Рішення № 76189805, 31.08.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/2545/2018

Справа № 243/7051/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2018 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Кузнецова Р.В.,

за участю секретаря Малиновської І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2018 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява МТСБУ до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 06.08.2016 року о 19 год. 10 хв. трапилася дорожньо-транспортна пригода, а саме ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1» в м. Слов'янськ по вул. Геологічна рухаючись заднім ходом допустив зіткнення з автомобілем «ЗАЗ VIDA», державний номерний знак «НОМЕР_2», який знаходився в статичному стані. Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було здано механічних пошкоджень, чим порушив ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП). На дату скоєння цієї пригоди водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина ОСОБА_1 у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 05.09.2016 року. В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «ЗАЗ VIDA», державний номерний знак «НОМЕР_2», що належить ОСОБА_2 Вартість відновленого ремонту пошкодженого транспортного засобу, відповідно звіту № 296/17 про оцінку автомобіля «ЗАЗ VIDA» державний номерний знак «НОМЕР_2» та складає 8273,06 грн. Зазначена шкода особисто винуватцем не була відшкодована потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ). У зв'язку з настанням події, передбаченої п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ 09.06.2017 року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 8273,06 грн.Тому, відповідно до ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», після проведення виплати ОСОБА_2 у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1 16.04.2018 року № 37428МТСБУ звернулось до ОСОБА_1 з претензією про відшкодування шкоди в порядку регресу, яку залишено без задоволення. Позивач просить суд стягнути з відповідача кошти в розмірі понесених витрат 8273,06 грн., та судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі, просила розглянути справу у її відсутність.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Зазначив, що дійсно, 06 серпня 2016 року сталося ДТП з його участі, в якому його було визнано винним, але на дату скоєння ДТП він мав статус учасника бойових дій, що згідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносить до пільгової категорії громадян та звільнення від обов'язкового страхування цивільної відповідальності автовласника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази у сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 06.08.2016 року о 19 год. 10 хв. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер «НОМЕР_1» в м. Слов'янськ по вул. Геологічна рухаючись заднім ходом допустив зіткнення з автомобілем «ЗАЗ VIDA», державний номерний знак «НОМЕР_2», який знаходився в статичному стані. Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було здано механічних пошкоджень, чим порушив ст. 124 КУпАП.

Згідно постанови Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 05 вересня 2016 року по справі № 243/6802/16-п ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень (а.с.14).

У відповідності до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до звіту спеціаліста автотоварознавця №296/17 від 06.08.2015 р. про визначення вартості матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «ЗАЗ VIDA», державний номерний знак «НОМЕР_2», складає 8273,06 грн. (а.с.16-21).

11 листопада 2016 року потерпілий ОСОБА_2 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою про відшкодування шкоди (а.с.5).

Відповідно до наказу від 06.06.2017 року №4877 Моторне (транспортне) страхове бюро України ОСОБА_2 перераховано 8273,06 грн. (а.с.40).

Відповідно до платіжного доручення № 4877рв ОСОБА_2 09 червня 2017 року перераховано 8273,06 грн. (а.с.41).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є транспортні засоби. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч. 1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК.

Відповідно до ст. 13 Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо особливості страхування цивільно-правової відповідальності окремих категорій громадян України п. 13.1. учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Як встановлено у судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 на момент вчинення ДТП був учасником війни, що підтверджується копією посвідчення серія: В-П № 261696 виданого 24 липня 2013 року (а.с. 49). Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування не підлягає задоволенню, оскільки на дату скоєння ДТП він мав статус учасника бойових дій, що згідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відноситься до пільгової категорії громадян та звільняється від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 76-78, 81, 83, 89, 247, 258, 259, 263-265, 268, п. 9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, ст. ст. 993, 1166, 1167, 1187, 1188, 1191 ЦК України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Р.В. Кузнецов