Постанова № 76190685, 03.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 679/1130/17

Головуючий у 1-й інстанції: Базарник Б.І.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

03 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 лютого 2018 року (головуючий суддя Базарник Б.І.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов"язання виплатити спадкоємцю нараховану, але не виплачену пенсію,

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернулась до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання виплатити спадкоємцю нараховану, але не виплачену пенсію.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує на те, що вона є дружиною і відповідно спадкоємцем померлого 30.11.2016 року ОСОБА_3, якому на підставі рішення Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року по справі 2-а-1489/10/2211 було перераховано державну і додаткову пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, встановлених у відповідності до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір до сплати якої склав 21288,14 гривень. Враховуючи факт отримання нею 29.06.2017 року свідоцтва №260 про право на спадщину за заповітом, позивач вважає протиправною відмову пенсійного органу у виплаті їй нарахованої, але не виплаченої її покійному чоловіку, пенсії в зазначеній вище сумі.

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними дії Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо відмови ОСОБА_2 у виплаті нарахованої, але не виплаченої пенсії в сумі 21288 гривень 14 копійок, що належала за життя її чоловіку ОСОБА_3. Зобов'язано Славутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області виплатити ОСОБА_2 нараховану, але не виплачену пенсію в сумі 21288 гривень 14 копійок, що належала за життя її чоловікові ОСОБА_3. Судові витрати віднесено на рахунок держави.

Не погоджуючись з даною рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Держаного бюджету України. Також відповідач зауважив, що задовольнивши позовні вимоги даного адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов передчасних висновків, які не відповідають встановленим обставинам справи.

До початку розгляду справи по суті, судовою колегією розглянуто клопотання відповідача про заміну Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, як неналежного відповідача, його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області.

Згідно з ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Судом встановлено, що відповідно до постанови КМУ від 08.11.2017 №821 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" Кам'янець-Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Відповідно до даних з ЄДРЮОФОП з 03 квітня 2018 року Славутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області припинено як юридичну особу в результаті реорганізації.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення клопотання Пенсійного органу та здійснення заміни Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Позивач не скористався наданим правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

В силу положень п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно даних довідки Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області №3056/02 від 15.06.2017 року, на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року по справі №2-а-1489/10/2211 ОСОБА_3 нарахована пенсія у розмірі 21288,14 гривень, але не виплачена на день його смерті.

Спадкоємцем майна померлого ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_2, про що в матеріалах справи наявне свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 29.06.2017 року, видане приватним нотаріусом Нетішинського міського нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №260 по спадковій справі №16/2016.

Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається, зокрема, з нарахованої, але не виплаченої пенсії у сумі 21288,14 грн., що підтверджено довідкою Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.06.2017 року №3056/02.

Ha звернення позивачки, яке мало місце 10.07.2017 року відповідач, листом від 21.07.2017 року №4559/08, відмовив у виплаті нарахованої, але не виплаченої пенсії у сумі 21288,14 грн. згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посилаючись на відсутність відкритого виконавчого провадження за виконавчим документом, а також через відсутність коштів у державному бюджеті на виплату підвищень до пенсії відповідно до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Зазначений принцип закріплено і у ст. 41 Конституції України.

Згідно ч.1 ст.1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Водночас, відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з-померлим пенсіонером чи не проживали (ч. 1). Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року по справі №2-а-1489/10/2211 визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_3 державної і додаткової пенсії особі, постраждалій від Чорнобильської катастрофи згідно ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Нетішин Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 державну пенсію як особі, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи І категорії, інваліду ІІ групи, згідно ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 24.05.2010 року по 24.11.2010 року та виплатити різницю між перерахованою та фактично виплаченою пенсією.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, як спадкоємець за заповітом, має право на суми пенсії, які не недоотримані спадкодавцем за життя. Однак, судом першої інстанції не взято до уваги, що остаточне та обов'язкове судове рішення, а саме постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року залишилася не виконаною, а згідно ст. 55 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

Окрім того, колегія суддів враховує, що зі змісту ст. 379 КАС України вбачається можливість застосування положення цієї статті у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Заміна сторони виконавчого провадження відбувається у разі вибуття однієї з сторін (стягувача або боржника), зокрема, внаслідок смерті або реорганізації. Заміна сторони полягає у вступі на її місце правонаступника (спадкоємця).

Однак судом першої інстанції не враховано те, що під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 308 КАС України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити повністю.

Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов"язання виплатити спадкоємцю нараховану, але не виплачену пенсію скасувати.

Ухвалити нову постанову.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 03 вересня 2018 року.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М. Судді Ватаманюк Р.В. Сторчак В. Ю.