Постанова № 76189782, 31.08.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 678/1478/17

Головуючий у 1-й інстанції: Лазаренко А.В.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

31 серпня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 19 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Летичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2017 року позивач звернулася до суду з позовом до Летичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 19 березня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, 11 липня 2002 року позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В жовтні 2017 року позивач звернулась до Летичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області з заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням подвоєння стажу за період з 09 березня 1976 року по 07 липня 2002 року відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Листом Летичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області № 28/71-10 від 26 жовтня 2017 року позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю підстав для подвоєння стажу роботи за період з 09 березня 1976 року по 07 липня 2002 року відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки відсутні первинні документи, які регламентують діяльність анестезіологічної служби Летичівської центральної районної лікарні.

Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернулась з адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що з 09 березня 1976 року по 07 липня 2002 року позивач працювала на посадах, що дає право проведення перерахунку пенсії з урахуванням подвоєння стажу відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 3, 20 Порядку, підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються, зокрема, виписки із наказів. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до даних трудової книжки виданої 14 вересня 1970 року ОСОБА_2 - 01 жовтня 1972 року зарахована на посаду медсестри Летичівської районної лікарні (запис № 3, наказ № 329 від 30 вересня 1972 року), 09 березня 1976 року переведена на посаду медсестри - анестезистки (запис № 4, наказ № 43 від 10 березня 1976 року), 07 липня 2002 року звільнена із займаної посади у зв'язку із виходом на пенсію (запис № 5, наказ № 44 від 09 липня 2002 року).

Відповідно до свідоцтва № 20 Оренбурського районного (міського) комітету суспільства Червоного христа Оренбурської області ОСОБА_2 з 01 вересня 1970 року по 01 серпня 1972 рік проходила двохрічні курси медичної сестри та їй була присвоєна кваліфікація медичної сестри.

Згідно з свідоцтвом про проходження підвищення кваліфікації № 20 ОСОБА_2 з 01 лютого - 27 квітня 1989 року, 04 жовтня - 31 жовтня 1994 року, 20 вересня - 16 жовтня 1999 року підвищувала кваліфікацію будучи на посаді медсестри-анестезистки.

Також встановлено, що позивач працювала в Летичівській ЦРЛ на посаді медсестри-анестезистки групи анестезіології та реанімації з 09 березня1976 року (наказ № 43- 3 від 10 березня 1976 року) і здійснювала реанімаційну функцію щодо хворих і 09 липня 2002 року (наказ № 44) звільнена із займаної посади у зв'язку із виходом на пенсію.

Таким чином, позивач з 1976 року по 2002 рік фактично працювала в складі анестезіологічної групи.

Відповідно до довідки Летичівської ЦРЛ № 146 від 13 листопада 2017 року в Летичівській ЦРЛ зареєстровано в штатному розписі до 2007 року "Група анестезіології та реанімації" із штатом: 2.0 ставки лікаря анестезіолога та 4.75 ставки сестри медичної-анестезиста, а з 01 січня 2007 року - "Група анестезіології та інтенсивної терапії" із штатом: 2.0 ставки лікаря анестезіолога та 4.75 ставки сестри медичної-анестезиста;

Згідно з довідкою Летичівській ЦРЛ № 145 від 13 листопада 2017 року в Летичівській ЦРЛ зареєстровано в штатному розписі групу анестезіології та інтенсивної терапії з 01 січня 2007 року із штатом: 2.0 ставки лікаря анестезіолога та 4.75 ставки сестри медичної-анестезиста, до 2007 року була зареєстрована в штатному розписі Летичівської ЦРЛ як "Група анестезіології та реанімації".

Отже, суд першої інстанції правомірно встановив про те, що в Летичівській ЦРЛ анестезіологічна група існувала, адже фактично в період з 09 березня 1976 року по 07 липня 2002 року роботу анестезіологічної і реанімаційної служби ЦРЛ забезпечували лікар-анестезіолог і середній медичний персонал (анестезисти).

Доводи відповідача про відсутність підстав для зарахування в подвійному стажі роботи медсестрі-анестезістки в період з 09 березня 1976 року по 07 липня 2002 рокує безпідставними.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що дана робота повинна рахуватися як робота в анестезіологічній групі, оскільки позивач дійсно виконувала свої лікарські обов'язки з участю анестезистів, а тому стаж цієї роботи має зараховуватись до стажу роботи у подвійному розмірі, із відповідним перерахунком розміру пенсії.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 19 березня 2018 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 19 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені статті 325 КАС України.

Головуючий Загороднюк А.Г. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.