Ухвала суду № 76195532, 03.09.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 вересня 2018 року Чернігів Справа № 2540/2882/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соломко І.І., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 від 30.08.2018 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14000) до Кваліфікаційно-Дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області (вул. Зелена, 10-3, м. Чернігів, 14000) про скасування рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-Дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області про скасування рішення від 31.07.2018 № 7-17/18.

Ухвалою суду від 27.08.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд справи за правилами загального провадження.

23.08.2018 ухвалою суду заяву про забезпечення позову та заяву про залучення третьої особи повернуто заявнику - ОСОБА_1.

30.08.2018 ОСОБА_1 повторно подано заяву про забезпечення позову. В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що у разі не зупинення дії рішення Кваліфікаційно-Дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області від 31.07.2018 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, стане неможливим виконувати зобов'язання перед громадянами, яким позивачем надаються юридичні послуги.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Частиною першою статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Аналіз наведених норм КАС України дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів учасників справи, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданої учасником справи заяви про забезпечення адміністративного позову учасник справи має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

Положення статті 150, 152 КАС України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам учасникам справи.

У відповідності до частини першої та другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте жодних доказів на підтвердження існування обставин, наведених у частині другій статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем суду не надано.

Таким чином, розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено існування обставин, наведених у частині другій статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову.

Частинами п'ятою та восьмою статті 154 КАС України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Керуючись ст. 150-154, п. 9 ч. 5 ст. 243, ст. 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 30.08.2018 № 15888/18 відмовити.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Відповідно до частини другої статті 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Відповідно до частин п'ятої та восьмої статті 154 КАС України ухвала суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293 - 297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ).

Суддя І.І. Соломко