вклад у ПАТ «КБ «Приватбанк» у сумі 30 000 грн. Проте, відразу після виявлення такого договору, позивач звернулася до третьої особи із заявою про прийняття спадщини, але отримала відмову, оскільки строк для подачі такої заяви закінчився. Інших спадкоємців у померлого немає. Позивач вважає причини пропуску строку поважними, оскільки після смерті матері позивача, ОСОБА_5 25.02.2012 року батько позивача хворів і не міг повідомити позивача про наявність грошового вкладу.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надіслав відзив, у якому просить прийняти законне і обґрунтоване рішення, А також здійснювати розгляд справи без представника відповідача.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надіслав заяву з проханням проводити розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що не заперечує проти задоволення позову.

Згідно положень ст. 211 ЦПК України, розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

На підставі зазначено, враховуючи те, що відповідача та третю було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, вони у своїх заявах просили розглядати справу без їх участі, суд ухвали розглянути справу за їх відсутності.

Ухвалою суду від 30.11.2017 року відкрито провадження у справі та витребувано у державного нотаріуса Третьої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 спадкову справу заведену щодо майна ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

Як відомо, 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до ч. 2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Протокольно ухвалою суду від 20.02.2018 року призначено підготовче судове засідання, вирішено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А. від 20.02.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, залучено відзив на позовну заяву відповідача, ухвалено викликати в судове засідання для допиту в якості свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8

Протокольною ухвалою суду від 20.08.2018 року прийнято відмову представника позивача про допит свідка ОСОБА_8, ухвалено допитати свідка ОСОБА_9

Суд, вислухавши пояснення сторони позивача, заслухавши пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що батьками ОСОБА_3 (що змінила прізвище на ОСОБА_3) є ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про шлюб (а.с. 9-10).

21.02.2012 року померла мати позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 (а.с. 6), а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 (а.с. 7).

Відповідно до довідки про причину смерті, виданої лікарем ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1, причина смерті ОСОБА_4 - хронічна серцево-судинна ІХС Атеросклеротичний кардіосклероз (а.с. 8).

10.11.2017 року Третьою київською державної нотаріальної конторою повідомлено позивача, що її заяву вх. №745/01-16 від 10.11.2017 року про прийняття спадщини щодо померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 прийнято бути не можу, оскільки нею пропущений строк для прийняття спадщини (а.с. 5).

Обгрутновуючи позовні вимоги, ОСОБА_3 вказує на те, що лише після виявлення договору №1104140300235887755 від 08.08.2011 року, укладеного між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5 (а.с. 4), а саме у жовтні 2017 року, вона звернулася до третьої особи із заявою про прийняття спадщини.

Окрім цього, Третя київська державна нотаріальна контора повідомила суд листом за вих. №465/01-16 від 25.05.2018 року про те, що спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не відкривалась.

Допитані у судовому засіданні ОСОБА_7 та ОСОБА_9 пояснили суду, що за померлим ОСОБА_4, який дуже довго хворів, доглядала позивач. Батько ОСОБА_3 не розмовляв, не ходив, писати не міг.

Разом з тим, ч. 1 ст. 4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до приписів ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Час відкриття спадщини, згідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є день смерті особи.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Положеннями частини 1 ст. 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1268, ч. 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7 вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо наявності поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, пов'язаних з об'єктивними, непереборними чи істотними труднощами, що перешкоджали позивачу звернутись із вказаною заявою. Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було відомо, що спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1, було відомо про необхідність звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Посилання позивача на те, що лише в жовтні 2017 року вона знайшла договір банківського вкладу і тому вирішила отримати спадщину, не може слугувати поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки дана обставина на це не впливає та не може бути передумовою для звернення із заявою про прийняття спадщини, так як спадщина відкривається із дня смерті особи, для її прийняття встановлюється строк у шість місяців із цього моменту, а жодних дій щодо подання такої заяви у встановлений строк позивачем не вчинялось, так як необґрунтовано позивачем неможливість звернення протягом такого строку.

Згідно п.п.15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

На підставі викладено та керуючись ст. 1217, 1258, 1261, 1270, 1272, ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 258, 262, 264, 265, 268, 352-353 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Київської міської ради, третя особа: Третя Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А.А.Осаулов

Повний текст рішення виготовлено 30.08.2018 року