Ухвала суду № 76191785, 29.08.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1122/18 Справа № 192/169/17 Головуючий у 1 й інстанції - Стрельников О. О. Доповідач - Іванченко О.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді -доповідача Іванченко О.Ю.,

суддів Мудрецького Р.В., Калініч Н.І.,

за участю секретаря Пиріч Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні прокуратури Дніпропетровської області на ухвалу слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по кримінальному провадженню № 12018040340001880, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей 2012 року народження та 2018 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю прокурора Давиденко Д.В.

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СВ Нікопольського ГУНП в Дніпропетровській області в повному обсязі, застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, що слідчим суддею під час постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не надано належної правової оцінки інкримінованої злочинної діяльності ОСОБА_3 Зазначає, що слідчим суддею не надано належної правової оцінки щодо суворості можливого призначеного покарання, що є належним та невід'ємним елементом при оцінці ризику переховування від суду або органу досудового розслідування, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також і скоєння іншого злочину. Вказує на те, що слідчим суддею не обґрунтовано визнано наявність лише одного ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і не надано належної оцінки відхилення інших встановлених, як під час досудового розслідування так і в ході розгляду клопотання слідчого ризиків передбачених п. п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим призначено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який не здатний в повному обсязі забезпечити виконання ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків, відповідної поведінки.

Ухвалою слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Нікопольського ГУНП в Дніпропетровській області та застосовано до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 21 серпня 2018 року, цілодобово, за місцем його фактичного мешкання: АДРЕСА_1, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що на даний час є всі підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України. Ризиком, який знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, є можливе переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Інші ризики не знайшли свого підтвердження, так як доказів про можливе переховування від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню у будь-який інший спосіб, у засіданні не надано.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи прокурора, який просив задовольнити вимоги апеляційної скарги, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В силу ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Розглядаючи клопотання слідчого про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя заслухав доводи сторін кримінального провадження і дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на два місяці, з покладанням на нього певних обов'язків у відповідності до вимог ст. 194 КПК України, посилаючись на наявність обставин, передбачених ст. 178 КПК України.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 13 червня 2018 року відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040340001880.

18 червня 2018 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушенн, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4; протоколом огляду місця події, під час якого встановлено наявність камер внутрішнього відеоспостеереження в автобусі «Мерседес» д/н НОМЕР_2; протоколом огляду предмету, а саме відеозаписів з камер внутрішнього відеоспостереження; протоколом огляду та вилучення речового доказу, а саме: барсетки темного кольору «LH leadhake» в якій знаходилось посвідчення водія НОМЕР_3, талон НОМЕР_4, медична довідка №03296202 на ім'я ОСОБА_4, 1986 р. н., банківська картка «ПриватБанк» універсальна НОМЕР_1, візитна картка ОСОБА_5, графік руху маршруту №1, зв'язка з трьох ключів, кулькова ручка та шість автомобільних запобіжників, які було добровільно надано для огляду гр. ОСОБА_2

Слідчий СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, відповідно до вимог ст. 178 КПК України слідчий суддя врахував, що є підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та прийшов до висновку про наявність ризику у вигляді незаконного впливу підозрюваного на свідків та потерпілих з метою уникнення від кримінальної відповідальності. А також вказав на відсутність доказів про існування ризиків, які зазначені в клопотанні слідчого, а саме, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інші кримінальні правопорушення аналогічні тим, у яких підозрюється, тому виникла необхідність застосувати до підозрюваного запобіжний захід, який забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також попередити настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України; вчинив вказане кримінальне правопорушення під час відбування покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, призначеного йому 23.08.2017 вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської област

Колегія суддів вважає, що сукупність ризиків і доводів, на які послався слідчий, дають підстави для висновку про необґрунтованість застосування найбільш суворого запобіжного заходу відносно ОСОБА_2, оскільки тяжкість інкримінованого злочину, складність справи не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з доводами слідчого судді, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та оцінює критично доводи апелянта про те, що відомості про особу підозрюваного дають підстави для застосування до нього більш обтяжливого запобіжного заходу, ніж домашній арешт.

Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про те, що встановлені щодо останнього ризики з числа передбачених ст. 177 КПК України можуть бути усунуті лише у такий спосіб.

Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні прокуратури Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_2 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

____ _______ ____

Іванченко О.Ю. Мудрецького Р.В. Калініч Н.І.