Ухвала суду № 76201258, 02.07.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/335/2018

Справа № 428/7091/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Подрябінкіної М.О.,

прокурора Зінченко Ю.А.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018130370000531 від 18.02.2018 року у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, -

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про зміну запобіжного заходу застосованого у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 у виді домашнього арешту на тримання під вартою. В обґрунтування вказаного клопотання прокурор зазначила, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_2 переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, відповідно до ч. 1 ст.178 КПК України свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим вказаного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обґрунтовано обвинувачується, відсутність у ОСОБА_2 постійного місця роботи та навчання, наявність судимості за вчинення злочину майнового характеру, та вчинення вказаного злочину у період випробувального терміну. Враховуючи зазначені обставини застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для забезпечення реалізації покладених на нього процесуальних обов’язків та запобігання зазначеним ризикам. В зв'язку з чим просить змінити ОСОБА_2 запобіжний захід у виді домашнього арешту на запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Захисник ОСОБА_1, та обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечували проти задоволення вказаного клопотання.

Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у виді домашнього арешту на запобіжний захід у виді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно з положеннями ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід, щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів.

Суд вважає, що на даній стадії процесу за обставин викладених в обвинувальному акті та клопотанні про застосування запобіжного заходу прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_2 до вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що обвинувачений міг вчинити даний злочин.

Разом з тим, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_2 переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, про наявність яких, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочинів проти власності. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив новий умисний тяжкий злочин в період іспитового строку. Вчинення ОСОБА_2 вказаного злочину за нетривалий період часу свідчить про його стійку злочинну спрямованість та неусвідомлення невідворотності покарання за скоєні ним кримінальні правопорушення. Крім того, під час розгляду даного кримінального провадження обвинувачений переховувався від суду, чим перешкоджав розгляду кримінального провадження, внаслідок чого його було оголошено у розшук, а тому у суду є всі підстави вважати, що обвинувачений може вчинити нові злочини та переховуватися від суду, а застосування інших більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не забезпечить запобігання ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне змінити обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту на запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, який в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Разом із тим, керуючись вимогами ч.3 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, обставини кримінального правопорушення, майновий стан обвинуваченого, тяжкість злочину, характер наявних ризиків, суд вважає доцільним визначити розмір застави в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України – 52 860 грн.

Керуючись ст. ст. 9 Конституції України, ст. ст. 8,9, 31, 177, 178, 181, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2 – задовольнити.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту, застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, змінити на запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 30 серпня 2018 року включно.

Початок строку тримання ОСОБА_2 під вартою відраховувати з моменту затримання, тобто з 30.06.2018 року.

Визначити ОСОБА_2 заставу в розмірі 52 860 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят) гривень, яка повинна надійти на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (одержувач – ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ – 26297948, банк одержувача – Держказначейська служба України м. Київ, МФО – 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду – 05381484).

Роз’яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що в будь-який момент він або інша особа – заставодавець має право внести заставу у визначеному розмірі, після чого ОСОБА_2 звільняється з-під варти за відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання під вартою.

У разі звільнення ОСОБА_2 з-під варти внаслідок внесення застави покласти на нього на два місяці, такі обов’язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися за межі м. Сєвєродонецька Луганської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну місця проживання.

Роз’яснити заставодавцю, що в разі невиконання обвинуваченим зазначених обов’язків, застава може бути звернена в дохід держави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т. О. Комплєктова