Ухвала суду № 76191164, 29.08.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 305/1585/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.08.2018 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Феєра І.С. (головуючого) Вотьканича Ф.А., Собослоя Г.Г., при секретарі Костюк Л.А., за участю прокурора Міцовди К.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційну скаргу прокурора Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури Чічака І.Я. на ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 08.05.2018 .

Цією ухвалою суду обвинувальний акт щодо ОСОБА_4, обвинуваченого за ст.246 КК України у кримінальному провадженні №12017070140001067 від 25.09.2017, повернуто прокурору внаслідок його невідповідності вимогам ст.291 КПК України.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 25.01. 2016, близько 13 год.20 хв., за межами населеного пункту - міста Рахів Закарпатської області, перебуваючи в кварталі 1 виділ 9 Рахів - Берлибаського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського біосферного заповідника, у зоні антропогенних ландшафтів, в порушення вимог ст. ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, ст.ст.5,12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня за допомогою сокири, вчинив самовільну рубку п'яти дерев породи бук різного діаметру, а саме 20, 30, 45, 45 та 45 см., загальною кубомасою 6 метрів кубічних та самовільно зрубану деревину з місця події вивіз.

Внаслідок незаконних дій ОСОБА_4, державі в особі Карпатського біосферного заповідника, згідно розрахунку, проведеного на підставі постанови Кабінету Міністрів України №541 від 24.07.2013 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» , заподіяно майнову шкоду в розмірі 18641,94грн.

Діяння ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ст.246 КК України ( в редакції Закону №1019-VIII від 18.02.2016 ) .

В ухвалі суду зазначено, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить повний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, зокрема, у ньому вказано, що кримінальне правопорушення скоєно за межами м. Рахів Закарпатської області, однак не вказана область, район та населений пункт скоєння злочину, адже територія Карпатського біосферного заповідника розташована на території декількох сумісних районів,

-2-

відсутні дані про наслідки скоєння рубки, до ступеня росту на пні, тощо. Крім того, до обвинувального акта приєднано розписку про отримання ОСОБА_4 копії обвинувального акта у іншому кримінальному провадженні, а саме - №12016070140000160 від 12.02.2017. На думку суду першої інстанції, всупереч ч. 2 п. 7-1 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт не містить посилання на підстави застосування заходів кримінального правового характеру щодо юридичної особи які прокурор вважає встановленими. Також суд першої інстанції зазначив, що заявлений КБЗ цивільний позов у частині визнання їх цивільним позивачем, орган досудового розслідування залишив без вирішення та є невизначеним знаходження кримінального провадження з 11.02.2016 по день 25.09.2017. Також всупереч п.6 ч.2 ст.242 КПК України, розрахунок шкоди проведено не шляхом призначення експертизи. Крім того, всупереч ч.4 ст.291 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування не містить даних про всі процесуальні дії рішення в ході розслідування, зокрема, дані про повідомлення ОСОБА_5 про його права, не вручено пам'ятку, а також реєстр не відповідає вимогам Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань в частині відсутності витягу з реєстру і не внесення до нього відомостей, зокрема, час, дату надходження заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, п. 2.1.1 відсутнє прізвище, імя, по-батькові потерпілого або заявника, п. 2.1.4 не міститься вказівки на попередню кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на частини статтей Кримінального кодексу України, у зв'язку з чим суд першої інстанції констатував, що відомості з Реєстру у вигляді витягу згідно додатка № 6 до обвинувального акта не приєднано взагалі. Зазначені порушення, допущені при складанні обвинувального акту щодо ОСОБА_4, на думку суду, не дають можливості призначити судовий розгляд даного кримінального провадження.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду від 08.05.2018 - скасувати та призначити новий розгляд даного кримінального провадження судом першої інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що ухвала Рахівського районного суду від 08.05.2018 є незаконна, а викладені в ній висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. На його думку, під час підготовчого судового засідання не встановлено таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкоджали призначенню провадження до судового розгляду. Вказує на те, що складений щодо ОСОБА_4 обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України всупереч наведеним в оскаржуваній ухвалі твердженням містить дані щодо місця скоєння правопорушення, яке поставлену у вину ОСОБА_4 та дані про наслідки скоєння рубки, у виді повного відокремлення стовбура від кореня за допомогою сокири. З приводу зазначення у розписці про отримання ОСОБА_4 копій обвинувального акту, реєстру та позовної заяви, іншого номеру кримінального провадження, вказує на допущену описку при складанні такої розписки, у якій помилково зазначено номер кримінального провадження із якого виділено кримінальне провадження, проте обвинуваченому вручено обвинувальний акт та інші документи саме у даному кримінальному провадженні - за фактом вчинення ним самовільної рубки дерев на території природно-заповідного фонду. Також, звертає увагу на перебування кримінального провадження з дня пред'явлення підозри ОСОБА_6 - 11.02.2016 по 25.09.2017 в провадженні СВ Рахівського ВП Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області, а також безпідставність твердження суду про неналежне з'ясування розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у зв'язку із не визначенням такої шляхом проведення експертизи, оскільки зазначений в обвинувальному акті розрахунок збитків проведений спеціалістами на підставі нормативних актів Кабінету Міністрів України.

-3-

Вирішення у кримінальному провадженні цивільного позову не є компетенцією органу досудового розслідування, відтак зазначення судом в ухвалі про залишення без вирішення цивільного позову суперечить змісту ч.2 ст.61 та ч.5 ст.128 КПК України. Помилковим також вважає і висновок суду про невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст.109 КПК України, який на його думку вказаним вимогам закону відповідає, зокрема, містить відомості про проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії, прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення та відомості щодо заходів досудового розслідування.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді, промову прокурора на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відноситься і поняття розумних строків, яке відповідно до ч.5 ст.28 КПК України передбачає, що кожен має право, щоб обвинувачення відносно нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Цих вимог КПК України судом першої інстанції у даному кримінальному провадженні не дотримано.

Стаття 291 КПК України визначає вичерпний перелік обов'язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт.

Відповідно до вимог ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Тобто повернення обвинувального акту прокурору, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

-4-

Колегія суддів вважає, що висновок суду про те, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 не відповідає вимогам ст.291 КПК України, є помилковим і спростовується наявними в обвинувальному акті даними.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_4, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України відповідає вимогам, встановленим ст. 291 КПК України.

Апеляційний суд вважає, що висновок суду про те, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, із-за відсутності в ньому повного викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, зокрема, місця скоєння злочину та дані про наслідки скоєння рубки, а також неналежний розрахунок розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, є хибним і спростовується наявними у обвинувальному акті даними.

Як вбачається з обвинувального акту, у ньому зазначено як місце вчинення кримінального правопорушення, що ставиться у вину ОСОБА_4, а саме - квартал 1 виділ 9 Рахів-Берлибаського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського біосферного заповідника, за межами населеного пункту - міста Рахів Закарпатської області, так і дані про наслідки скоєння рубки, у виді повного відокремлення стовбура від кореня, що повністю відповідає викладеним фактичним обставинам кримінального правопорушення, обставини які, відповідно до частини першої статті 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та у формулюванні обвинувачення вказано всі ознаки об'єктивної та суб'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_4 злочину, що спростовує судженню суду про відсутність цих відомостей.

З приводу неналежного, на думку суду першої інстанції, розрахунку розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у зв'язку із невизначенням такого в порядку п.6 ч.2 ст.242 КПК України, колегія суддів вважає що з об'єктивної сторони злочин, передбачений ст.246 КК України (в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016) виражається у незаконній порубці дерев і чагарників. При цьому кваліфікація таких дій за ст.246 залежить від категорії захищеності лісу, а також інших об'єктів, де здійснюється порубка. Так, незаконна порубка у лісах, захисних та інших лісових насадженнях утворює склад цього злочину лише тоді, коли це заподіяло істотну шкоду. Водночас вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах є вже достатньою підставою для кваліфікації діяння за ст.246 - істотна шкода у такому випадку не є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину.

З огляду на викладене та враховуючи, що із обвинувального акту щодо ОСОБА_4 вбачається, що незаконна порубка дерев, яка поставлена останньому у вину мала місце на території Рахів-Берлибаського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського біосферного заповідника, у зоні антропогенних ландшафтів, колегія суддів вважає, що наведений слідчим розмір майнової шкоди, заподіяної злочином, який проведений на підставі постанови Кабінету Міністрів України №541 від 24.07.2013 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» відповідає вимогам п.7 ч.2 ст.291 КПК України і дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, а тому не може вважатись обґрунтованою підставою для повернення обвинувального акту прокурору .

-5-

За змістом ст.314 КПК України під час підготовчого судового засідання, до призначення розгляду справи по суті, суд не вправі оцінювати (підтверджувати, спростовувати чи ставити під сумнів) саме ті обставини, які зазначені у акті, зокрема вказувати слідчому чи прокурору про зазначення інших обставин події, чи відомості щодо додаткової кваліфікації дій особи і відповідальності за вчинення іншого злочину, що допустив в ухвалі суд першої інстанції, викладаючи надмірні судження в цій частині..

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дотримався зазначених вимог кримінального процесуального закону. Доводи прокурора про те, що висновки суду з цього питання не відповідають фактичним обставинам змісту обвинувального акта та вимогам кримінального процесуального закону, слід визнати правильними. До того ж судом першої інстанції порушено вимоги ст.337 КПК України щодо визначення меж судового розгляду, а висновки суду про неповноту та неконкретність висунутого обвинувачення на цій стадії провадження є такими, що виходять за межі вимог ст.314 КПК України.

Посилання суду першої інстанції на те, що в обвинувальному акті відсутні посилання на ч.2 п.7-1 ст.291 КПК України та залишення органом досудового розслідування без вирішення заявленого у кримінального провадженні цивільного позову також не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта, оскільки із обвинувального акту щодо ОСОБА_4 не вбачається, що прокурором були встановлені підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а вирішення цивільного позову, який до того ж поданий до Рахівського районного суду, у відповідності до ч.5 ст.128 КПК України, не є компетенцією органу досудового розслідування.

Зазначення в розписці про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування іншого номеру кримінального провадження, при дійсному врученні обвинуваченому ОСОБА_4 обвинувального акту та інших документів саме у даному кримінальному провадженні - за фактом вчинення ним самовільної рубки дерев на території природно-заповідного фонду, слід вважати механічною помилкою, яка на законність процесуальної дії, передбаченої ст.293 КПК України, не впливає.

Невірними є також і твердження суду першої інстанції про порушення ст.109 КПК України при складанні реєстру матеріалів досудового розслідування, оскільки в реєстрі матеріалів досудового розслідування зазначені процесуальні дії, час їх проведення, реквізити та розкритий зміст ряду процесуальних дій та рішень, що на думку колегії суддів, надає можливість суду в судовому засіданні ретельно і повною мірою дослідити та перевірити зібрані під час досудового розслідування докази та постановити законне та обґрунтоване рішення.

Кримінальне провадження повинно здійснюватись з дотриманням верховенства права та розумних строків розгляду, а повернення обвинувального акту з неналежно перевірених та формальних підстав щодо обвинуваченого, на переконання колегії суддів, цим загальним засадам не відповідає.

За таких обставин, під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, апеляційним судом не встановлено такої невідповідності обвинувального акту щодо ОСОБА_4 вимогам кримінального процесуального закону, які б перешкоджали призначенню кримінального провадження до розгляду, у зв'язку з чим ухвала суду про повернення вказаного обвинувального акту прокурору не може вважатися законною і обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, а обвинувальний акт поверненню до суду першої інстанції для розгляду у підготовчому судовому засіданні.

-6-

За таких обставин, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 412, 415, 419 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу прокурора Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури Чічака І.Я. - задовольнити.

Ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 08.05.2018 про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12017070140001067 щодо ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 КК України - скасувати і призначити новий розгляд обвинувального акту у підготовчому судовому засіданні в суді першої інстанції.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді: