Вирок № 76199007, 31.08.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/4852/18

Провадження № 1-кп/361/629/18

31.08.2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

=====

31 серпня 2018 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Білик Г.О.

при секретарі Лелеки В.А.

за участю прокурора Новицької Н.В.

за участю потерпілого ОСОБА_1

за участю обвинуваченого ОСОБА_2

за участю захисника обвинуваченого Тетери Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості від 11 липня 2018 року, укладеною між прокурором та обвинуваченим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110130001869 від 29 квітня 2018 року про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Знам’янка Кіровоградської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, непрацюючого, не є депутатом, не є особою з інвалідністю, неодруженого, має на утриманні малолітню дитину, раніше судимого:

- вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04.02.2003 року за ч. 1 ст. 309 КК України до одного року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробувальним строком 1 рік;

- вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16.06.2004 року за ч. 2 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 3 роки;

- вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19.12.2005 року за ч. 2 ст. ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України до шести років позбавлення волі, звільненого 13 грудня 2011 року по відбуттю терміну покарання;

- вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19.04.2013 року за ч. 2 ст. 185 КК України до шести місяців арешту;

вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.06.2014 року за ч. 3 ст. 185 КК України до чотирьох років позбавлення волі, звільненого 02 березня 2018 року,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, маючи незняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив новий умисний злочин проти власності за наступних обставин.

Так, 23 квітня 2018 року приблизно о 21 годині 20 хвилин ОСОБА_2 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, де побачив відчинені двері в тамбур та звернув увагу на велосипед марки «AZIMUT ULTIMATE 26GD», який там знаходився. В подальшому у ОСОБА_2 виник умисел на викрадення вищевказаного велосипеда.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме: велосипеда марки «AZIMUT ULTIMATE 26GD», впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав вищевказаний велосипед, після чого, розпорядився ним на власний розсуд, завдавши майнової шкоди потерпілому на суму 3 016 гривень 34 копійки.

Умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

В судовому засіданні прокурор просила затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 11 липня 2018 року між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4, в присутності захисника підозрюваного Тетери Лесі Михайлівни, згідно якої обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість за пред'явленим обвинуваченням за ч. 2 ст. 185 КК України. Відповідно до угоди сторони погодились на призначення ОСОБА_2 покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити останнього від відбування покарання з випробувальним строком 2 роки, та покласти на ОСОБА_2 обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Обвинувачений ОСОБА_2 просив затвердити угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушенні передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України та показав, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження такої угоди.

Захисник обвинуваченого Тетера Л.М. вважає можливим затвердження угоди та винесення на її підставі вироку.

Згідно зі ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Згідно ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, яке згідно ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Судом з'ясовано, що обвинувачений розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 437 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом.

З пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 вбачається, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений погодився на призначення узгодженого покарання.

Умови даної угоди не суперечать вимогам Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне затвердити угоду про визнання винуватості з призначенням обвинуваченому, узгодженого сторонами, покарання.

Таким чином, суд приходить висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_2 таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, доведена повністю, тому він повинен нести за такі дії кримінальну відповідальність і його дії суд кваліфікує відповідно за ч.2 ст. 185 КК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 під час досудового розслідування і судового провадження не застосовувались.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину та добровільне відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також те, що має на утриманні малолітню дитину.

Обставини, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України - відсутні

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням (злочином), яка становить суму 3 016 гривень 34 копійки, відшкодована в повному обсязі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

На підставі частини другої статті 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави передбачені статтею 118 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 12-4/1096 від 11.06.2018 року в сумі 286 гривень 00 копійок.

Речові докази: Диск CD-R з відеозаписом, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 118, 124, 314, 349, 368, 374, 473, 474,475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 11 липня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110130001869 від 29 квітня 2018 рокуукладену між прокурором та підозрюваним ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

Зобов'язати ОСОБА_2 за період іспитового строку, відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи та навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати в сумі 286 (двісті вісімдесят шість) гривень 00 копійок за проведення судово- товарознавчої експертизи № 12-4/1096 від 11.06.2018 року за наступними реквізитами:

р/р 31119115700011

Одержувач УДКСУ у Шевченківському районі міста Києва,

ЄДРПОУ 37995466.

МФО 820019

Речові докази: Диск CD-R з відеозаписом залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених частиною третьою статті 394 КПК України, до Апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються прокурору та обвинуваченому.

Суддя Г. О. Білик