Вирок № 76196838, 31.08.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2018 Справа №607/5507/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Кунцьо С.В.

при секретарі Ліщинському О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018210010000614 від 02 березня 2018 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Дуб»є Бродівського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньою

освітою, непрацюючого, інваліда ІІ групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимого:

- 21 серпня 2001 року Турківським районним судом Львівської області за ч.3 ст.140 КК України із застосуванням примусових заходів медичного характеру;

- 02 квітня 2002 року Старосамбірським районним судом Львівської області за ч.2 ст.187 КК України із застосуванням примусових заходів медичного характеру;

- 13 грудня 2005 року Залізничним районним судом м.Львова за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.187, ч.2 ст.189 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- 20 грудня 2007 року Личаківським районним судом м. Львова за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- 07 вересня 2011 року Бродівським районним судом Львівської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- 09 квітня 2014 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Звільнений 13 жовтня 2017 року по відбуттю строку покарання.

у вчиненні кримінальних правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186, ч.2 ст.190 КК України,

за участю

прокурора Лушкін І.В.,

захисника Чорного М.Я.

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

19 лютого 2018 року, близько 17.00 год., обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи у електропоїзді сполученням Тернопіль-Львів, в якому він рухався у напрямку міста Львова, помітив, у одному із вагонів, що потерпілий ОСОБА_3 тримає у руках та перераховує грошові кошти, під час чого в нього виник повторний злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою.

Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, обвинувачений ОСОБА_1 19 лютого 2018 року близько 17.20 год., зійшов із електропоїзда за потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який був з останнім, на станції с. Ярчівці Зборівського району Тернопільської області та побачивши, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підійшов та пред'явивши посвідчення інваліда, представився працівником карного розшуку.

Переконавшись, що потерпілий ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сприйняли його, як працівника поліції, обвинувачений ОСОБА_1 відвів потерпілого ОСОБА_3 в сторону та шляхом обману і зловживання довірою, умисно, з корисливих мотивів, заволодів його грошовими коштами в сумі 4200 гривень, мотивуючи це тим, що потерпілий був дуже п'яним, а він передасть вказані грошові кошти дружині потерпілого ОСОБА_3, яка в цей час перебувала в лікарні м. Зборів Тернопільської області.

Своїми умисними діями, що виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману і зловживання довірою, обвинувачений ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_3, матеріальну шкоду на суму 4200 грн.

Крім цього, 02 березня 2018 року, близько 19.00 год. у обвинуваченого ОСОБА_1, який перебував по вул. Шпитальна, в м. Тернополі і побачив перед собою невідому йому жінку, яка йшла по вказаній вулиці внаслідок чого, в нього виник повторний злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, 02 березня 2018 року, близько 19.00 год. обвинувачений ОСОБА_1, який перебував по вул. Шпитальна, в м. Тернополі, побачивши потерпілу ОСОБА_5, почав переслідувати її. У подальшому, спрямовуючи злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, обвинувачений ОСОБА_1 наздогнавши потерпілу ОСОБА_5 біля будинку №7А по вул. Шпитальна в м. Тернополі, шляхом ривка відкрито, з корисливих мотивів, викрав у потерпілої ОСОБА_5 жіночу сумочку вартістю 89,00 грн., в якійзнаходилися грошові кошти в сумі 40 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 02 березня 2018 року становить 1066,40 грн. грошові кошти в сумі 300 грн., окуляри для корекції вад зору вартістю 90,83 грн., а також футляр «RODENSTOCK», гаманець, картку Тернополянина «Укрсиббанк» , банківську картку «Приватбанк», пенсійне посвідчення видане на ім'я ОСОБА_5, картку знижок «Аптека Доброго дня», картку знижок «Копійочка» №140428, картку знижок «Сільпо» №290213315835, записник, помаду рожевого кольору із надписом «Тm Merlin», ручку синього кольору, які матеріальної цінності для потерпілої не становлять.

Із викраденим майном обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1546,23 грн.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочини, передбачені: ч.2 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно та ч.2 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України, визнав повністю і вказав, що 19 лютого 2018 року, близько 17.00 год., перебував у електропоїзді сполученням Тернопіль-Львів, в якому він рухався у напрямку міста Львова, де помітив, у одному із вагонів, що потерпілий ОСОБА_3 тримає у руках та перераховує грошові кошти, якими вирішив заволодіти. Так, цього ж дня близько 17.20 год., він зійшов із електропоїзда за потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який був з ним, на станції с. Ярчівці Зборівського району Тернопільської області та побачивши, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підійшов та пред'явивши посвідчення інваліда, представився працівником карного розшуку. Переконавшись, що потерпілий ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сприйняли його, як працівника поліції, відвів потерпілого ОСОБА_3 в сторону та шляхом обману і зловживання довірою, заволодів його грошовими коштами в сумі 4200 гривень, мотивуючи це тим, що потерпілий був дуже п'яним, а він передасть вказані грошові кошти дружині, яка в цей час перебувала в лікарні м. Зборів Тернопільської області, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на суму 4200 грн. Крім цього, 02 березня 2018 року, близько 19.00 год. він перебував по вул. Шпитальна, в м. Тернополі і побачив перед собою невідому йому жінку, яка йшла по вулиці та почав переслідувати її. У подальшому, наздогнавши потерпілу ОСОБА_5 біля будинку №7А по вул. Шпитальна в м. Тернополі, шляхом ривка відкрито, з корисливих мотивів, викрав у неї жіночу сумочку та втік. В сумці знаходились грошові кошти в сумі 40 доларів США, грошові кошти в сумі 300 грн. та інші речі. Обвинувачений ОСОБА_1 просить суд не карати його суворо та не позбавляти волі визнає заявлений цивільний позов ОСОБА_3 у повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_1визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 190 КК України, за обставин, викладених у обвинувальних актах, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши наведені обставини, суд, об'єктивно дослідивши та оцінивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази в їх повній сукупності, прийшов до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 та кваліфікує його дії за:

-ч.2 ст.190 КК України - тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

- ч.2 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, який раніше судимий, його вік та стан здоров'я, який є інвалідом ІІ групи, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Зокрема, до обстави, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів та часткове відшкодування завданого збитку. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого на підставі ст. 67 КК України, визначається вчинення злочину щодо особи похилого віку. Також, суд враховує досудову доповідь від 19 червня 2018 року Тернопільського міськрайонного відділу з питань пробації згідно висновку якої виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі може становити дуже високу небезпеку для суспільства та на думку органу пробації для впливу та з метою виправлення вказаної особи, запобіганню вчиненню повторних кримінальних правопорушень застосування соціально - виховних заходів неможливо здійснити без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства є неможливим, а тому йому слід призначити покарання за ч. 2 ст. 186 КК України та за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі, у відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України призначити покарання за вчинені кримінальні правопорушення шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 слід рахувати з моменту його затримання, тобто з 03 березня 2018 року.

Захід забезпечення кримінального провадження, а саме: запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, слід продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 30 жовтня 2018 року.

На підставі ст.72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_1 слід зарахувати термін його попереднього ув'язнення з 03 березня 2018 року (з моменту його затримання) по дату ухвалення вироку включно, тобто по 31 серпня 2018 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

До початку судового розгляду потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 4200 грн., вирішуючи який суд враховує наступне.

Згідно вимог ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням, або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Крім цього, згідно із вимог ст. 22 ЦК України, яка передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, суд, з врахуванням наведених вимог Закону, та обставин кримінального провадження, а також повного визнання цивільного позову обвинуваченим, вважає, що вказана майнова шкода спричинена потерпілому внаслідок неправомірних шахрайських дій обвинуваченого ОСОБА_1, обґрунтована та повністю доведена, розмір якої визначений та зафіксований у матеріалах кримінального провадження, а тому позов потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування заподіяної майнової шкоди в розмірі 4200 грн. є підставним та підлягає до задоволення в повному обсязі.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення: судової товарознавчої експертизи № 6-170/18 від 20 березня 2018 року в сумі 715,00 грн., які суд вважає, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави, оскільки такі витрати виникли при проведенні експертного дослідження речового доказу в межах даного кримінального провадження.

Речові докази у кримінальному провадженні: жіночу сумку чорного кольору в якій знаходиться футляр для окулярів чорного кольору із надписом «RODENSTOCK», в середині якого знаходять окуляри для зору, гаманець коричневого кольору, картку Тернополянина «Укрсиббанк» НОМЕР_2, банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_3, пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_4 видане 11.07.2007 року на ім'я ОСОБА_5, картку знижок «Аптека Доброго дня», картку знижок «Копійочка» №140428, картку знижок «Сільпо» №290213315835, записник, помаду рожевого кольору із надписом «Тm Merlin», ручку синього кольору, які повернуто потерпілій ОСОБА_5, суд вважає, слід залишити у її розпорядженні, після набрання вироком законної сили;

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст.190 КК України та призначити йому за даними кримінальними правопорушеннями покарання:

- за ч. 2 ст.186 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст.190 КК України - у виді 1 (одного) років позбавлення волі;

У відповідності до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 призначити остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання, тобто з 03 березня 2018 року.

Захід забезпечення кримінального провадження, а саме: запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 30 жовтня 2018 року.

На підставі ст.72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_1 зарахувати термін його попереднього ув'язнення з 03 березня 2018 року (з моменту його затримання) по дату ухвалення вироку включно, тобто по 31 серпня 2018 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання с. Жуківці Зборівського району Тернопільської області) до ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, місце проживання АДРЕСА_2 ) про відшкодування майнової шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 4200 (чотири тисячі двісті) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 6-170/18 від 20 березня 2018 року в сумі 715,00 грн. (сімсот п'ятнадцять гривень) в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Речові докази у кримінальному провадженні: жіночу сумку чорного кольору в якій знаходиться футляр для окулярів чорного кольору із надписом «RODENSTOCK», в середині якого знаходять окуляри для зору, гаманець коричневого кольору, картку Тернополянина «Укрсиббанк» НОМЕР_2, банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_3, пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_4 видане 11.07.2007 року на ім'я ОСОБА_5, картку знижок «Аптека Доброго дня», картку знижок «Копійочка» №140428, картку знижок «Сільпо» №290213315835, записник, помаду рожевого кольору із надписом «Тm Merlin», ручку синього кольору, які повернуто потерпілій ОСОБА_5, залишити у її розпорядженні, після набрання вироком законної сили;

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо