Постанова № 76188565, 29.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/2119/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш

Суддя-доповідач - Кучма А.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Мєзєнцева Є.І., Аліменка В.О.,

за участю секретаря: Тищенко Н.В.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мошурівський консервний завод» на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 (м. Черкаси, дата складання повного тексту відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мошурівський консервний завод» до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправними та скасування припису та постанов,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Мошурівський консервний завод» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправним та скасування припису відповідача №23-2012/0078-0040 від 15.03.2018, постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №23-20-12/0078-087 від 05.04.2018 про накладення штрафу у розмірі 1675350 грн та постанови №23-20-12/0078-088 від 05.04.2018 про накладення штрафу у розмірі 3723 грн.

Крім того, позивачем було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом: зупинення дій постанов заступника начальника управління Держраці у Черкаській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №23-20-12/0078-087 від 05.04.2018 у розмірі 1675350,00 грн та №23-20-12/0078-088 від 05.04.2018 про накладення штрафу у розмірі 3723,00 грн до набрання чинності рішенням суду по справі; зупинення стягнення за постановами заступника начальника управління Держраці у Черкаській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №23-20-12/0078-087 від 05.04.2018 у розмірі 1675350,00 грн №23-20-12/0078-088 від 05.04.2018 про накладення штрафу у розмірі 3723,00 грн до набрання чинності рішенням суду по справі; зупинення дії постанов Тальнівського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області про відкриття виконавчих проваджень № 56713561 від 09.07.2018 та № 56713367 від 09.07.2018 до набрання чинності рішенням суду у справі; зупинення стягнення на підставі постанов Тальнівського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області про відкриття виконавчих проваджень № 56713561 від 09.07.2018 та № 56713367 від 09.07.2018 до набрання чинності рішенням суду.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що необхідність вжиття заходів забезпечення обумовлена можливими ризиками та необхідністю вчинення додаткових дій, в тому числі звернення до суду, у випадку якщо за наслідками судового розгляду справи, суд прийде до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.

Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову дійшов до висновку, що відсутні законодавчо передбачені підстави для її задоволення.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 № 2.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, обов'язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовані існуючою очевидною небезпекою заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що без своєчасного вжиття відповідних заходів шляхом зупинення дії документів, на підставі яких здійснюється стягнення та відкрито виконавче провадження, а також зупинення стягнення на підставі цих документів, неможливо в повному обсязі забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача, оскільки оскарження у судовому порядку винесених постанов відповідачем про накладення штрафу відповідно до ч.4 ст.150 КАС України не зупиняє стягнення сум штрафів та виконавчого збору з позивача.

Таким чином, позивач вважає, що існують всі передбачені статтями 150-154 КАС України підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Колегія суддів, перевіривши зазначені в заяві позивача про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим обставинам, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи та дослідивши доводи викладені в апеляційній скарзі, дійшла висновку про обґрунтованість заяви та про наявність підстав для її задоволення, оскільки наявна очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Колегія суддів зазначає, що предметом судового розгляду у справі №823/2119/18 є визнання протиправним та скасування припису відповідача №23-2012/0078-0040 від 15.03.2018, постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №23-20-12/0078-087 від 05.04.2018 про накладення штрафу у розмірі 1675350,00 грн та постанови №23-20-12/0078-088 від 05.04.2018 про накладення штрафу у розмірі 3723,00 грн.

Разом із тим, стягнення з позивача суми штрафу у відповідності до вищевказаних рішень відповідача з урахуванням виконавчого збору, що становить досить великий розмір (1846980,03 грн), поставить під загрозу виконання позивачем грошових, майнових та інших зобов'язань перед контрагентами, що фактично паралізує господарську діяльність позивача через виникнення в результаті цього неплатоспроможності за прийнятими зобов'язаннями

Позивачем доведено, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову призведе до невідворотних наслідків та у разі порушення прав позивача, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Колегія суддів зазначає, що позивачем наведено наявність підстав щодо можливих наслідків заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам та доведено існування обставин, визначених у ст.150 КАС України.

Крім того, інститут заходів забезпечення позову направлений для захисту прав сторони саме у випадках, коли оскарження рішення суб'єкта владних повноважень не зупиняє його дію, тому з метою недопущення настання негативних наслідків до моменту визнання протиправними чи правомірними рішення контролюючого органу слід такі заходи застосовувати, що гарантуватиме принцип непорушності прав сторони.

Відповідачем не було спростовано доводів, зазначених в апеляційній скарзі, та не було наведено обґрунтованих підстав для відмови у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Колегія суддів дійшла до висновку, що приймаючи до уваги зміст заявлених позивачем у даній справі позовних вимог, обставин та наданого обґрунтованого клопотання із відповідними доказами, в якому позивач просить забезпечити адміністративний позов і які дають можливість суду зробити висновок про те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а невжиття таких заходів, у разі задоволення позову, призведе до необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення порушених прав позивача, заява позивача про забезпечення адміністративного позову у даній справі підлягає задоволенню.

Крім того, колегія суддів зазначає, що заходи забезпечення позову, які запроваджують певні обмеження не є постійними, а мають тимчасовий характер, при цьому сторони не позбавлені права звертатися до суду з клопотання про зміну заходів забезпечення позову або їх скасування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про наявність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову та вважає, що судом першої інстанції були неправильно застосовані норми процесуального права та ухвалено передчасне рішення.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мошурівський консервний завод» задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 - скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мошурівський консервний завод» про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити дію постанов заступника начальника управління Держраці у Черкаській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №23-20-12/0078-087 від 05.04.2018 у розмірі 1675350,00 грн та №23-20-12/0078-088 від 05.04.2018 про накладення штрафу у розмірі 3723,00 грн до набрання чинності рішенням суду по справі.

Зупинити стягнення за постановами заступника начальника управління Держраці у Черкаській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №23-20-12/0078-087 від 05.04.2018 у розмірі 1675350,00 грн №23-20-12/0078-088 від 05.04.2018 про накладення штрафу у розмірі 3723,00 грн до набрання чинності рішенням суду по справі.

Зупинити дію постанов Тальнівського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області про відкриття виконавчих проваджень № 56713561 від 09.07.2018 та № 56713367 від 09.07.2018 до набрання чинності рішенням суду у справі.

Зупинити стягнення на підставі постанов Тальнівського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області про відкриття виконавчих проваджень № 56713561 від 09.07.2018 та № 56713367 від 09.07.2018 до набрання чинності рішенням суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 03.09.2018.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: Є.І. Мєзєнцев

В.О. Аліменко