Постанова № 76189832, 03.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/4027/18 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач - Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2018 (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Махової Д.А., що полягають у включенні п. 4 постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 03.08.2017, в частині якого виділено в окреме провадження постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 52101818 та скасування зазначеного п. 4 постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 03.08.2017, в частині виділення в окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 52101818; визнання протиправними дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Махової Д.А., що полягають у винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 03.08.2017 у виконавчому провадженні № 52101818 та скасування зазначеної постанову про стягнення виконавчого збору від 03.08.2017 у виконавчому провадженні № 52101818; скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гавриліва А.В. від 09.08.2017 про відкриття виконавчого провадження та постанови від 09.08.2017 про арешт майна боржника, а також зняти всі арешти і заборони з майна ОСОБА_3 та скасування інших вжитих державним виконавцем заходи примусового виконання рішення в межах виконавчого провадження № 54465731; зобов'язання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві виключити інформацію про арешт нерухомого майна ОСОБА_3 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в межах виконавчого провадження № 52101818.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2018 адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено частково, зобов'язано Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві виключити інформацію про арешт квартири, що складається із двох кімнат, загальною площею 55,10 кв. м. та житловою площею 29,10 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3, накладений постановою Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про арешт майна боржника від 06.09.2016 у виконавчому провадженні № 52101818. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що станом на момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору державним виконавцем з боржника не було стягнуто в примусовому порядку жодних сум згідно виконавчого документу в межах виконавчого провадження №52101818, а тому винесення п.4 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу в частині виділення в окреме провадження та постанови про стягнення виконавчого збору у ВП №52101818 є протиправним.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що наявність інформації про арешт на нерухоме майно позивача в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка мала бути виключеною із зазначеного реєстру ще 03.08.2017, порушує конституційні права позивача на розпорядження своїм майном.

Позиція відповідача обґрунтована тим, що дії державного виконавця відповідають нормам чинного законодавства, тому винесенні постанови є правомірними та не підлягають скасуванню.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві перебувало виконавче провадження №52101818 з примусового виконання виконавчого напису Київського міського нотаріального округу від 06.08.2016 №15251 про звернення стягнення на квартиру, що складається із двох кімнат, загальною площею 55,70 кв.м. та житловою площею 29,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належиться ОСОБА_3

06.09.2016 головним державним виконавцем Маховою Д.А. керуючись ст.ст.17, 19, 21, 25, 31 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову №52101818 про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, 06.09.2016 головним державним виконавцем Маховою Д.А. винесено постанову №52101818 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

03.08.2017 головним державним виконавцем Маховою Д.А. винесено постанову №52101818 про повернення виконавчого документа стягувачу та постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 12594,91 доларів США.

В подальшому, 09.08.2017 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві Гаврилівим А.В. винесено постанову №54465731 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору №52101818 від 03.08.2017.

09.08.2017 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві Гаврилівим А.В. винесено постанову №54465731 про арешт майна боржника.

Позивач, вважаючи протиправними вищевказані дії державного виконавця, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції зазначив, що під час розгляду справи позивач частково обґрунтував позовні вимоги та довів їх належними доказами, долученими в якості додаткових доказів до позовної заяви, у зв'язку з чим його позов підлягає частковому задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п.5 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Відповідно до ч.3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Аналіз зазначених норм у сукупності надає підстави для висновків, що стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення без винесення відповідної постанови. Підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону України «Про виконавче провадження», закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто. При цьому, виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку, передбаченому для примусового виконання виконавчих документів.

Постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору в силу приписів п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом, до якого застосовуються наслідки, визначені ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

З матеріалів виконавчого провадження № 52101818 вбачається, що постанова про повернення виконавчого документу стягувачу була винесена 03.08.2017 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» після надходження заяви стягувача №44233-34-б/б про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання від 21.06.2017.

Вказана вище постанова містить пункт 4, яким постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій виділено в окремі виконавчі провадження.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що при вчиненні дій з включення до постанови про повернення виконавчого документу стягувачу пункту 4, яким постановлено постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій виділити в окремі виконавчі провадження відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому відсутні підстави для визнання дій УДВС Головного територіального управління юстиції у м. Києві протиправними та скасування пункту 4 постанови № 52101818 про повернення виконавчого документу стягувачу від 03.08.2017.

Крім того, виконавче провадження № 52101818 було закінчено постановою про повернення виконавчого документу стягувачу від 03.08.2017. Підставою повернення виконавчого документу стала заява стягувача.

Разом із тим, згідно ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у випадку якщо виконавчий збір не стягнуто, на державного виконавця покладено обов'язок винести не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) постанову про стягнення виконавчого збору та виконати її в порядку, встановленому законом, тому відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, відсутні підстави для скасування постанови про стягнення виконавчого збору № 52101818 від 03.08.2017 та визнання дій з її винесення протиправними.

Підставою для відкриття виконавчого провадження № 54465731 стало виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 52101818 від 03.08.2017.

Апелянт зазначає, що дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві Махової Д.А. є протиправними, оскільки 03.08.2017 винесено п.4 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу в частині виділення в окреме провадження та постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №52101818, тобто всупереч положень Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів зазначає, що примусове виконання напису Київського міського нотаріального округу від 06.08.2016 №15251 про звернення стягнення на квартиру, що складається із двох кімнат, загальною площею 55,70 кв.м. та житловою площею 29,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належиться ОСОБА_3, на підставі чого було винесено постанову №52101818 про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2016, розпочато на час дії Закону України «Про виконавче провадження» №606.

Разом із тим, матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів того, що на момент чинності Закону України «Про виконавче провадження» №606, державним виконавцем вчинялися дії щодо стягнення виконавчого збору, а саме відповідна постанова не виносилась. Крім того, доказів отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.09.2016 №52101818 матеріали справи не містять, що унеможливило добровільне виконання виконавчого документа.

03.08.2017 головним державним виконавцем Маховою Д.А. винесено постанову №52101818 про повернення виконавчого документа стягувачу та постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 12594,91 доларів США та 09.08.2017 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві Гаврилівим А.В. винесено постанову №54465731 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору №52101818 від 03.08.2017.

Вищевказані постанови було винесено на час дії Закону України «Про виконавче провадження» №1404, відповідно до положень якого виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Разом із тим, відповідачем не було надано доказів щодо здійснення будь-яких стягнень з позивача, тому відсутні підстави для стягнення виконавчого збору у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» №1404, який діяв саме на момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

В даному випадку, позивачем оскаржується конкретна дія державного виконавця, яка була вчинена вже під час дії Закону України «Про виконавче провадження» №1404, тому застосування відповідачем при стягненні виконавчого збору положень Закону України «Про виконавче провадження» №606 є протиправним, суперечить приписам п. 7 прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404 та порушує законні права позивача.

Згідно п.п. 6, 8 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» визначені підстави для зняття арешту на майно.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 54465731, 09.08.2017 для забезпечення реального виконання рішення на майно боржника був накладений арешт, при цьому виконавче провадження № 54465731 не закінчено, а відтак за приписами ч. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у відповідача відсутні підстави для зняття арешту з майна ОСОБА_3 та скасування інших вжитих виконавцем заходів щодо виконання рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 ч.1 ст. 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

З матеріалів виконавчого провадження № 52101818 вбачається, що п. 2 постанови про повернення виконавчого документу стягувачу припинено чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення.

Разом із тим, станом на 07.03.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація про обтяження майна ОСОБА_3, а саме: квартири, що складається із двох кімнат, загальною площею 55,10 кв. м. та житловою площею 29,10 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке виникло на виконання постанови про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 52101818.

Аналізуючи наведені вище норми та матеріали виконавчого провадження №52101818, відповідач був зобов'язаний арешт з майна ОСОБА_3, накладений постановою про арешт майна боржника від 06.09.2016, тому вимога ОСОБА_3 щодо зобов'язання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві виключити інформацію про арешт нерухомого майна ОСОБА_3 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в межах виконавчого провадження № 52101818 підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку щодо протиправності дій державного виконавця та необґрунтованості винесених ним постанов, зокрема постанови №54465731 від 09.08.2017 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору №52101818 від 03.08.2017 та постанови від 09.08.2017 №54465731 про арешт майна боржника, натомість позивачем доведено порушення відповідачем положень Закону України «Про виконавче провадження» чинного на час здійснення державним виконавцем дій, які оскаржуються, доведено відсутність обов'язку сплачувати виконавчий збір згідно положень ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» №1404.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, доводять наявність порушень з боку відповідача прав та інтересів позивача, натомість відповідачем будь-яких доказів на спростування доводів апеляційної скравши надано не було, не доведено правомірність застосування Закону України «Про виконавче провадження» №606 до спірних правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за можливе стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання позовної заяви було сплачено 5400,90 грн згідно квитанції №3635660 від 12.03.2018 та за подання апеляційної скарги 8101,36 грн згідно квитанції №0.0.1116187880.1 від 22.08.2018.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2018 - скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Махової Д.А., що полягають у включенні п. 4 постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 03.08.2017, в частині якого виділено в окреме провадження постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 52101818 та скасувати зазначеного п. 4 постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 03.08.2017, в частині виділення в окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 52101818.

Визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Махової Д.А., що полягають у винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 03.08.2017 у виконавчому провадженні № 52101818 та скасувати зазначену постанову про стягнення виконавчого збору від 03.08.2017 у виконавчому провадженні № 52101818.

Скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гавриліва А.В. від 09.08.2017 про відкриття виконавчого провадження та постанову від 09.08.2017 про арешт майна боржника, а також зняти всі арешти і заборони з майна ОСОБА_3 та скасувати інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення в межах виконавчого провадження № 54465731.

Зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві виключити інформацію про арешт нерухомого майна ОСОБА_3 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в межах виконавчого провадження № 52101818.

Стягнути з Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32, ідентифікаційний номер 34691374) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 5400,90 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 8101,36 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 03.09.2018.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Є.І. Мєзєнцев