Постанова № 76189775, 27.08.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 817/670/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"27" серпня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Іваненко Т.В.

Франовської К.С.,

за участю секретаря Семенець К.О.,

позивача та представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "21" листопада 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Держгеокадастру у Гощанському районі Рівненської області, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , -

суддя в 1-й інстанції - Махаринець Д.Є.,

час ухвалення постанови - не зазначено,

місце ухвалення постанови - м.Рівне ,

дата складання повного тексту постанови - не зазначено,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до адміністративного суду з позовом до Управління Держгеокадастру у Гощанському районі Рівненської області, Головного Управління Держгеокадастру у Рівненській області про скасування наказу №11 від 07.04.2017 року «Про звільнення ОСОБА_2І.», поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що у зв'язку із ліквідацією Управління Держгеокадастру у Гощанському районі Рівненської області, його повноваження та функції перейшли до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, а тому у відповідача були всі можливості та обов'язок перевести її на вакантну посаду відповідно до її освіти, кваліфікації та досвіду роботи, з урахуванням вимог ст.49-2 КЗпП України. Оскільки відповідачем жодна вакантна посада їй запропонована не була, позивач вважає звільнення протиправним.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного Управління Держгеокадастру у Рівненській області №11 від 07.04.2017 року "Про звільнення ОСОБА_2І.".

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області поновити ОСОБА_2 з 08.04.2017 року на посаді рівнозначній посаді головного спеціаліста бухгалтера Управління Держгеокадастру у Гощанському районі Рівненської області, яку вона займала до звільнення.

Зобов'язано Головне Управління Держгеокадастру у Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.04.2017 року по день фактичного її поновлення на роботі.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що Управління Держгеокадастру у Гощанському районі Рівненської області ліквідовано, відтак запропонувати позивачу вакантні посади не було можливості, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області не є правонаступником ліквідованого Управління, а тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Встановлено, що ОСОБА_2 працювала головним спеціалістом-бухгалтером Управління Держгеокадстру у Гощанському районі Рівненської області.

Наказом від 24.11.2016 року №30 Головного управління Держгеокадстру у Рівненській області "Про попередження працівників Управління Держгеокажастру у Гощанському районі Рівненської області" у зв'язку з ліквідацією як юридичної особи публічного права Управління Держгеокадастру в Гощанському районі Рівненської області позивача попереджено про можливе наступне вивільнення працівників. (а.с.76-77).

В подальшому Управлінням Держгеокадстру у Гощанському районі Рівненської області на підставі п.1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу" було винесено наказ "Про звільнення ОСОБА_2І." (а.с.78). Не погодившись із винесеним щодо неї наказом про звільнення ОСОБА_2 оскаржила його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з такого.

Правове регулювання державної (публічної) служби здійснюється Конституцією України, Законом України "Про державну службу" та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон України "Про державну службу" №889-VIIІ (далі - Закон №889-VIIІ). Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, що не врегульовані цим Законом.

Судами встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що постановою Кабінету Міністрів України "Про реформування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" від 31.08.2016 року №581 ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру і Державного агентства земельних ресурсів; погоджена пропозиція Мінагрополітики і Держгеокадастру стосовно того, що міжрегіональне та міськрайонні управління Служби, управління (відділи) Служби у районі, містах є структурними підрозділами відповідних головних управлінь Держгеокадастру.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 року №581 Держгеокадастром видано наказ від 07.11.2016 року №287 "Про ліквідацію територіальних органів служби з питань геодезії, картографії та кадастру у Рівненській області" (а.с.67).

За цим наказом ліквідуються як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Рівненській області, в тому числі, згідно додатку 1 - Управління Держгеокадастру у Гощанському районі.

Слід зазначити, що відповідно до абзацу п'ятого пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №1074 від 20 жовтня 2011 року права та обов'язки органів виконавчої влади переходять у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

Крім того, відповідно до абзацу першого пункту 7 вказаної Постанови майнові права та обов'язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом.

Тобто, при ліквідації юридична особа припиняється, але її права та обов'язки в порядку правонаступництва переходять до нової (іншої) юридичної особи. При цьому до правонаступника переходять обов'язки не тільки в частині майнових прав, а й трудових відносин, зокрема, обов'язок щодо працевлаштування працівника (переведення працівника на іншу роботу).

Відповідно до пункту 3 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29 вересня 2016 року, завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

З аналізу наведених норм права слідує, що функції і повноваження ліквідованого Управління Держгеокадастру у Гощанському районі Рівненської області здійснює Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, зокрема, і щодо відносин публічної служби.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 року у справі №824/222/17-а.

Слід також зазначити, що однією з гарантій забезпечення конституційного права громадян на працю є передбачений статтею 51 Кодексу законів про працю України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Посада, яку обіймала позивач до звільнення віднесено до категорії посад державних службовців.

Так, 01.05.2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VІІІ.

Вказаним законом визначено перелік підстав припинення державної служби.

Зокрема, відповідно до ст.87 Закону №14889-VІІІ однією із підстав припинення державної служби є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.

Звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації або якщо він відмовляється від такого переведення.

Аналіз наведеної правової норми дає підстави вважати, що скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу є підставою для припинення державної служби. Разом з цим, розірвання у такий спосіб трудового договору допускається лише за умови, якщо працівника неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу (посаду) у цьому державному органі.

За правилами ч.ч. 1, 3 ст. 49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Таким чином, із системного аналізу правових норм, що регулюють питання реформування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, положень Закону України "Про державну службу" в частині, що регулюють питання щодо проходження та процедури припинення державної служби, можна дійти висновку, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде, зокрема, виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників реорганізованої установи. Це зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області як правонаступник не виконало, а отже, права позивача були порушені.

Разом з тим, у апеляційній скарзі та в судовому засіданні представник відповідача стверджував, що пропонування будь-якої вакантної посади позивачу не тільки не було обов'язком Головного управління, а, навпаки, свідчило б про свідоме порушення норм чинного законодавства.

З цього приводу суд першої інстанції правильно зазначив, що Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області зобов'язано було пропонувати вакантну посаду позивачу з огляду на приписи пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України та приписи статті 49-2 КЗпП України, якою встановлено порядок вивільнення працівників, яких зобов'язаний дотримуватись роботодавець при звільненні працівників, зокрема і на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 року № 9 містяться роз'яснення, згідно з якими при розгляді спорів про звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім.

У зв'язку з цим при вирішенні спорів щодо поновлення на роботі працівників юридичної особи публічного права про ліквідацію яких було прийнято рішення, судам належить, крім перевірки дотримання трудового законодавства щодо таких працівників, з'ясовувати фактичність такої ліквідації (чи мала місце у цьому випадку реорганізація). При вирішенні зазначеної категорії спорів підлягає оцінці і правовий акт, що став підставою ліквідації, зокрема: припинено виконання функцій ліквідованого органу чи покладено виконання цих функцій на інший орган.

Отже, власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто вживає заходи до переведення працівника за його згодою на іншу роботу.

Таку ж правову позицію підтримав Верховний Суд України в постанові від 10.03.2015 року (справа №21-52а15).

Тобто, роботодавець зобов'язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії, які може виконувати працівник, і не лише за місцем його роботи в певному структурному підрозділі, а всі вакансії, які є в юридичної особи. Вчинення зазначених дій вимагають від роботодавця приписи ст. 49-2 КЗпП України.

З матеріалів справи слідує, що постановою Кабінету Міністрів України "Про реформування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" від 31.08.2016 р. №581 ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру і Державного агентства земельних ресурсів за переліком згідно з додатком, в тому числі Управління Держгеокадастру у Гощанському районі Рівненської області.

Суд першої інстанції дійшов висновку, з чим погоджується і колегія суддів, що фактично мала місце реорганізація органу, в якому проходила службу позивач. Суд виходив з того, що згідно із положеннями ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.

Разом з тим у Постанові КМУ зазначено, що міжрегіональні та міськрайонні управління Держгеокадастру є структурними підрозділами відповідних головних управлінь Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Відповідно до Положення про Управління Держгеокадастру у Гощанському районі Рівненської області від 03.03.2015 року №15 (а.с.79-89), Положення про відділ у Гощанському районі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 03.01.2017 року (а.с.91-96) функції відділу Держгеокадастру у Гощанському районі Рівненської області, який був юридичною особою, крім тих, що пов'язані із управлінськими функціями (визначення структури та штатної чисельності відділу) фактично покладені на структурний підрозділ ГУ Держгеокадастру у Рівненській області - відділ у Гощанському районі.

Крім того, судами встановлено, що керівництвом ГУ Держгеокадастру у Рівненській області вчинялись дії по працевлаштуванню працівників всіх районних відділів (окрім позивача) шляхом переведення їх до обласного управління.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що функції і повноваження ліквідованого Управління Держгеокадастру у Гощанському районі Рівненської області, здійснює Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, в тому числі і щодо трудових відносин.

Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде в тому числі виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників реорганізованої установи.

Покладеного Законом обов'язку Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області не виконало, жодної посади із наявних вакантних позивачу запропоновано не було, а отже, трудові гарантії позивача були порушені.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що відповідач неодноразово звертався до Рівненського міського центру зайнятості щодо надання звітів про зайнятість (наявність вакансій) за період 01.11.2016 року по 01.05.2017 року поданих Управлінням Держгеокадастру в Рівненській області (а.с.146). До матеріалів справи долучено копії Звітності інформації про попит на робочу силу (вакансії), які подавались Управлінням Держгеокадастру в Рівненській області в період з 01.11.2016 року по 01.05.2017 року (т.1 а.с.150-191), які свідчать про існування достатньої кількості посад з відповідною кваліфікацією, які б могла зайняти позивач за умови, що вони їй були б запропоновані.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутня будь-яка заява від ОСОБА_2, щодо її небажання продовжувати роботу після ліквідації Управління Держгеокадастру у Гощанському районі Рівненської області у фактичного правонаступника - Управлінні Держгеокадастру в Рівненській області або ж відповідача -2.

Оскільки державним органом не обґрунтовано неможливість працевлаштувати позивача на рівнозначній або іншій посаді у цьому органі, позивачу не було запропоновано жодної посади в органі, що уторився шляхом реорганізації, а відповідачем ці обставини не спростовано, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що звільнення позивача відбулось не у відповідності до вимог чинного законодавства та без дотримання процедури звільнення, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного наказу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що обґрунтовано задовольняючи позовні вимоги в цій частині суд першої інстанції не звернув, що позивач звільнена наказом заступника голови комісії з ліквідації Управління Держгеокадастру у Гощанському районі Рівненської області №11 від 07.04.2017 року "Про звільнення ОСОБА_2 та помилково скасував наказ Головного Управління Держгеокадастру у Рівненській області №11 від 07.04.2017 року "Про звільнення ОСОБА_2І.", який відповідачем- 2 не видавався. Отже, рішення суду першої інстанції в цій частині належить змінити.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що позивач в позовній заяві не зазначає на якій саме посаді вона має бути поновлена.

Судом апеляційної інстанції в ході розгляду справи не здобуто доказів щодо того, що у відповідача -2 на момент звільнення позивача була наявна вакантна рівнозначна посада, проте з урахуванням наведених вище доводів щодо наявності у відповідача - 2 обов'язку працевлаштувати позивача та недотримання останнім процедури звільнення, колегія суддів приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права ОСОБА_2 є поновлення позивача на попередній займаній до звільнення посаді.

В силу приписів ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Поновленню особа підлягає з часу його незаконного звільнення.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (частина друга статті 235 КЗпП України).

Згідно пунктів 2 та 3 частин першої статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції встановлено факт протиправності звільнення позивача із займаної посади, отже, період часу з 08 квітня 2017 року по 27 серпня 2018 року (оскільки позивач на посаді на момент постановлення судом апеляційної інстанції рішення у справі не поновлена) є періодом вимушеного прогулу позивача, а втрачений за цей час заробіток, відповідно до вимог чинного трудового законодавства України, має відшкодовуватися, виходячи з розміру середньоденного заробітку за останні два місяці, що передували звільненню.

Разом з тим, судом першої інстанції розмір середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу не визначено та не стягнуто з відповідача - Головного Управління Держгеокадастру у Рівненській області, оскільки як встановив суд Управління Держгеокадастру у Гощанському районі Рівненської області з виключено з ЄДРПОУ.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 р. №100 передбачено, що основою для визначення загальної суми заробітку, яка виплачується за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Згідно довідки трудового архіву Гощанського району від 05.07.2018 року №501 заробітна плата ОСОБА_2 за лютий-березень 2017 року (два повних місяці, що передують звільненню) за 59 відпрацьованих робочих днів становила 13572,50 грн. (5272,50 грн.+ 8300 грн.), що представник відповідача не оспорює.

Отже, розмір середньоденної заробітної плати позивача - (5272,50 грн.+ 8300 грн.=13572,50 грн.) : 59 днів = 323,15 грн.).

Відповідно до оскаржуваного наказу Управління Держгеокадастру у Гощанському районі Рівненської області від 07 квітня 2017 року №11 позивачу нарахована та виплачена вихідна допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати відповідно до ст.87 Закону України "Про державну службу".

Крім того, згідно довідки виданої Гощанською районною філією Рівненського обласного центру зайнятості від 27.08.2018 року №131 позивачу виплачена допомога по безробіттю у розмірі 47358,23грн.

З урахуванням встановлених обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнути із Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 квітня 2017 року по 27 серпня 2018 року у сумі 63805,37 грн. (344 днів х 323,1500 грн.) за вирахуванням одержаної позивачем допомоги по безробіттю.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та встановлених обставин цієї справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача шляхом зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області задовольнити частково. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "21" листопада 2017 р. змінити.

Резолютивну частину постанови викласти в такій редакції:

"Визнати протиправним та скасувати Наказ заступника голови комісії з ліквідації Управління Держгеокадастру у Гощанському районі Рівненської області №11 від 07.04.2017 року "Про звільнення ОСОБА_2І.".

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області поновити ОСОБА_2 з 08.04.2017 року на посаді головного спеціаліста - бухгалтера Управління Держгеокадастру у Гощанському районі Рівненської області.

Стягнути з Головного Управління Держгеокадастру у Рівненській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.04.2017 по 27.08. 2018 року в сумі 63805,37 (шістдесят три тисячі вісімсот п'ять грн 37 коп.) грн.

Постанову суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітну в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання."

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Т.В. Іваненко

К.С. Франовська

Повне судове рішення складено "31" серпня 2018 р.