Рішення № 76198276, 23.08.2018, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3469/17

Провадження № 2-а/740/14/18

РІШЕННЯ

Іменем України

23.08.18

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., за участі секретаря судового засідання Шадура І.Ю.,

представника позивача-адвоката Дорошенка Г.М., представника відповідача Міністерства оборони України-Стасюк Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинення дій,

встановив:

Позивачем заявлені вимоги про визнання бездіяльності Чернігівського обласного військового комісаріату протиправною щодо розгляду заяви про призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв»язку із встановленням позивачу інвалідності 3 групи, пов»язаної з виконанням обов»язків війської служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, та зобов»язання Чернігівського обласного військового комісаріату направити на адресу Міністерства оборони України вказану заяву про призначення та виплати одноразової грошової допомоги, а Міністерство оборони України-призначити та виплатити дану допомогу у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму. Позов обгрунтований тим, що позивач в період з 31 січня 1980 року по травень 1981 року проходив військову службу у складі діючої армії в період бойових дій під час виконання інтернаціонального обов»язку. 19 липня 2016 року Ніжинською міжрайонною медико-соціальною експертною комісією при первинному огляді позивачу встановлено 3 групу інвалідності, пов»язану з виконанням обов»язків військової служби. Позивач має право на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовслужбовців та членів їх сімей». Заяву позивача від 17 лютого 2017 року Чернігівським обласним військовим комісаріатом повернуто. Вказані дії відповідачів порушують право позивача на отримання одноразової грошової допомоги. Просить поновити строк звернення до суду та задовольнити позов.

В запереченнях на позов представник відповідача Чернігівського обласного військового комісаріату Криворучко О.В. просить відмовити у позові з посиланням на те, що позивачем не надані документи на підтвердження обставин та причин поранення, не пов»язаності даного поранення із вчиненням кримінального правопорушення чи наслідком вчинення дій в стані сп»яніння, проходження військової служби в Збройних силах України. Просить розглянути справу за відсутності.

У відзиві на позов представник відповідача Міністерства оборони України Полтєв Є.О. просить відмовити у позові з посиланням на те, що заява позивача щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги на розгляд повноважної комісії Міністерства оборони України у встановленому порядку не надходила. Позивачем не доведені обов"язкові умови щодо призначення допомоги, зокрема, відсутні документи на підтвердження обставин та причин поранення позивача, не пов»язаності даного поранення із вчиненням кримінального правопорушення чи наслідком вчинення дій в стані сп»яніння. У військовому квитку позивача відсутні відомості про поранення.

Згідно відповіді на відзив представник позивача адвокат Дорошенко Г.М. зазначає, що позивач має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовслужбовців та членів їх сімей».

В судовому засіданні представник позивача адвокат Дорошенко Г.М. позов підтримав, пояснивши, що позивач має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 217500 грн. відповідно до положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовслужбовців та членів їх сімей».

Представник відповідача Міністерства оборони України Стасюк Т.М. в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що позивачем не надані документи на спростування пов»язаності поранення із вчиненням злочину чи іншого правопорушення, чи вчинення у стані сп»яніння, у військовому квитку позивача поранення не зазначені.

Із врахуванням поданих сторонами доказів суд приходить до слідуючих висновків.

Позивачем є ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно довідки Ніжинського ОМВК від 17 серпня 2017 року сержант запасу ОСОБА_4 дійсно проходив військову службу у збройних силах з 02 липня 1979 року по 24 червня 1981 року, діюча армія: 31 січня 1980 року по травень 1981 року при в/ч пп.51932 на території Афганістан.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії №2856 від 29 червня 2016 року захворювання ОСОБА_4 пов»язане з виконанням обов»язків військової служби при перебуванні у країнах, де велися бойові дії.

Згідно довідки МСЕК серії АВА №028802 останньому при огляді вперше 19 липня 2016 року встановлена третя група інвалідності безстроково у зв»язку із захворюванням, пов»язаним з виконанням обов»язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Заява позивача від 17 лютого 2017 року щодо виплати одноразової грошової допомоги повернута Чернігівським обласним військовим комісаріатом у зв»язку з ненаданням документів у встановленому порядку.

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Статтею 20 КАС України (в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року) розмежована предметна юрисдикція адміністративних судів, зокрема, визначено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті, яка регламентує адміністративні справи, які підсудні місцевим загальним судам. Відповідно до ч.1 ст.20 КАС України перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам, не містить категорії справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Провадження по справі відкрито 06 вересня 2017 року.

Згідно з п.п.10, 12 Розділу VIІ Перехідні положення КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу; заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Із врахуванням викладеного підстави для передачі даної справи в порядку ст.ст.20, 29, п.п.10, 12 Розділу VIІ Перехідні положення КАС України в судовому засіданні не встановлені. Розгляд даної справи Ніжинським міськрайонним судом здійснюється в межах своїх процесуальних повноважень щодо підсудності, що відповідає принципу верховенства права, проголошеного Конституцією України та вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо вирішення справи судом, встановленим законом.

Статтею 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII (в редакції на час звернення позивача за отриманням допомоги) встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" .

Відповідно до ч.9 ст.16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, що діяла у лютому 2017 року) порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, прийнятою відповідно до п.2 ст.16-2 та п.9 ст.16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі- Порядок №975).

При цьому, п.2 наведеної Постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:

допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року №284, і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року № 1331;

допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до п.3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

На час подання позивачем заяви про виплату одноразової грошової допомоги 17 лютого 2017 року було визначено, що моментом виникнення права є дата встановлення інвалідності, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент первинного встановлення позивачу третьої групи інвалідності.

Частиною 6 ст.16 Закону № 2011-XII (в редакції чинній з 1 січня 2007 року) для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції ст.16 Закону №2011-ХІІ після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.

Вказані обставини, які враховуються судом при вирішенні справи, зазначені у постанові Верховного суду від 26 червня 2018 року (справа №750/5074/17), якою відступлено від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №276/322/17 (№К/9901/2174/17), відповідно до якого військовослужбовці строкової військової служби мають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, у разі встановленні їм інвалідності, незалежно від часу її настання.

Оскільки позивачу вперше встановлена інвалідність більше ніж через 20 років після звільнення зі строкової військової служби, право на отримання одноразової грошової допомоги за ст.16 Закону №2011-ХІІ у позивача відсутнє, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.5, 77, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинення дій -відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Суддя В.Олійник

Рішення у повному обсязі складене 31 серпня 2018 року.