Ухвала суду № 76191341, 20.12.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 301/545/17

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

20.12.2017 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Животова Є.Г. (головуючого), Феєра І.С, Стана І.В., за участі: секретаря судового засідання Чейпеш С.І., захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Ракущинця А.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в Ужгороді матеріали апеляційного провадження № 11-кп/777/593/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 07.06.2017.

06.06.2017 ОСОБА_3 подав до Іршавського районного суду Закарпатської області клопотання про скасування арешту майна та повернення тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженні № 12015070000000355.

Клопотання обґрунтовано тим, що в рамках зазначеного кримінального

провадження ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 16.11.2016 накладено арешт на майно, що тимчасово вилучене від ОСОБА_3 під час обшуку.

10.02.2017 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду з клопотанням про скасування арешту майна однак вказана заява ще не розглянута.

До Хустської місцевої прокуратури заявником направлено заяву щодо отримання ним інформації про стан кримінального провадження та можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.

Листом Хустської місцевої прокуратури від 11.05.2017 ОСОБА_3 запропоновано звернутися з відповідним клопотанням до Іршавського відділення поліції.

29.05.2017 ОСОБА_3 звернувся до Іршавського відділення поліції із заявою про надання інформації про стан кримінального провадження № 12015070000000355, однак відповіді по вищезазначеній заяві ОСОБА_3 не отримав.

ОСОБА_3 зазначив, що з моменту вилучення у нього майна пройшло сім місяців, протягом яких він позбавлений можливості користуватися належним йому майном, при цьому, на його думку, слідчим та експертом не дотримано розумних строків під час досудового розслідування, оскільки за цей час не визначено відношення майна до вказаного кримінального провадження та не проведено жодних експертиз.

Ухвалою судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 07.06.2017 заяву ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської від 16.11.2016, повернуто заявнику з наступним її обґрунтуванням.

У кримінальному провадженні № 12015070000000355 вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 22.03.2017 затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та ОСОБА_6; ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27 - ч.2 ст.240 КК України та призначено узгоджене сторонами покарання.

ОСОБА_3 не був учасником судового провадження про обвинувачення ОСОБА_6 та питання про накладення арешту на майно або скасування арешту не було предметом розгляду даного кримінального провадження. Матеріали кримінального провадження № 12015070000000355 не містять відомостей про накладення вказаного арешту на майно.

З реєстру матеріалів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні вбачається, що відносно інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, матеріали досудового розслідування постановою прокурора від 27.02.2017 виділено в окреме провадження і відповідні відомості 27.02.2017 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017070000000035 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.240 КК України.

Отже, матеріали кримінального провадження № 1201707000000003 на день розгляду Іршавським районним судом справи відносно ОСОБА_6 перебували в провадженні відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області, процесуальне керівництво здійснював прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Закарпатської області.

Арешт на майно ОСОБА_3 накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 16.11.2016.

За таких обставин суддя місцевого суду визнав, що заява ОСОБА_3 про скасування арешту на майно не підлягає розгляду в Іршавському районному суді Закарпатської області. Заявнику роз'яснено його право звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді за місцем проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12017070000000035 або до суду за місцем розгляду вказаного кримінального провадження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить суд поновити йому строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 07.06.2017 та направити справу на новий розгляд до вказаного місцевого суду.

В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_3 зазначає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до листа Хустської місцевої прокуратури № 101-75-17/911 від 11.05.2017 матеріали кримінального провадження після виділення в окреме провадження № 12017070000000035 знаходиться на досудовому розслідуванні в Іршавському ВП Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 за № 53/5 у редакції у наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5, експерту надається строк понад 90 календарних днів - якщо експертиза є особливо складною чи багато-об'єктною, потребує вирішення більше десяти питань або вирішення питань, які потребують декількох досліджень, чи налічує понад п'ять томів матеріалів справи або є комплексною чи потребує залучення фахівців з інших установ (у тому числі судово-медичних), підприємств, організацій і не може бути виконана в зазначені строки.

На момент подачі апеляційної скарги пройшло сім місяців з моменту вилучення майна. ОСОБА_3 не отримано ніяких відомостей про результати експертизи. Вже більше семи місяців заявник не може користуватися своїми особистим майном та вважає, що підстав для відмови в поверненні належного йому майна нема.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_3 зазначає наступне: про оскаржувану ухвалу йому стало відомо 15.06.2017 після отримання оскаржуваної ухвали місцевого суду, що підтверджено копією конверту та витягом з сайту Укрпошти, даний факт значений в апеляційній скарзі від 16.06.2017. Апеляційна скарга подана 16.06.2017.

Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Заслухавши доповідь судді, доводи сторони захисту на підтримання апеляційної скарги, перевіривши та обговоривши доводи, дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд визнає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1,2 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим; законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Як встановлено апеляційним судом, суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог вимог ст.306 КПК України, оскільки матеріали кримінального провадження не містять жодного доказу про виклик ОСОБА_3 та про отримання виклику заявником, який не був присутнім під час судового розгляду даного провадження.

Оскільки суддя першої інстанції розглянув заяву ОСОБА_3 без його участі, то в даному випадку має місце істотне порушення кримінально-процесуального закону, що є підставою для скасування ухвали Іршавського районного суду Закарпатської області від 07.06.2017 про повернення ОСОБА_3 заяви про скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст. 404,407,412,418,419,422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати ухвалу Іршавського районного суду Закарпатської області від 07.06.2017 про повернення ОСОБА_3 заяви про скасування арешту майна та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: