Рішення № 76188141, 03.09.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2018 року справа № 823/2145/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить:

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області врахувати довідку про заробітну плату за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 для розрахунку з 09.03.2016 - часу переведення на пенсію за віком;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області провести донарахування та виплату недоплачених сум пенсії за 2016-2018 з урахуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати, розрахованого з врахуванням довідки про заробітну плату за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 та враховувати вказаний коефіцієнт в подальшому при поточних нарахуваннях та виплатах пенсій.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що при нарахуванні позивачеві пенсії Головним управлінням не враховано довідку про заробітну плату за період з 01.07.1995 по 30.06.2000, що є порушенням статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003.

В письмовому відзиві на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що позивач на пенсійному обліку перебуває з вересня 2011 року із цього часу ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".

Відповідно до заяви позивача від 15.12.2017 ОСОБА_1 з 01.12.2017 проведено перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 01.07.1995 по 30.06.200 та за період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.01.2014.

Відповідач зазначає, що пенсія ОСОБА_1 нарахована та виплачується згідно з нормами чинного законодавства та документів пенсійної справи.

Також відповідач наголошує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" внесені зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" стосовно перерахунку призначених пенсій, відповідно до яких пенсії призначені до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Також відповідно до Закону України "Про внесення змін до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 15.04.2016, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачеві строк, протягом якого можуть бути усунуті вказані у даній ухвалі недоліки.

14 червня 2018 року позивач надав до суду супровідним листом позовну заяву, приведену у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України та її копію, а також письмове підтвердження.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

19 липня 2018 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 01 серпня 2018 року, витребувано у Головного управління копію пенсійною матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1

01 серпня 2018 року представник відповідача подав клопотання про перенесення розгляду справи.

01 серпня 2018 року усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 07.08.2018.

07 серпня 2018 року представник відповідача подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів та про розгляд підготовчого засідання без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

07 серпня 2018 року позивач також подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.08.2018, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті та вирішено судовий розгляд справи здійснити в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

При розгляді справи в порядку письмового провадження, відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що ОСОБА_1 на пенсійному обліку перебуває з вересня 2011 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

06 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління із заявою, в якій просив врахувати довідку про заробітну плату за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 для розрахунків з часу призначення пенсії та провести донарахування та виплату недоплачених сум пенсії за 2011-2018 з урахуванням індивідуального коефіцієнта для обчислення пенсії 2.30061 та врахувати вказаний коефіцієнт в подальшому при поточних нарахуваннях та виплатах пенсій.

20 квітня 2018 року Головне управління направило позивачеві лист № 282/К-10, яким повідомило ОСОБА_1, що розмір пенсії позивача обчислено згідно із законодавством та документами пенсійної справи.

Також у вказаному листі відповідач повідомив ОСОБА_1, що згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 15 квітня 2016 року, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

08 травня 2018 року позивач звернувся до Головного управління з заявою в якій просив врахувати довідку про заробітну плату за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 для розрахунків з часу переведення на пенсію за віком (2016 рік), провести донарахування та виплату недоплачених сум пенсії за 2011-2018 з урахуванням індивідуального коефіцієнта для обчислення пенсії обрахованого з врахуванням вищевказаної довідки про зарплату та врахувати вказаний коефіцієнт в подальшому при поточних нарахуваннях та виплатах пенсій.

11 травня 2018 року Головне управління надіслало ОСОБА_1 лист № 458/К-10, в якому зазначило, що вказане звернення позивача є повторним, а тому відповідно до статті 8 Закону України "Про звернення громадян" залишено без розгляду.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає, що згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи та період роботи, є трудова книжка.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV (у редакції, чинній на час спірних правовідносин), для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року, становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Пунктом 2.1 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій" (у редакції, чинній на час спірних правовідносин), відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 передбачено, що для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 1 липня 2000 року. У разі, якщо страховий стаж становить менший період, заробітна плата (дохід) враховується за фактичний страховий стаж.

За бажанням пенсіонера у період до 1 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 1 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреса, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Як свідчать матеріали справи, 27 вересня 2011 року позивач подав до управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси заяву про призначення пенсії, до заяви додав, зокрема, трудову книжку, довідку про заробітну плату № 22816/05-054 та документи про стаж.

Дана довідки про заробітну плату № 22816/05-054, яка подавались позивачем для призначення пенсії, видана за формою Додатку 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і містить всі необхідні відомості стосовно заробітної плати та періоду роботи, а також зазначено, що вони надавались на підставі особових рахунків за всі виплати нараховано страхові внески. Дана довідка підписані уповноваженою особою та містять відтиски кутового штампу підприємства та круглої печатки.

Копія трудової книжки ОСОБА_1 свідчить, що позивач 21 лютого 1994 року відповідно до наказу №14-о від 21.02.1994 прийнятий на посаду старшого державного податкового інспектора у відділі місцевих податків, ресурсних та інших платежів по переводу із Розрахункового центру Черкаського облжилкоммунуправління, а з 01 лютого 1995 року був переведений на посаду старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу по контролю за реєстрацією і застосування електронних контрольно-касових апаратів, і пропрацював у даній організації до 26 вересня 2011 року.

Тобто, період, за який надана довідка про заробітну плату, підтверджується записами в трудовій книжці.

У даному випадку відповідачем протиправно не було своєчасно повно та всебічно перевірено правомірність наданої позивачем довідки про заробітну плату за процедурою визначеною Порядком визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії та протиправно не враховано для обчислення пенсії на підставі документу про нараховану заробітної плати (дохід), виданої у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.

У рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути спів мірними з нею.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних(надуманих підстав).

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Як свідчать матеріали пенсійної справи позивача, довідка про заробітну плату № 22816/05-054 для призначення пенсії не врахована.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України слід вийти за межі позовних вимог та в даному випадку визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не врахування для обчислення пенсії позивача довідки про заробітну плату № 22816/05-054, та зобов'язати провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням довідки про заробітну плату № 22816/05-054, починаючи з 09.03.2016.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору відповідно пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" (як особа з інвалідністю II груп), а документальне підтвердження інших витрат в матеріалах справи відсутнє, тому розподіл судових витрат не здійснюється.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295 підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не включення довідки про заробітну плату № 22816/05-054 за період роботи з 01.07.1995 року по 30.06.2000 року для обчислення пенсії ОСОБА_1 з 09.03.2016.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 09.03.2016, з урахуванням заробітної плати за період роботи з 01.07.1995 року по 30.06.2000 року включно, згідно з довідкою про заробітну плату № 22816/05-054.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Розподіл судових витрат згідно вимог частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 03.09.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк