Постанова № 76188749, 28.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/10685/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Шинкар Т.І., Гудима Л.Я.,

з участю секретаря судового засідання Копанишин Х.В.,

представника відповідача - Міська Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,-

суддя (судді) в суді першої інстанції - Денисюк Р.С.,

час ухвалення рішення: 13:08:17,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення - 02.10.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання протиправною відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та зобов'язання розглянути заяву від 23.06.2017 р. в порядку, встановленому Законом, з урахуванням висновків суду.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії відмовлено повністю.

Постанова мотивована тим, що оскільки позивач звернувся із заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою 23.06.2017, тобто після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», а наказом ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 22.06.2017 №113 бажана до отримання позивачем земельна ділянка не була включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у ІІІ кварталі 2017 року на території Волинської області, тому відповідач правомірно не надав позивачу дозвіл на розроблення документації із землеустрою на підставі вказаної заяви.

Крім того, суд першої інстанції зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413, якою затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, є обов'язковим для виконання актом нормативного характеру (частини перша, друга статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»), нормам ЗК України не суперечить та підлягає до застосування у спірних правовідносинах.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що підстава відмови ГУ Держгеокадастру у Волинській області не відповідає жодній із допустимих підстав відмови, що вказані у ч.7 ст.118 ЗК України. Також вказує, що суд першої інстанції безпідставно обґрунтував законність відмови положеннями постанови КМУ №413 «Про деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» від 07.06.2017 р.

Відповідач подав до суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому покликається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 11.08.2016 керівником фермерського господарства «Калина АВК» ОСОБА_4 було подано заяву начальнику ГУ Держгеокадастру у Волинській області, в якій він, з метою забезпечення учасників АТО на території Звиняченської сільської ради Горохівського району Волинської області земельними ділянками, просив внести зміни в договір оренди землі від 02.12.2011 та зменшити площу орендованої земельної ділянки 14,9956 га (кадастровий номер 0720882000:01:001:5750) сільськогосподарського призначення державної власності на 6,0 га. (а.с.40).

Розглянувши заяву ОСОБА_4 та відповідно до вимог статтей 15-1, 79-1, 122 Земельного кодексу України, статті 56 Закону України «Про землеустрій», Положення про Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 03.03.2015 №11, начальником ГУ Держгеокадастру у Волинській області було винесено наказ «Про надання згоди на поділ земельної ділянки» (а.с.41). Згідно вказаного наказу ОСОБА_4 було надано згоду на поділ земельної ділянки, вказаної ним у заяві.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що керівником фермерського господарства «Калина АВК» ОСОБА_4 30.09.2016 також було подано клопотання до сесії Звиняченської сільської ради Горохівського району Волинської області, в якому він погодився з наданням земельних ділянок наступним учасникам АТО: ОСОБА_5 - 2,00 га, ОСОБА_6 - 2,00 га, ОСОБА_2 - 2,00 га. (а.с.42).

Відтак, 07.10.2016 року Звиняченською сільською радою Горохівського району Волинської області сьомого скликання було прийнято рішення «Про погодження виділення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Звиняченської сільської ради» (а.с.25).

Згідно вказаного рішення сільської ради було погоджено виділення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства учасникам бойових дій, в тому числі і позивачу ОСОБА_2 орієнтовною площею 2,00 га з земель, які орендує ОСОБА_4, керівник фермерського господарства «Калина АВК», за межами населеного пункту Звиняченської сільської ради.

Як слідує з відповіді ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 07.10.2016 №С-5763/0-1777/0/6-16, адресованої позивачу та Волинській обласній державній адміністрації, ним було розглянуто звернення ОСОБА_2 про сприяння у наданні земельної ділянки, що надійшло на урядову гарячу лінію. В ній відповідач вказав, що дійсно на території Горохівського району для учасників АТО зарезервовано 642,7 га землі, з них з земель сільськогосподарського призначення державної власності - 588 га, в тому числі в межах Звиняченської сільської ради для ведення особистого селянського господарства - 11,00 га (а.с.43).

Також відповідач зауважив, що до ГУ Держгеокадастру у Волинській області по Звиняченській сільській раді звернулись два учасника АТО, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. При цьому, громадянин ОСОБА_2 із заявою про надання дозволу на розроблення такого проекту не звертався. При цьому заявника було проінформовано, що відповідно пункту 6 статті 118 Земельного кодексу України (ЗК України) громадянин, зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, звертається із відповідною заявою до органу виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до повноважень, визначених пунктом 4 статті 122 ЗК України, тобто до ГУ Держгеокадастру у Волинській області, для отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів.

Як слідує з матеріалів справи з такою заявою позивач звернувся 23.06.2017 (а.с.7). Листом від 21.07.2017 №С-3875/0-319/0/6-17 ГУ Держгеокадастру у Волинській області було повідомлено ОСОБА_2, що, оскільки в «Переліку земельних ділянок для безоплатної передачі у власність», що надаються громадянам протягом ІІІ кварталу 2017, розміщеному на сайті ГУ Держгеокадастру у Волинській області, відсутні земельні ділянки в межах Звиняченської сільської ради Горохівського району Волинської області, відтак надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства не є можливим (а.с.6).

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що не відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 14 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій (статті 5, 6) та особам, прирівняним до них надаються такі пільги, зокрема, першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Пунктом «б» частини першої статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірах не більше 2,0 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлено статтею 118 ЗК України. Згідно із частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За правилами частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, Земельний кодекс України визначає чіткий алгоритм дій розгляду заяв громадян про відведення у власність земельних ділянок та вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації землеустрою, відповідач повинен був прийняти одне з таких рішень: про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови. При цьому, ЗК України зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини такої відмови.

До того ж, законодавцем встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у ЗК Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку, або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

На думку колегії суддів, враховуючи те, що викладені в листі ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 21 липня 2017 року № 3875/0-3199/0/6-17 мотиви при розгляді заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не містять визначених частиною сьомою статті 118 ЗК України підстав для відмови у задоволенні вказаної заяви позивача, рішення на підставі поданих позивачем документів у порядку визначеному законом не приймалось, дії ГУ Держгеокадастру щодо ненадання дозволу на розроблення документації із землеустрою є протиправними та вважає за необхідне зобов'язати ГУ Держгеокадастру розглянути заяву щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, з огляду на дискреційність повноважень відповідача приймати рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Колегія суддів, керуючись статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, якою неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права встановлено підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції.

Щодо судових витрат, то у відповідності до положень ст.139 КАС України такі не належить стягувати з сторін спору.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 317, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року у справі № 803/1075/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії - скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 21.07.2017 р. у наданні дозволу ОСОБА_2 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Волинській області розглянути заяву ОСОБА_2 від 23 червня 2017 р. в порядку, встановленому ст.ст. 116,118,121 Земельного кодексу України.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 28.08.2018