Постанова № 76196075, 29.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/1665/17 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.

Суддя-доповідач - Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Бєлової Л.В.

за участю секретаря: Тищенко Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.09.2017 (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головне управління Державної фіскальної служби України у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.02.2017 №0004391303 за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму основного платежу 22206,96 грн, фінансових санкцій на суму 5551,74 грн та №0004401303 за платежем військовий збір на суму основного платежу 1665,51 грн, фінансових санкцій на суму 416,38 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.09.2017 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на завідомо хибних та непідтверджених висновках контролюючого органу, а тому є протиправними, порушують законні інтереси позивача та підлягають скасуванню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всі зазначені витрати позивача бути прямо пов'язані із здійснення нею своїх професійних обов'язків.

Позиція відповідача обґрунтована тим, що приватний нотаріус неправомірно віднесла до складу валових витрат витрати, які не стосуються проведення нотаріальної діяльності.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що Білоцерківською ОДПІ у період з 06.12.2016 по 19.12.2016, на підставі пп.20.14 п. 20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, 82.1 ст.82 Податкового кодексу України, була проведена документальна планова виїзна перевірка платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність (приватного нотаріуса) ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 17.04.2015 по 31.12.2015, дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 17.04.2015 по 31.12.2015, за результатом якої складено акт №1025/13-03/3027011586/216 від 26.12.2016.

Вищевказаним актом перевірки встановлено порушення п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України, а саме: самозайнятою особою (приватним нотаріусом) занижений чистий дохід, який підлягає оподаткуванню на суму 111034,60 грн, в тому числі за 2015 рік на суму 111034,60 грн, в результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 22206,60 грн, у тому числі за 2015 рік 22206,60 грн; п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України та розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку; заниження військового збору на суму 1665,51 грн.

На підставі акту перевірки №1025/13-03/3027011586/216 від 26.12.2016 Білоцерківською ОДПІ прийнято податкові повідомлення рішення від 08.02.2017 №0004401303, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір у розмірі 2801,89 грн, у тому числі 1665,51 грн за податковим зобов'язанням та 416,38 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; №0004391303, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 27758,70 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 22206,96 грн та штрафних (фінансових) санкцій 5551,74 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивач оскаржила їх в адміністративному порядку. Рішенням ДФС України від 26.04.2017 №5800/Ф/99-99-11-02-01-14 скарга залишена без задоволення, а рішення - без змін.

Позивач, вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, звернулась з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог дійшов до висновку, що перелічені в акті перевірки витрати, не підтверджується переліком документів, згідно яких вони сформовані за перевіряємий період щодо грошових потоків та призначення платежів, вказаних самозайнятою особою - позивачем.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

В силу ст. 32 Закону України «Про нотаріат» приватний нотаріус сплачує податки, встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Згідно із п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про нотаріат» наведено перелік умов, яким повинно відповідати робоче місце нотаріуса.

З матеріалів справи вбачається, що при здійсненні перевірки та прийнятті спірних рішень працівники податкового органу керувались Узагальнюючою податковою консультацією щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 № 1185.

У вказаній консультації визначено, що з метою забезпечення дотримання загальних принципів оподаткування, передбачених ст. 4 Податкового кодексу України, при визначенні сукупного чистого доходу доцільно враховувати витрати приватних нотаріусів, які пов'язані з організацією нотаріальної діяльності та обумовлені вимогами Закону України «Про нотаріат», а також наведено невичерпний орієнтовний перелік витрат, які можуть бути віднесені до витрат, які враховуються при визначенні оподатковуваного доходу.

В Узагальнюючій податковій консультації щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженої наказом ДФС України від 30.12.2013 № 884 зазначено, що при визначенні сукупного чистого доходу приватних нотаріусів, крім витрат, перелічених у наказі ДПС України від 24.12.2012 № 1185, можуть також враховуватись витрати на: комунальні витрати (електро-, газо-, тепло-, водопостачання) на утримання робочого місця приватного нотаріуса, у разі якщо це нежитлове приміщення є власністю приватного нотаріуса.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрована Міністерством юстиції України та одержала свідоцтво на зайняття нотаріальною діяльністю №3242 від 23.12.1998; посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності №315 від 08.04.2015. Перебуває на обліку в Білоцерківській ОДПІ з 17.04.2015 №7532 на загальній системі оподаткування шляхом сплати податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування податку на доходи фізичних осіб з найманих працівників, військового збору, єдиного внеску самозайнятої особи (приватного нотаріусу) та єдиного внеску самозайнятої особи (приватного нотаріуса) як роботодавця .

Згідно наданого нею договору купівлі-продажу нежитлового приміщення місце здійснення нотаріальної діяльності розташоване по вул. Олеся Гончара, 1а/42а, прим. 420 у м. Біла Церква, Київської області, яке у рівних частинах по ? належать позивачці та їхї чоловіку.

Перевіркою контролюючого органу встановлено, що у період з 17.04.2015 по 31.12.2015 позивач проводила діяльність у сфері права.

Згідно показників діяльності суб'єкта господарювання, зазначених у декларації за 2015 рік №1600020351 від 30.04.2015, позивачем було задекларовано 462411,00 грн доходу. Розбіжність із даними податкового органу складає 111034,60 грн.

Податковий орган дійшов висновку про безпідставне віднесення до складу валових витрат у 2015 році вартості комунальних послуг 41524,19 грн; придбаних меблів для офісу - 131360 грн; послуг охорони об'єкта - 5400 грн та оплату пожежної сигналізації - 3000 грн, а також придбання плитки - 40785,00 грн.

В ході перевірки відповідачем встановлено, що позивач не є власником нежитлового приміщення площею 247,0 кв.м. в будівлі «А» об'єкту житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, тому на переконання перевіряючих, не мала права відносити повну суму витрат за комунальні послуги до витрат, пов'язаних з нотаріальною діяльністю. Відповідно, податковий орган зробив висновок, що в порушення вимог п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України, позивачем занижено оподаткований дохід внаслідок завищення витрат за результатами діяльності.

Податковим органом за наслідками перевірки визначено, що всі вищенаведені витрати мають бути розподілені між співвласниками приміщення в рівних частинах, та позивач мала право на включення до витрат, пов'язаних з нотаріальної діяльністю лише ? частини перелічених вище витрат.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком відповідача, з огляду на те, що консультація на яку робить посилання податковий орган має рекомендаційних характер, і наведений у ній перелік не є вичерпним, що свідчить про можливе віднесення до необхідних витрат незалежної професійної діяльності і інших витрат, якщо вони відповідають вимогам п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України.

У цьому зв'язку, слід зазначити, що оскільки згідно з вимогами Закону України «Про нотаріат», організація роботи приватних нотаріусів, пов'язана з дотриманням вимог до її здійснення, а саме: вимог визначених ст. 25 вказаного закону. Так, нотаріус повинен мати робоче місце, яке має відповідати вимогам цієї статті - забезпечувати дотримання нотаріальної таємниці, бути захищеним від несанкціонованого проникнення та ін. При цьому, зазначений Закон не визначає правову підставу користування приміщенням - власність чи інше речове право (оренда, позичка). Виходячи з цього правовим титулом користування приміщенням може бути, як власність, так і найм (оренда), що, у свою чергу, може обумовлювати сплату комунальних послуг за обслуговування орендованого приміщення і віднесення таких витрат на видатки, що зменшують податкове навантаження.

З аналізу наявних в матеріалах справи копій договорів, складених актів про надання послуг, платіжних доручень, а також рахунків - фактур, товарних чеків, замовлень, накладних (а.с.184-242) та інших наданих документів, що містяться в матеріалах справи вбачається, що в зазначених документах безпосередньо вказано про факт їх укладання та підписання позивачем, саме, як приватним нотаріусом, а не фізичною особою. Крім цього, отримання таких послуг обумовлена необхідністю їх використання при здійсненні нотаріальної діяльності. У зв'язку з цим висновки контролюючого органу в цій частині не підтверджуються.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що наданими позивачем первинними документами підтверджено задекларовані ним витрати.

Колегія суддів зазначає, що робоче місце приватного нотаріуса сертифіковане Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області, про що складено акт від 12.04.2015 та в якому зазначено, що ОСОБА_3 проводить діяльність як приватний нотаріус у приміщенні за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 247 кв.м., 7 кімнат, у відповідності до встановлених норм.

Таким чином, компетентним органом державної влади визнано, що приміщення, в якому позивач здійснює нотаріальну діяльність, відповідає всім встановленим параметрам як по розташуванню, оснащенню і розміщенню в ньому виключно нотаріуса і його найманих працівників, так і по забезпеченню охорони та безпеки (в тому числі обмеження доступу сторонніх осіб). Відповідальний орган надав оцінку приміщенню позивача та порядку його використання без жодних зауважень.

Посилання податкового органу, що позивачу належить лише 1/2 нежитлового приміщення площею 247,0 кв.м. в будівлі «А» об'єкту житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, а інша половина належить її чоловіку ОСОБА_4, тому відсутні підстави для включення всієї суми у витрати пов'язані з веденням професійної діяльності так як відсутній договір оренди укладений між ними, що підтвердило б використання позивачем усієї площі приміщення, колегією суддів не приймається, оскільки відсутнє зобов'язання укладати договори оренди приміщень між особами, що перебувають у подружжі.

Крім того, податковим органом жодними доказами не спростовано того факту, що позивач користується повністю усім приміщенням площею 247,0 кв.м. в будівлі «А» об'єкту житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 з метою ведення своєї професійної діяльності, тому відсутні підстави стверджувати протилежне.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що враховуючи акт Головного територіального управління юстиції у Київській області від 12.04.2015 про сертифікацію робочого місця позивача, надані позивачем докази на підтвердження проведених витрат у зв'язку із веденням своєї професійної діяльності, відсутність доказів з боку відповідача щодо використання нотаріусом лише частини приміщення у зв'язку із веденням своєї професійної діяльності, податкове повідомлення-рішення від 08.02.2017 №0004391303 та №0004401303 є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги та наявні в матеріалах справи документи вказують, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, спростовують висновки відповідача.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.09.2017 - скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області від 08.02.2017 №0004391303 та №0004401303.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 03.09.2018.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Л.В. Бєлова