Ухвала суду № 76200257, 31.08.2018, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/6360/18

1-кс/417/365/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2018 р. смт. Марківка Луганської області

Слідчий суддя Марківського районного суду Луганської області Дідоренко А.Е., при секретарі Колеснік В.В., за участю прокурорів - Артеменка О.М., Жівотченка О.О., слідчого - Кривопустової Д.С., підозрюваного - ОСОБА_1, захисника - Варченка В.Г., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Марківського ВП ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції Кривопустової Д.С., погоджене прокурором військової прокуратури Луганського гарнізону капітаном юстиції Артеменком О.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гераськівка, Марківського району, Луганської області, громадянина України, має вищу освіту, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовослужбовця військової частини А1302, на посаді номер обслуги, у військовому званні солдат, раніше не судимого, депутатом не являється, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, особа якого посвідчена паспортом НОМЕР_1, виданий Марківським РВ УДМС України в Луганській області 25.10.2006.

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -

В с т а н о в и в:

31.08.2018 року до Марківського районного суду Луганської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Марківського ВП ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції Кривопустової Д.С., погоджене погоджене прокурором військової прокуратури Луганського гарнізону капітаном юстиції Артеменком О.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання обґрунтовується тим, що солдат ОСОБА_1 призваний на військову службу за контрактом до Збройних сил України та відповідно до наказу командира військової частини А1302 №49 від 28.02.2018 зарахований до списків особового складу військової частини А1302, призначений на посаду номер обслуги та поставлений на всі види забезпечення.

Проходячи військову службу за контрактом у військовій частині А1302 солдат ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний додержуватись вимог Конституції України, Законів України, Статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів з питань, що регламентують проходження ним військової служби, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, знати посади, військові звання і прізвища своїх прямих начальників до командира з'єднання включно, не допускати вчинення злочинів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, бути взірцем належної поведінки, виконуючи службові обов'язки, не вживати алкогольних напоїв.

Незважаючи на це, ОСОБА_1 усупереч вимогам чинного законодавства, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, став на злочинний шлях.

Так, 30.08.2018 , приблизно о 17.00 год., солдат ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, будучи, відповідно до відпускного квитка від 09.08.2018 № 2631, звільненим в чергову щорічну відпустку за 2018 рік з 15.08.2018 по 07.09.2018, знаходився на території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3, де вживав спиртні напої з ОСОБА_7.

Під час вживання спиртних напоїв, між солдатом ОСОБА_1 та ОСОБА_7, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виникла словесна сварка, в ході якої солдат ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на подвір'ї домоволодіння, розташованого за вказаною адресою, діючи з раптово виниклим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання смерті іншої людини - ОСОБА_7 та, бажаючи їх настання, наніс один удар кулаком лівої руки в область голови, внаслідок чого ОСОБА_7 впав на землю.

Далі, солдат ОСОБА_1, продовжуючи свій раптово виниклий умисел, направлений на вбивство іншої людини, підійшов до ОСОБА_7, який знаходився у положенні лежачи, а саме на спині та, стоячи біля нього, наніс неменше 5-ти хаотичних ударів обома ногами по тулубу, внаслідок чого заподіяв потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді крововиливу правої тім'яної вилочної області, крововиливу на м'яку та тверду оболонку голови, перелому грудини на рівні 5-го ребра, перелому ребер зліва: 2,3,4,5 ребра та перелому ребер справа: 3,5,6,7, 8,9,10,11,12 ребра.

Так, згідно лікарського свідоцтва про смерть №99 від 31.08.2018 смерть потерпілого ОСОБА_7 настала від здавлення головного мозку, травматичного субдурального крововиливу.

Таким чином, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється за ч. 1 ст. 115 КК України, тобто у вчиненні особливо тяжкого злочину та, його - ОСОБА_1 умисні дії були направлені на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

31.08.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Слідчий СВ Марківського ВП ГУНП в Луганській області Кривопустова Д.С. в судовому засіданні підтримала клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 з підстав, викладених у клопотанні.

Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання та вказував на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати та приховувати або спотворювати речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків вчиненого ним злочину,іншим чином перещкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім того, обгрунтував ризики та той факт, що ОСОБА_1, знаходячись на волі, не перебуваючи під посиленим контролем, у разі продовження проходження військової служби за контрактом з урахуванням доведеності того, що ОСОБА_1 у будь-який час матиме можливість самовільно залишити місце проходження служби, та маючи вільний доступ до закріпленої за вогнепальної зброї, останній може негативно впливати на свідків у зазначеному кримінальному провадженні та змусити їх змінити раніше надані показання, а також вчинити інші дії, спрямовані на знищення, спотворення чи ховання будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Перебуваючи на волі та усвідомлюючи про неминучість покарання у вигляді позбавлення волі за вчинення злочину може переховуватися від органів досудового розслідування, виходячи з того, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, однак військова частина, у якій ОСОБА_1 проходить службу за адресою: Дніпропетровськ область, смт. Черкаське, через загострення обстановки чи у зв'язку з ротацією, може у будь-який час змінити своє місце дислокації. Крім того, на даний час на території Донецької та Луганської областей продовжується збройний конфлікт між Збройними Силами України та незаконними військовими формуваннями, які тимчасово окупували частину території Донецької та Луганської областей, яка є непідконтрольною правоохоронним та іншим органам України, а відтак, оскільки ОСОБА_1 перебував на лінії зіткнення та знайомий з місцевістю, може незаконно перетнути лінію розмежування, у зв'язку з чим у правоохоронних органів не буде можливості затримати підозрюваного та, як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні захисник Варченко В.Г. просив застосувати запобіжний захід відносного підозрюваного ОСОБА_1 на розсуд суду.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував проти поданого клопотання .

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та докази, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 слідчий посилається на те, що підозрюваний має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, що не дасть можливості здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання ним покладених судом обов'язків у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов'язання, особиста порука, чи то домашній арешт, оскільки усвідомлює ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді реального позбавлення волі. Підставами вважати, що ОСОБА_8 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що знаходячись на волі, не перебуваючи під посиленим контролем, у разі продовження проходження військової служби за контрактом з урахуванням доведеності того, що ОСОБА_1 у будь-який час матиме можливість самовільно залишити місце проходження служби, та маючи вільний доступ до закріпленої за вогнепальної зброї, останній може негативно впливати на свідків у зазначеному кримінальному провадженні та змусити їх змінити раніше надані показання, а також вчинити інші дії, спрямовані на знищення, спотворення чи ховання будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Також, необхідно врахувати, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, однак військова частина, у якій ОСОБА_1 проходить службу за адресою: Дніпропетровськ область, смт. Черкаське, через загострення обстановки чи у зв'язку з ротацією, може у будь-який час змінити своє місце дислокації. Крім того, на даний час на території Донецької та Луганської областей продовжується збройний конфлікт між Збройними Силами України та незаконними військовими формуваннями, які тимчасово окупували частину території Донецької та Луганської областей, яка є непідконтрольною правоохоронним та іншим органам України, а відтак, оскільки ОСОБА_1 перебував на лінії зіткнення та знайомий з місцевістю, може незаконно перетнути лінію розмежування, у зв'язку з чим у правоохоронних органів не буде можливості затримати підозрюваного та, як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності.

Також ОСОБА_1 має можливість вчинити інше кримінальне правопорушення. В разі застосування до ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, останній перебуваючи та будучи на волі, матиме можливість незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Щодо обґрунтованості ризиків, то вони мають бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами, які б в сукупності свідчили про наявність підстав, що були достатніми для застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких, зокрема слідчий суддя встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (справа «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Матеріали клопотання підтверджують існування на час розгляду клопотання обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, його особу, обставини кримінального правопорушення, вбачається за необхідне застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і визначений вичерпний перелік випадків можливості застосування такого заходу.

У п.4 ч.2 ст.183 КПК України вказано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути обраний, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Обираючи вид заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік, майновий стан, дані, що характеризують його особу, обставини вчинення кримінального правопорушення та його тяжкість.

При цьому, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

За таких обставин, застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме спробам : запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищувати та приховувати або спотворювати речі, документи які, мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, вчиненого ним злочину, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.

З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Разом з тим, слідчий суддя, визнаючи наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема щодо сукупності обставин, а також критеріїв, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави, оцінюючий сімейний та майновий стан підозрюваного, а саме розмір його прибутків, а також те, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні (справа «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, справа «Єлоєв проти України»), приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави саме в розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 528600 (п'ятсот двадццять вісім тисяч шістсот) гривень 00 коп. у національній грошовій одиниці, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України, у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- не відлучатися за межі Укоаїни, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати за кожною вимогою до слідчих слідчого відділу Марківського ВП ГУНП в Луганській області, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018130480000188;

- повідомляти слідчих слідчого відділу Марківського ВП ГУНП в Луганській області, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- здати на зберігання слідчим слідчого відділу Марківського ВП ГУНП в Луганській області, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 182, 183, 184, 193, 196,

309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У х в а л и в:

Клопотання старшого слідчого СВ Марківського ВП ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції Кривопустової Д.С., погоджене прокурором військової прокуратури Луганського гарнізону капітаном юстиції Артеменком О.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Гераськівка, Марківського району, Луганської області, громадянина України, має вищу освіту, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовослужбовця військової частини А1302, на посаді номер обслуги, у військовому званні солдат, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в слідчому ізоляторі строком 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання, з 31 серпня 2018 року - по 29 жовтня 2018 року.

Розмір застави визначити у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 528600 (п'ятсот двадццять вісім тисяч шістсот) гривень 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Одержувач - ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ - 26297948, Банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, Рахунок - 37317017002672. Призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - ( код ЄДРПОУ, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (суду).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не відлучатися за межі України, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати за кожною вимогою до слідчих слідчого відділу Марківського ВП ГУНП в Луганській області, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018130480000188;

- повідомляти слідчих слідчого відділу Марківського ВП ГУНП в Луганській області, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- здати на зберігання слідчим слідчого відділу Марківського ВП ГУНП в Луганській області, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Марківського районного суду Луганської області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Марківського районного суду Луганської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів військової прокуратури Луганського гарнізону.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Луганської області протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: А.Е. Дідоренко