Постанова № 76196131, 31.08.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 683/2406/17

Головуючий у 1-й інстанції: Цішковський В.А.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

31 серпня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2018 року (суддя Цішковський В.А.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дії незаконими та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на пільгових умовах,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2017 року позивач звернувся до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області з позовом до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дії незаконими та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на пільгових умовах.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області 22 січня 2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано незаконною відмову Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах. Визнано за ОСОБА_2 право на пільгову пенсію відповідно до статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язати Старокостянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області призначити таку пенсію ОСОБА_2, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач - Старокостянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Разом з апеляційною скаргою, апелянтом заявлено клопотання про заміну відповідача по справі, а саме, Старокостянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Клопотання мотивоване наступним.

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 року №821 "Про деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" Старокостянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Згідно витягу з ЄДРПОУ, Старокостянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області 12.04.2018 року припинено. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області є правонаступником Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області.

Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов"язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов"язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про задоволення клопотання та заміну відповідача по справі, а саме, Старокостянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивачу виповнилося 55 років та у цей день він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

Рішенням від 21 серпня 2017 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком, як учаснику бойових дій, через те, що у його військовому квитку дати початку та кінця служби написано іншим чорнилом, а також не зараховано період роботи на Старокостянтинівському цукрокомбінаті Ім.Мануїльського (ВСАТ Зоря), оскільки в трудовій книжці відсутній номер та дата наказу на звільнення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в трудовій книжці позивача відображено відомості про його роботу, що дає право на пенсію відповідно до ст. 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а відтак відмова відповідача в призначенні пенсії за віком є неправомірною.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

За приписами ч.ч. 1, 2, 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий внесок обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності записів у трудовій книжці, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних, стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, установі, організації і мали документи про свою роботу за цей час.

Даючи правову оцінку доводам апелянта стосовно відсутності підстав для зарахування спірного періоду роботи позивача до страхового стажу, суд апеляційної інстанції вказує на наступне.

З матеріалів справи слідує, що позивач має 25 років 19 днів загального трудового стажу, в тому числі: період навчання в Старокостянтинівському ПТУ №1 з 01.09.1979 р. - 22.07.1980 р. (10 місяців 23 дні), на Старокостянтинівському заводі «Металіст» в період з 01.09.1980р. - 02.10.1980р. (11 місяців 24 дні), в період з 01.02.1983р. по 02.04.1989 року (6 років 2 місяці З дні), Старокостянтинівський завод Мануїльського в період з 05.04.1989р. по 12.02.2000 р. (10 років 10 місяців 7 днів), ВСАТ «Зоря» в період з 22.02.2002р. по 17.12.2002р. (9 місяців 27 днів), СТОВ «Інтер-Случ» з 17.12.2002р. по 24.04.2003р. (4 місяці 9 днів), об'єднання Київліс з 01.10.2004р. по 01.12.2004р. (2 місяці 2 дні).

Крім того, згідно військового квитка НК № НОМЕР_1 в період з 10.10.1980 р. по 09.11.1982 р. проходив військову службу.

Згідно довідки Старокостянтинівського об'єднаного міського військового комісаріату від 10 березня 2017 року № 90 та військового квитка. ОСОБА_2 проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, перебування в партизанських загонах і з'єднаннях) ДР Афганістан, в період з 22 грудня 1980 року по 02 листопада 1982 року в складі військової частини польова пошта 51883 .

Таким чином, у відповідності до ст. 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення" позивач ОСОБА_2 має право на пенсію після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Вказані обставини підтверджуються: паспортними даними позивача; копією трудової книжки; листом ОУПФУ № 10932/03 від 21.08.2017 року; копією військового квитка НК №4337748; копією довідки Старокостянтинівського об'єднаного міського військового комісаріату від 10 березня 2017 року № 90; пенсійною справою, яка оглянута судом.

Таким чином, колегія судів погоджується з позицією суду першої інстанції, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують протиправність відмови відповідача у зарахуванні позивачу періоди роботи на посаді працівника будівельної бригади на Старокостянтинівському цукрозаводі Мануїльського (ВСАТ «Зоря») з 05 квітня 1989 року по 12 лютого 2000 року та період військової служби з 10 жовтня 1980 року по 21 грудня 1980 року, 03 листопада 1982 року по 09 листопада 1982 року, а також період з 22.12.1980 року по 02.11.1982 року "Участь в наданні воєнної допомоги в Республіці Афганістан", до страхового стажу, а відтак у позивача був наявний необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком.

Інші доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі були предметом дослідження в суді першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. При цьому, апеляційна скарга не містять посилання на дійсні обставини, передбачені ст. 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, в той час як доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції та ґрунтуються на помилковому трактуванні норм матеріального та процесуального права, а відтак підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення, а рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюк Р.В.