Постанова № 76190173, 03.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/7342/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

Судді у І інстанції - Арсірій Р.О., Огурцов О.П.

Суддя-доповідач - Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря: Тищенко Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2018 (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Державне підприємство «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. по стягненню з розрахункових рахунків відкритих в установах банків кошти за ЗВП №48388918 та рішенню суду, які вчинялись з 01.01.2017 по дату винесення рішення року; визнання протиправними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. по перерахунку коштів, як стягнення виконавчого збору, які було перераховано з 01.01.2017 по ЗВП №48388918 та іншими виконавчими провадженнями, які виконувались та знаходились в ЗВП №48388918; зобов'язання відповідача повернути стягнуті кошти відповідно до платіжної вимоги від 16.02.2017, яку отримано установами банків 07.03.2017 та іншими платіжними вимогами, які направлялися в установи банків після 01.01.2017, які вчинено за ЗВП №48388918 та іншими виконавчими провадженнями, які виконуватись; визнання протиправними дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. по ненаданню чіткої вмотивованої відповіді в строк, передбачений чинним законодавством на заяви від 21.02.2017; зобов'язати відповідача не вчиняти виконавчих дій за ЗВП №48388918 та іншими виконавчими провадженнями, які входили до ЗВП №48388918.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2018 адміністративний позов адміністративний позов Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо не надання відповіді на заяву Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» від 21.02.2017 (вхідний №4748-0-33-17 від 21.02.2017). В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях, без дослідження належних та допустимих доказів, судом не було з'ясовано всіх обставин справи, які мають значення для її вирішення, тому рішення є протиправним.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що дії відповідача по стягненню з розрахункових рахунків відкритих в установах банків кошти за зведеним виконавчим провадження та рішенням суду, а також по перерахунку коштів, як стягнення виконавчого збору є протиправними, оскільки відповідно до п. 6 ч.5 ст. 27 та п. 16 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» зведене виконавче провадження щодо стягнення з позивача грошових коштів підлягає закінченню, а виконавчий збір не стягується у зв'язку із врегулювання заборгованості згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».

Позиція відповідача обґрунтована тим, що позивача повідомлено у відповіді від 28.03.2017 №№4748-0-33-17, 5668-0-33-17, 5667-0-33-17, 4746-0-33-17, 5513-0-33-17, 4746-0-33-17 про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження та зняття арешту у зв'язку із застосуванням Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно з ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало зведене виконавче провадження ВП №48388918, у тому числі про стягнення з позивача заборгованості на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго», а також постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору.

З метою виконання рішень на кошти боржника - ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова», накладено арешт.

Згідно із відповідними постановами державного виконавця, зокрема від 04.08.2015, 06.11.2015, 01.04.2016, 04.10.2016, стягнено із боржника суми виконавчого збору.

На думку позивача, державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зобов'язаний закінчити виконавче провадження по стягненню із ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» коштів та виконавчого збору та не може вчиняти виконавчі дії за зведеним виконавчим провадженням та іншими виконавчими провадженнями, що входять до його складу, з урахуванням норм Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».

Позивач, вважаючи протиправними вищевказані дії державного виконавця, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції зазначив, що у межах спірних правовідносин п. 6 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягає застосуванню, при цьому не розгляд відповідачем заяви ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» від 21.02.2017 та не повідомлення про результати її розгляду вказує на порушення норм Конституцією України та Закону України «Про звернення громадян».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент винесення постанов про стягнення виконавчого збору) визначено підстави та порядок стягнення виконавчого збору.

Відповідно до п. 6 ч.5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції після 05.10.2016) виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч.1 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Аналіз зазначених правових норм свідчить, що врегулювання відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» заборгованості здійснюється у вигляді зменшення, списання та/або реструктуризації заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

При цьому такі заходи вживаються виключно у відношенні до підприємств, включених до відповідного реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, та щодо заборгованості, яка відповідає визначенню статті 1 згаданого Закону.

З матеріалів справи вбачається, що ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» включене до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії на підставі наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.05.2017 №127 на суму нарахувань зі сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016, у розмірі 521378,72 грн.

Отже, позивача залучено до участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення на суму неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних у розмірі 521378,72 грн.

Разом із тим, позивач не обґрунтовує, якої саме суми стосуються вимоги та, що суми у зведеному виконавчому провадженні ВП №48388918 стосуються саме суми у розмірі 521378,72 грн, оскільки у зведеному виконавчому провадженні ВП №48388918 здійснюється примусове виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2014 №904/5208/14 про стягнення із позивача заборгованості у розмірі 19191820,32 грн.

Докази, які б підтверджували здійснення у відношенні позивача врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» у вигляді зменшення, списання та/або реструктуризації заборгованості шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості, яка є предметом примусового виконання у зведеному виконавчому провадженні ВП №48388918 позивачем не надано.

Крім того, згідно платіжних доручень від 10.03.2017 №№1081, 1082, 1083, 1084, від 06.04.2017 №1687, від 10.04.2017 №1711, від 19.04.2017 №1848, від 20.04.2017 №1904, від 03.05.2017 №2129, від 12.05.2017 №№2297, 2298, виконавчий збір згідно з постановами державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 04.08.2015, 06.11.2015, 01.04.2016, 04.10.2016 стягнено до включення ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії (24.05.2017), тому відсутні підстави для застосування до позивача положень п.6 ч.5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, відсутні докази, що підтверджують погашення, списання неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, у відношенні ДП «Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова», що також унеможливлює застосування положень п.16 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії державного виконавця по стягненню з позивача коштів у межах зведеного виконавчого провадження ВП 48388918 та перерахунку коштів, як стягнення виконавчого збору, узгоджуються із нормами Закону України «Про виконавче провадження», що спростовує твердження позивача про протиправність дій відповідача та вказує на відсутність підстав для повернення стягнених коштів і задоволення позову у цій частині.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, не доводять наявності підстав для застосування до позивача положень Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», не надано доказів на обґрунтування відповідної суми заборгованості до якої може застосовуватись даний Закон, враховуючи наявні та зазначені у рішенні суду першої інстанції розбіжності.

21.02.2017 представник позивача Мамаєв Д.Ю. подав до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про закінчення та зупинення провадження, та зняття арештів з розрахункових рахунків та майна (вхідний №4748-0-33-17 від 21.02.2017), у якій просив закінчити виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2015 №904/7819/15 та зняти арешт з розрахункових рахунків, однак відповіді не отримав.

Відповідачем зазначено, що відповідь на вказану заяву було надано у листі від 28.03.2017 №№4748-0-33-17, 5668-0-33-17, 5667-0-33-17, 4746-0-33-17, 5513-0-33-17, 4746-0-33-17, однак з його змісту не вбачається, що він наданий у відповідь на заяву ДП «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» від 21.02.2017, доказів направлення вказаного листа на адресу позивача або вручення уповноваженому представнику також не надано, що вказує на наявність порушень Закону України «Про звернення громадян» з боку відповідача.

Враховуючи, що відповідач фактично не розглянув заяву ДП «Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» від 21.02.2017 по суті поставлених у ній питань, дана обставина не спростована, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення норм Конституцією України та Закону України «Про звернення громадян» з боку відповідача.

За таких обставин позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню, оскільки поведінка відповідача є протиправною бездіяльністю, звернення адресоване Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, тому відповідь на нього зобов'язаний був надавати відповідач.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності дій державного виконавця та обґрунтованості винесених ним постанов,, натомість позивачем не доведено порушення відповідачем положень Закону України «Про виконавче провадження», відсутність обов'язку сплачувати виконавчий збір чи наявність інших підстав, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 03.09.2018.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Є.І. Мєзєнцев