Ухвала суду № 76202785, 03.09.2018, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/4002/15-к

Провадження № 1-кп/628/16/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 року колегія суддів Куп’янського міськрайонного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді Волчек О.О., суддів: Цендри Н.В., Литвинова А.В.,

за участю:

секретаря - Дюкової Г.Б.,

прокурора - Водолазького Б.М.,

захисників - адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Куп’янську матеріали кримінального провадження за № 12015220690000210 від 30.06.2015 року з обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.15, ст.113, ч.1 ст. 263 КК України та ОСОБА_4 за ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ст.113, ч.1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, оскільки строк дії попередньої ухвали суду від 02.07.2018 року закінчився 02.09.2018 року, але продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також наявна підозра у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України за своєю тяжкістю є тяжкими і особливо тяжкими злочинами, за які законом передбачене покарання на строк до 15 років позбавлення волі, тому для запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинення іншого злочину, попередження незаконного впливу на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, йому доцільно обрати домашній арешт.

ОСОБА_3 проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечував, але просив встановити режим перебування під домашнім арештом з 19.00 год. до 08.00 год. ранку наступного дня. Захисник-адвокат ОСОБА_1 підтримала позицію свого підзахисного.

ОСОБА_4 та його захисник-адвокат ОСОБА_2 також не мали заперечень проти заявленого прокурором клопотання.

Враховуючи думку учасників судового провадження, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 2 ст. 194 КПК України суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які обвинувачуються у вчинення злочинів, передбачених ст. 109-114, 258- 258-5, 260-261 КК України.

Тобто у розумінні національного законодавства відсутня альтернатива застосування іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Однак колегія суддів, враховуючи вказану норму Закону, виходячи з розумності строків розгляду справи, захисту прав людини, закріплених в ОСОБА_5 України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважає, що ч.5 ст. 176 КПК України вступає в протиріччя з нормами міжнародного права.

Відповідно до ст. 8 ОСОБА_5 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_5 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_5 України і повинні відповідати їй.

ОСОБА_5 України є нормами прямої дії.

Статтею 9 ОСОБА_5 України закріплено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною 17 липня 1997 року і з цього часу є невід'ємною частиною національного Законодавства.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає за необхідне і доцільне застосувати норми міжнародного права, які мають вищу юридичну силу, ніж Закони України, окрім ОСОБА_5 України.

Вказана позиція закріплена в національному законодавстві, а саме в ч. 2 ст. 1 КПК України, де передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень ОСОБА_5 України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України, цього Кодексу та інших законів України.

Колегія суддів враховує і тяжкість інкримінованих ОСОБА_3 злочинів, однак відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Свершов проти України» тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для відмови у застосуванні домашнього арешту.

На підставі викладеного, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, який має родину, постійне місце проживання, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, що свідчить про міцність соціальних зв'язків обвинуваченого та навпаки свідчить про зниження наявності ризиків незаконного впливу на свідків та ризику переховування від суду. Крім того, відповідно до висновку судово-медичної-експертизи № 69-КЕ/2017 від 03.04.2017 у ОСОБА_3 діагностовано хронічні захворювання центральної нервової та серцево-судинної системи, а саме: дисциркуляторна енцефалопатія 2 ст. (гіпертонічна) з лікворно-венозною гіпертензією, вираженими вестібуло-атактичним та астенічним синдромами, когнетивними і мнестичними порушеннями, частими вегето-судинними пароксизмами по змішаному типу, синкопальними станами. Гіпертонічна хвороба 2 стадія.

Суд, враховуючи правову позицію, викладену в рішенні Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», відповідно до якої при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, обов'язково має бути розглянута можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, приймає до уваги, що не були встановлені нові ризики, колегія суддів приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ч.1 і 2 ст. 181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов’язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов’язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193-196, 350 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – задовольнити частково.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, міру запобіжного заходу у вигляді домашного арешту.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов'язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не залишати місце свого постійного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, без дозволу суду в період часу з 19.00 год. вечора до 08.00 год. ранку наступного дня;

- носити електронний засіб контролю.

Ухвалу для виконання передати Двурічанському ВП Куп’янського ВП ГУНП в Харківській області за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_3.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали встановити два місяці, тобто до 03.11.2018 року.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О.Волчек

Судді

ОСОБА_6

ОСОБА_7