Постанова № 76189441, 28.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/407/18

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Потапчук В.О.

суддів: Семенюка Г.В. , Шляхтицького О.І.

при секретарі - Алексєєвій Н.М.

за участю представника скаржника Нівакшонова Н.В.

адвоката позивача Віштал Д.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року прийнятого в порядку письмового провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

У березня 2018 року ТОВ «Комерційна фірма Строй Мастер» звернулося до суду з адміністративним позовом до Херсонської митниці ДФС України, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської митниці Державної фіскальної служби України № UA508070/2017/000045/2 від 26 грудня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, безпідставно визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, а посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та відсутність в останніх всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, є надуманими. Позивач зазначає, що документи ним подані у обсязі, достатньому для визначення відповідачем митної вартості задекларованого товару, оскільки містять усю необхідну інформацію про вартість товару, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Також, позивач зазначає, що у зв`язку із згаданим рішенням про коригування митної вартості товарів, вартість товарів визначена в загальній сумі 5 229,66 дол. США, у зв'язку з чим позивач був змушений додатково надмірно сплатити суму податку на додану вартість в розмірі 16 383,52 грн. та суму ввізного мита в розмірі 3 900,83 грн. Позивач вважає, що рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості №UA508070/2017/000045/2 від 26 грудня 2017 року є протиправним, оскільки було прийняте з порушенням зазначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності, визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання.

При цьому, відповідач у своєму відзиві проти позову заперечує, просить відмовити позивачу повністю у його задоволені, посилаючись на безпідставність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на те, що подані товариством до митного оформлення документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, зокрема, за умовами контракту передбачено поставку товару на умовах CIF Одесса. В ІНКОТЕРМС-2010 зазначено, що умови поставки CIF -"вартість, страхування, фрахт" застосовується для морського або внутрішнього водного транспорту та означає , що продавець здійснив поставку товару на борт судна або забезпечив надання товару, що вже поставлений таким чином і зобов'язаний укласти контракт перевезення й оплатити витрати на перевезення, необхідні для поставки товару до названого місця та за власний рахунок застрахувати вантаж з мінімальним покриттям. Відповідно до п. 4.2 цього контракту не вказано, що витрати на транспортування та страхування включені до вартості товару. Тому за умовами поставки витрати на транспортування та страхування повинні бути включені до вартості товару. Оформлення експортної декларації здійснено 14 листопада 2017 року, що на 6 днів раніше видачі інвойсу від 20 листопада 2017 року № 512-20171120, посилання на яке міститься у цій декларації. Додатково відповідач зазначає, що митний брокер ФОП ОСОБА_4 заявою від 18 січня 2018 року №4 звертався до Херсонської митниці ДФС із проханням про внесення змін до гр. 44 митної декларації №ІІА508070/2017/001105 від 27 грудня 2017 року, а саме зміни дати видачі інвойсу №512-20171120 на "02 листопада 2017 року", проте Херсонською митницею ДФС було прийнято рішення про не можливість внесення відповідних змін (лист від 29 січня 2018 року №657/21-70-64). Пунктом 2 статті 52 Митного кодексу передбачено, що декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. В результаті митну вартість було скориговано, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та оформлено картку відмови в митному оформленні декларації.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року адміністративний позов ТОВ «Комерційна фірма Строй Мастер» задоволено у повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Херсонська митниця ДФС звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року вказана апеляційна скарга залишена без руху оскільки не відповідає вимогам ст.296 КАС України.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.

05 червня 2018 року до Одеського апеляційного адміністративного суду надійшла заява скаржника про заміну Херсонської митниці ДФС на її правонаступника Митницю ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі відповідно до постанови КМУ від 28 березня 2018 року №296 «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби».

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року в порядку письмового проваджену заяву скаржника задоволено колегією суддів шляхом заміни відповідача (скаржника) його правонаступником.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Обставини справи.

04 квітня 2017 року між ТОВ "Комерційна фірма Строй Мастер" (Покупець) та YIWU UNIQUECN TRADING CO LMITED (Продавець) був укладений контракт № СHUA17/04/04. На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів продавець здійснив поставку на адресу покупця відповідного товару:

- Товар № 1: Килим з синтетичного матеріалу-поліестер, готовий до використання, у асортименті - код товару 57029290;

- Товар № 2: Сушилка для білизни, яка встановлюється на підлозі, виготовлена з чорних металів з елементами пластику, у асортименті - код товару 73239900;

- Товар № 3 Набір для прибирання: щітка з совком у кольоровому асортименті код товару 96039091;

- Товар № 4: Килими для ванної кімнати, виготовлені з полімерів вінілхлориду, у асортименті код товару 39249000;

- Товар № 5: Візок ручний металевий на колесах з сумкою, призначений для перевезення харчових виробів, код товару 87168000.

26 грудня 2017 року декларантом підприємства ТОВ "КФ "Строй Мастер"за договором про надання послуг митного брокера ФОП ОСОБА_4 до сектору митного оформлення митного поста "Херсон-центральний" Херсонської митниці ДФС було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товару, якій присвоєно номер № UA 508070/2017/001102. Митна вартість товару заявлена позивачем самостійно за ціною контракту (основний метод) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України в сумі 4932,44 доларів США.

На підтвердження митної вартості товару та для митного оформлення позивач надав відповідачу пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України,: пакувальний лист (0271); рахунок-фактур (інвойс) (0380), коносамент (0705), автотранспортна накладна (0730), декларація про походження товару (0862); зовнішньоекономічний договір (контракт) (код 4104); доповнення до зовнішньоекономічного контракту (4103); договір про надання послуг митного брокера (4207); копія митної декларації країни відправлення (9610).

Під час надходження декларації відповідно до гл. 52 Митного кодексу України та пункту 4.5.4. наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа", здійснено перевірку за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР). АСАУР за даною митною декларацією виявлено ризики, а саме - сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов'язкових митних процедур . За результатами оцінки ризику щодо МД №ІА508070/2017/001102 спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) із формою контролю стосовно перевірки правильності визначення митної вартості задекларованих товарів та витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів з коментарем до них "можливе заниження митної вартості товару": по товарах можливе заниження митної вартості, здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ тощо.

Між митним органом та позивачем проведена процедура консультації з метою обміну наявної у кожного з них інформації та вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Херсонською митницею ДФС, на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України та у відповідності до ст. 53 Митного кодексу України, для підтвердження заявленої ТОВ "КФ "Строй Мастер" митної вартості товарів, запропоновано надати позивачу наступні додаткові документи: 1) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації; прейскуранти (прас-листи) виробника товару, 5) копію митної декларації країни відправлення; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 7) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Декларантом додатково було надано відповідачу нижчевикладені документи: прайс-лист, комерційну пропозицію, копію митної декларації країни відправлення.

26 грудня 2017 року Херсонською митницею ДФС самостійно була визначена митна вартість товарів року Херсонською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості № UA508070/2017/000045/2 від 26 грудня 2017 року за резервним методом, та визначено наступну митну вартість товарів:

- Товар № 2: Сушилка для білизни, яка встановлюється на підлозі, виготовлена з чорних металів з елементами пластику, у асортименті - код товару 73239900 - у розмірі 2,9 дол.США/кг., а всього 3 285,12 дол. США;

- Товар № 3: Набір для прибирання: щітка з совком у кольоровому асортименті код товару 96039091 - у розмірі 2,00 дол. США/кг., а всього 1 355,00 дол. США;

- Товар № 4: Килими для ванної кімнати, виготовлені з полімерів віні/іхлориду, у асортименті код товару 39249000-у розмірі 1,40 дол. США/кг., а всього 589,54 дол. США.

В рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що декларантом не подані всі необхідні документи, зокрема, за умовами контракту передбачено поставку товару на умовах CIF Одесса. Згідно ІНКОТЕРМС-2010 умови поставки CIF -"вартість, страхування, фрахт" застосовується для морського або внутрішнього водного транспорту та означає, що продавець здійснив поставку товару на борт судна або забезпечив надання товару, що вже поставлений таким чином і зобов'язаний укласти контракт перевезення й оплатити витрати на перевезення, необхідні для поставки товару до названого місця та за власний рахунок застрахувати вантаж з мінімальним покриттям. Відповідно до п. 4.2 цього контракту не вказано, що витрати на транспортування та страхування включені до вартості товару. Тому за умовами поставки витрати на транспортування та страхування повинні бути включені до вартості товару. Оформлення експортної декларації здійснено 14 листопада 2017 року, що на 6 днів раніше видачі інвойсу від 20 листопада 2017 року № 512-20171120, посилання на яке міститься у цій декларації. Відповідач у відзиві вказує на помилку, а саме: у гр. 33 рішення про коригуванні митної вартості №ІІА508070/2017/000045/2 від 26 грудня 2017 року було помилково зазначено дату інвойса "20 жовтня 2017 року" та кількість днів "два".

Позивач зазначає, що у зв`язку із згаданим рішенням про коригування митної вартості товарів, він був змушений додатково надмірно сплатити суму:

- Товар № 2: суму ПДВ в розмірі 10 636,28 грн., суму ввізного мита в розмірі 2 532,45 грн.,а всього 13 168,73 грн.,

- Товар № 3: суму ПДВ в розмірі 4 976,02 грн., суму ввізного мита в розмірі 1184,76 грн., а всього 6 160,78 грн.

- Товар № 4: суму ПДВ в розмірі 771,22 грн., суму ввізного мита в розмірі 183,62 грн. а всього 954,84 грн.

Оформлено картку відмови № UА508070/2018/00008 від 24 січня 2018 року в митному оформленні декларації.

Не погоджуючись з рішенням № UA508070/2017/000045/2 від 26 грудня 2017 року про коригування заявленої митної вартості, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати його протиправним та скасувати.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи, при цьому митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, таким чином суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508070/2017/000045/2 від 26 грудня 2017 року.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та Митному кодексу України .

Джерела права й акти їх застосування.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно ч. 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Частиною 3 ст. 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України).

Згідно частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема,: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості Митниця зобов'язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Оцінка суду.

З вищевикладених вимог чинного законодавства вбачається, що при встановленні відсутності достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiдні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою додатково поданих документів було встановлено наявність у них розбіжностей, а саме - в поданому до митного оформлення контракті згідно пункту 3.1 поставка товару здійснюється на умовах CIF Одеса/Чорноморськ/Южний. Згідно ІНКОТЕРМС-2010 умови поставки CIF -"вартість, страхування, фрахт" застосовується для морського або внутрішнього водного транспорту та означає, що продавець здійснив поставку товару на борт судна або забезпечив надання товару, що вже поставлений таким чином і зобов'язаний укласти контракт перевезення й оплатити витрати на перевезення, необхідні для поставки товару до названого місця та за власний рахунок застрахувати вантаж з мінімальним покриттям. При цьому, згідно п. 4.2 цього контракту не вказано, що витрати на транспортування та страхування включені до вартості товару. Тому за умовами поставки витрати на транспортування та страхування повинні бути включені до вартості товару.

Колегія суддів, як і суд попередньої інстанції, не погоджується з вказаними доводами митного органу з огляду на наступне.

Згідно вимог статей 627 і 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять: умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими, відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно статті 6 Закону України від 16 квітня 1991 року №959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види договорів, крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01 січня 2011 року Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов'язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Відповідно до Інкотермс-2010 термін CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування. Таким чином, за умови поставки CIF згідно умов контракту всі витрати із завантаження, пакування товару, поставки та страхування вже були включені продавцем у вартість товару, яка відображена у відповідних супровідних документах, а тому надання додаткових документів, в тому числі визначати вартість страхування митним законодавством не передбачається. Окремого страхування товару декларантом не здійснювалося. Правила Інкотермс також не передбачають обов'язкового надання Покупцю (декларанту) документів щодо страхування товару, а лише на його вимогу (такої вимоги не має).

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість твердження митного органу про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування та транспортування вантажу, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються.

Окрім того, митний орган в оскаржуваному рішенні зазначає, що декларантом не подані відповідачу всі необхідні документи, а саме:

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- виписку з бухгалтерської документації;

- страхові документи, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, оформлення експортної декларації здійснено 14 листопада 2017 року, що на шість днів раніше видачі інвойсу від 20 листопада 2017 року № 512-20171120, посилання на яке міститься у цій декларації.

До того ж, відповідач зазначає, що в гр. 33 рішення про коригуванні митної вартості №UAА508070/2017/000045/2 від 26 грудня 2017 року позивачем було помилково зазначено дату інвойсу "20 жовтня 2017 року" та кількість днів "два".

Колегія суддів не вбачає підстав для врахування вказаних доводів митного органу, оскільки згідно листа товариства від 27 грудня 2017 року вбачається, що постачальником нерезидента YIWU UNIQUECN TRADING CO LMITED в даті інвойсу № 512-20171120 була допущена помилка, датою слід вважати 02 листопада 2017 року, таким чином вказана помилка жодним чином не впливає на вартість товару та не спростовує її, оскільки основним джерелом інформації про вартість товару є контракт, специфікації, інвойси, що правильно було зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що частина 2 статті 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.

При цьому, суд першої інстанції правильно зазначив, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Помилка у даті інвойсу безпосередньо ціни товару не стосується. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

До того ж, згідно наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору", митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Аналіз графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів, що оскаржується свідчить про те, що відповідач не зазначив жодних конкретних підстав щодо не підтвердження числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає правильний висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості. Контролюючим органом не було наведено і жодних обґрунтованих обставин та не надано доказів на підтвердження наявності у нього законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів для митного оформлення заявленого товару. Крім того, факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

С системного аналізу вимог чинного законодавства та обставин справи колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо задоволення позову товариства шляхом визнання протиправним та скасування рішення митного органу № UA508070/2017/000045/2 від 26 грудня 2017 року.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат передбачений ст.139 КАС України здійсненню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції залишено судом апеляційної інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 316, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текс судового рішення складений та підписаний 28 серпня 2018 року.

Головуючий суддя Потапчук В.О.Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.