Постанова № 76189574, 23.08.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 676/2123/17

Головуючий у 1-й інстанції: Швець О.Д.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

23 серпня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Платаша В.О.,

представника позивача: Літвіна С.М.

представника позивача: Кулініч О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі органів уповноважених здійснювати функції у спірних правовідносинах Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, військової частини А 1884 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2018 року (повний текст якого складено 29 березня 2018 року у м. Кам'янець-Подільському) у справі за адміністративним позовом Заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі органів уповноважених здійснювати функції у спірних правовідносинах Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, військової частини А 1884 до Слобідо-Кульчієвецької сільської ради Кам'янець-Подільського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

у квітні 2017 року позивач - Заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі органів уповноважених здійснювати функції у спірних правовідносинах Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, військової частини А 1884 звернувся до суду з позовом до Слобідо-Кульчієвецької сільської ради Кам'янець-Подільського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення 25-ї позачергової сесії 6-го скликання Слобідо-Кульчієвецької сільської ради №3 "Про затвердження Генерального плану с. Жовтневе" яким затверджено містобудівну документацію Кам'янець- Подільського району Хмельницької області, розроблений ТОВ "Поділля-ГеоІнвентарПроект", в частині включення до її складу земель оборони загальною площею 10,5842 га, що входять до складу земельної ділянки військового містечка №89.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що оскаржуваним рішенням незаконно включено до Генерального плану с. Жовтневе землі оборони загальною площею 10,5842 га, що входять до складу земельної ділянки військового містечка №89 та підтверджується державним актом на право користування землею серії БН №041535 Кам'янець-Подільської КЕЧ району, правонаступником якої є КЕВ м. Чернівці. Реалізація генерального плану забудови села Жовтневе Кам'янець-Подільського району порушить право позивачів на вільне володіння, користування та розпорядження спірною земельною ділянкою.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі органів уповноважених здійснювати функції у спірних правовідносинах Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, військової частини А 1884 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на переконання апелянта, до невірного вирішення справи. Так, апелянт вказує на те, що оскаржуваним рішенням відповідачем включено в межі населеного пункту земельну ділянку площею 10.5842 га, що відноситься до земель оборони, є власністю держави та перебуває на праві постійного користування КЕВ м. Чернівці на підставі державного акту серії Б № 041535 від 1978 року, а відтак з урахуванням вимог ч. 4 ст. 173 Земельного кодексу України є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на вказану земельну ділянку.

21 червня 2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

23 червня 2018 року Вінницьким апеляційним адміністративним судом отримано пояснення від Міністерства оборони України, в яких останнє підтримало вимоги апеляційної скарги Заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону.

25 червня 2018 року до суду надійшли письмові пояснення від військової частини А 1884, в яких остання підтримала вимоги апеляційної скарги Заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону.

Ухвалою суду від 16 серпня 2018 року продовжено строк апеляційного розгляду справи на 15 днів.

В судовому засіданні представники позивачів підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі та за обставин викладених у ній просили суд її задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи. При цьому, 23 серпня 2018 року надійшло клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходженням адвоката Мельника В.В. у відпустці.

За приписами ст. 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Враховуючи, що явка представника відповідача не визнавалася обов'язковою, строк розгляду вказаної справи закінчується і норми КАС України не передбачають можливості повторного продовження строку розгляду справи, то колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи і визнає за можливе розглянути справу за наявної явки представників сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, 23 липня 2013 року рішенням 25-ї позачергової сесії 6-го скликання Слобідо-Кульчієвецької сільської ради №3 "Про затвердження генерального плану с. Жовтневе" затверджено містобудівну документацію "Генеральний план села Жовтневе Кам'янець-Подільського району Хмельницької області", розроблений ТОВ "Поділля-ГеоІнвентарПроект", з розрахунковим періодом до 2050 року.

Інформація про зазначене рішення опублікована в газеті "Край Кам'янецький" 26.07.2013.

01.08.2013 протоколом № 1 Архітектурно-містобудівної ради при Відділі містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Кам'янець-Подільської райдержадміністрації рекомендовано проект генерального плану с. Жовтневе Кам'янець-Подільського району для затвердження на сесії Слобідо-Кульчієвецької сільської ради, та розробити проект землеустрою щодо зміни адміністративної межі с. Жовтневе та подати на розгляд Кам'янець-Подільської районної ради .

До Генерального плану села включена земельна ділянка площею 231,3087 га, за кадастровим номером 6822487400:04:010:0026, яка належить до земель державної власності та земельна ділянка площею 10,5842 га, через яку виник спір.

Вважаючи, що зазначеним рішенням Слобідо-Кульчієвецької сільської ради, яким затверджено містобудівну документацію "Генеральний план села Жовтневе Кам'янець-Подільського району Хмельницької області", до складу якої включено землі військового містечка №89, порушується право власності на спірну земельну ділянку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено порушення його прав у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 2 ст. 144 Конституції України та ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів невідповідності законам України визнаються незаконними у судовому порядку.

Згідно з ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Нормами ч. 1 ст. 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

За приписами ч. 2 ст. 17 цього Закону генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання (ч. 10 ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Відповідно до п. 4.1. розділу IV Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16 листопада 2011 року №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за №1468/20206 рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Згідно з п. 6 ч. 7 ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виконавчі органи сільських, селищних і міських рад в установлений строк, зокрема, узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад.

Положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 173 ЗК України визначено, що включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті. землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Даючи правову оцінку доводам апелянта про те, що оскаржуваним рішенням відповідачем протиправно включено в межі населеного пункту земельну ділянку площею 10,5842 га, що відноситься до земель оборони, є власністю держави та перебуває на праві постійного користування КЕВ м. Чернівці, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б № 041535, виданого Кам'янець-Подільському КЕЧ району на земельну ділянку площею 339, 8 га. з планом землекористування, який включає в себе земельну ділянку площею 283,3 га, 37 га та 19,5 га. Земельна ділянка площею 283,3 га межує від А до Б - із землями радгоспу "Кам'янець-Подільский" с.Слобідка Кульчієвецька. Земельна ділянка площею 37,0 га межує від Г до Д - із землями колгоспу ім. Леніна, с. Завалля, від Д до Г - із землями Тернопільської області. Земельна ділянка площею 19,5 га межує від Е до /Е/ - із землями колгоспу ім. Калиніна, с. Руда

Як вбачається з витягів з Державного земельного кадастру від 25.05.17 за КЕВ м. Чернівці 28.03.2013р. зареєстровані наступні земельні ділянки: відповідно до витягу № НВ 6804847552017 земельна ділянка площею 231,3087 га, кадастровий №6822487400:04:010:0026, розташована на території Слобідо-Кульчієвецької сільської ради, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; відповідно до витягу НВ-6804847812017 - земельна ділянка площею 4,6129 га, кадастровий №6822487400:01:001:0151, розташована на території Слобідо-Кульчієвецької сільської ради, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; відповідно до витягу №НВ-68048448032017 земельна ділянка площею 5,9713га, кадастровий №6822489100:04:001:0002, розташована на території Устянської сільської ради, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення ; відповідно до витягу № НВ-6804847962017 - земельна ділянка площею 14,8071 га, кадастровий № 6822489100:04:001:0001, розташована на території Устянської сільської ради, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення .

З матеріалів справи слідує, що земельна ділянка площею 231,3087 га та земельна ділянка площею 9,2691 га входить до Генерального плану села Жовтневе Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Вказані обставини підтверджені постановою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №924/60/14 від 16.04.2015, яке набрало законної сили, відповідно до якого зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 9,2691 га, яка розташована на території села Жовтневе Слобідо-Кульчієвецької сільської ради та знаходиться в межах координат поворотних точок: №1 (координати X 5383387,12; координати У 2308106,24); №2 (координати X 5383516,39; координати У 2308192,87); №3 (координати X 5383026,00; координати У 2308725,74); №4 (координати X 5382912,77; координати У 2308641,76) шляхом знесення огорожі. Ухвалюючи рішення суд виходив з того, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах Слобідо-Кульчиєвецької сільської ради і належить до земель комунальної власності.

За приписами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас, доводи апелянта фактично зводяться до того, що оскаржуваним рішенням порушено право постійного користування КЕВ м. Чернівці земельною ділянкою площею 10,5842 га, що відноситься до земель оборони та є власністю держави, оскільки при проведенні експертизи щодо спірної земельної ділянки допущена помилка або фальсифікація даних, унаслідок чого не можна стверджувати про те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель територіальної громади.

З даного приводу, суд апеляційної інстанції приймає до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, що у даній адміністративній справі апелянт фактично намагається переглянути правовідносини, які склалися між сторонами та які уже були предметом судового спору в господарській справі № 924/60/14, враховуючи, що прокурор наголошує на хибності висновків судової земельно-технічної експертизи, яка була проведена у вказаній справі і з урахуванням висновків якої господарським судом не підтверджено наявності права користування КЕВ м. Чернівці спірною земельною ділянкою на території с. Жовтневе.

Крім того, колегія суддів звертає увагу і на те, що в апеляційній скарзі Заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону не міститься належного правового обґрунтування, з посиланням на конкретні норми матеріального права, які б підтвердили, що оскаржуваним рішенням відбулося порушення прав та законних інтересів держави або державних органів, задля захисту яких прокурор і звернувся до суду, оскільки доводи апелянта спрямовані на захист таких інтересів на майбутнє.

Так, апелянт зазначає, що існує висока загроза втрати спірної земельної ділянки на користь інших осіб, оскільки рішення органу місцевого самоврядування передбачає здійснення житлового будівництва в межах військового містечка № 89 (полігон для навчання саперів), що у свою чергу є небезпечним для цивільного населення.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відтак, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Однак, порушення вимог Закону діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Між тим, апелянтом так і не зазначено яким чином рішення 25-ї позачергової сесії 6-го скликання Слобідо-Кульчієвецької сільської ради №3 "Про затвердження Генерального плану с. Жовтневе" яким затверджено містобудівну документацію Кам'янець- Подільського району Хмельницької області, розроблений ТОВ "Поділля-ГеоІнвентарПроект", в частині включення до її складу земельної ділянки загальною площею 10,5842 га, порушило саме права позивачів при наявності зазначеного судового рішення в господарській справі № 924/60/14.

Враховуючи, що ні судом першої інстанції, ні колегією суддів в ході апеляційного перегляду справи не встановлено порушення прав позивачів, то вказані обставини є достатньою підставою для прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позові.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.01.2018 по справі К/9901/1141/18 (802/2678/15-а).

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, в той час як доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі органів уповноважених здійснювати функції у спірних правовідносинах Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці, військової частини А 1884 залишити без задоволення, а рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 03 вересня 2018 року.

Головуючий Біла Л.М. Судді Граб Л.С. Гонтарук В. М.