Ухвала суду № 76188963, 03.09.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питання внесення виправлення в судове рішення

03 вересня 2018 рокуЛьвів№ 876/2504/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Матковська З.М.

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року у справі №464/9314/16-а за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2018 року Львівським апеляційним адміністративним судом прийнято постанову, якою залишено без задоволення апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м.Львові, а рішення Сихівського районного суду м.Львова від 22 грудня 2017 року у справі №464/9314/16-а - без змін.

31 серпня 2018 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про виправлення описки у згаданій вище постанові суду.

Заява мотивована тим, що в описовій частині судового рішення апеляційного суду зазначено, що з адміністративним позовом у справі №464/9314/16-а звернулась ОСОБА_1, однак згідно матеріалів справи заявником є ОСОБА_2 Вказане ОСОБА_1 вважає опискою у судовому рішенні, а відтак просить її виправити.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, ознайомившись з матеріалами справи та змістом заяви ОСОБА_1, колегія суддів приходить висновку, що така заява задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 30 грудня 2016 року до Сихівського районного суду м.Львова подано заяву про скасування припису від 19 грудня 2016 року, підписану ОСОБА_2

11 січня 2017 року у справі №464/9314/1-а за позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про скасування припису відкрито провадження.

30 січня 2017 року ОСОБА_2 подала до Сихівського районного суду м.Львова заяву про заміну позивача у справі - з ОСОБА_2 на ОСОБА_1, яку ухвалою суду задоволено (а.с. 19).

Згідно частини 1 статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент вчинення процесуальної дії) суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Відповідно до припису статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент вчинення процесуальної дії) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Отже, виходячи зі системного аналізу наведених вище процесуальних норм, у випадку заміни первинного позивача до належного переходять процесуальний статус, а також усі процесуальні права та обов'язки первинного.

З огляду на наведене, а також, те що заміна первинного позивача на належного здійсненна до розгляду справи по суті, слід вважати, що заявником (позивачем) у справі є саме ОСОБА_1

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки або неуважністю.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Тому, суд приходить до висновку про відсутність описок у судовому рішення.

Керуючись ст. 241,243, 253, 248, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про виправлення описки у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року у справі №464/9314/16-а за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про скасування припису.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. І. Запотічний З. М. Матковська