Ухвала суду № 76196334, 03.09.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/5144/18

Провадження № 2-а/591/454/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 вересня 2018 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Шелєхова Г.В., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та про зобов’язання подати звіт про виконання,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Разом з ним подав заяву в якій просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

Заява про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підтвердження скрутного матеріального становища позивач надав копію пенсійного посвідчення та копію свідоцтва про народження дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити її від сплати судового збору.

Згідно положень пункту 1 ст. 6 Конвенції Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Разом з цим, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

ЄСПЛ у рішенні по справі «FC Mretebi проти Грузії», заява №38736/04 (і не тільки ЄСПЛ, а і КПЛ ООН, справа Няккяляйярви проти Фінлянді) звернув увагу на необхідність забезпечення належного балансу між, з одного боку, інтересами держави у забезпеченні розумного суду та, з іншого боку, інтересами заявника у відстоюванні своїх вимог через суд.

Позивачем не надано жодних відомостей щодо розміру його доходів, даних про склад сім’ї та її дохід.

Враховуючи вищевикладене, заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 132-133 КАС України, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити у зв’язку з необґрунтованістю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В.Шелєхова