Ухвала суду № 76188053, 29.08.2018, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер № 189/1169/18

Провадження №1-кс/181/230/18

У Х В А Л А

29 серпня 2018 рокусмт. Межова

Слідчий суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Юр'єв О.Ю.,

за участю помічника судді, яка виконує обов'язки секретаря судового засідання Пізняк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Межова клопотання ПП «НВП ТЕРРАКОТА» про скасування арешту майна у порядку ст. 174 КПК України,

за участю учасників кримінального провадження

старшого слідчого СВ Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Максимової Л.А.,

представника заявника ПП «НВП ТЕРРАКОТА» - Руденка Є.Д.

представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

06 серпня 2018 року ПП «НВП ТЕРРАКОТА» звернулося до Покровського районного суду Дніпропетровської області до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майнау порядку ст. 174 КПК України.

06 серпня 2018 року керівник апарату Покровського районного суду Дніпропетровської області направив до Апеляційного суду Дніпропетровської області подання про вирішення питання про направлення за підсудністю для розгляду клопотання про скасування арешту майна у порядку статті 174 КПК України у зв'язку з тим, що у вказаному суді призначення по даній справі не відбулося так як не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.

10 серпня 2018 року ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області подання Покровського районного суду Дніпропетровської області було задоволено і матеріали провадження було направлено до Межівського районного суду Дніпропетровської області для здійснення судового розгляду.

17 серпня 2018 року вищезазначене клопотання надійшло на розгляд до Межівського районного суду Дніпропетровської області.

У судовому засіданні 21 серпня 2018 року було оголошено перерву до 29 серпня 2018 року для витребування додаткових доказів, необхідних для правильного та законного розгляду вказаної справи.

З клопотання вбачається, що 20 липня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040540000411 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України.

Без повідомлення ПП «НВП ТЕРРАКОТА» та за відсутності представника ПП «НВП ТЕРРАКОТА» при розгляді питання про арешт майна ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2018 року 189/1169/18 накладено арешт на нерухоме майно, яке на праві власності належить ПП «НВП ТЕРРАКОТА», встановлено заборону відчуження та вчинення будь-яких нотаріальних та реєстраційних дій з нерухомим майном.

ПП «НВП ТЕРРАКОТА» просить суд скасувати арешт майна накладений відповідно до ухвали слідчого судді Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040540000411 від 20 липня 2018 рокуза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України, через його необґрунтованість та у зв'язку з тим, що заявник є добросовісним власником майна, на яке накладено арешт.

У судовому засіданні представник ПП «НВП ТЕРРАКОТА» просив клопотання задовольнити, надав пояснення, аналогічні вищевикладеним у клопотанні та у додаткових поясненнях до клопотання. (а.с. 1-6, 76-85).

Прокурор Литвиненко В.В. у судовому засіданні 21 серпня 2018 року просив у задоволені клопотання відмовити через його необґрунтованість, в подальшому надав заяву про проведення розгляду клопотання ПП НВП «ТЕРРАКОТА» без його участі.

Старший слідчий СВ Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області майор поліції Максимова Л.А., просила у задоволенні клопотання відмовити, суду пояснила, що арешт накладений слідчим суддею є законним, вказане майно має ознаки речового доказу і постановою слідчого від 31 липня 2018 року було визнано речовим доказом. До розгляду клопотання про арешт майна слідчим суддею 25 липня 2018 року це не надавалось можливим через перешкоджання представниками ПП «НВП ТЕРРАКОТА» доступу до майна для його огляду.

Представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 надала пояснення відповідно до яких зазначила, що ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2018 року апеляційну скаргу ПП «НВП ТЕРРАКОТА» на ухвалу слідчого судді Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2018 року було залишено без задоволення. Отже ухвала Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2018 року є обґрунтованою у розумінні ч.3 ст.307 КПК. Тому в задоволенні клопотання ПП «НВП ТЕРРАКОТА» просила відмовити.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 підтримала позицію викладену у запереченні на клопотання та додаткових поясненнях та просила у задоволенні клопотання відмовити.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, матеріали клопотання про арешт майна, дійшов наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2018 року було накладено арешт на майно встановивши заборону відчуження та вчинення будь-яких нотаріальних та реєстраційних дій з наступним нерухомим майном: склад для зберігання поковок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який складається з: літ. А-2 адміністративно-побутовий комплекс, ганки а, а, загальною площею 373,1 кв.м., літ. Б-1 прохідна, ганки б, б, загальною площею 87,5 кв.м., літ. В-1 ангар, загальною площею 961,9 кв. м., літ. Г-1 ангар, загальною площею 962,2 кв.м., літ. З,І навіси, літ. Д вбиральня, літ. Е майстерня, літ. Є побутова, літ. Ж побутова, №1-6, 11, 12 споруди, №7-10 ємкості, №13-21 - огорожа, І,ІІ мостіння.

У судовому засіданні встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційну скаргу ПП «НВП ТЕРРАКОТА» на ухвалу слідчого судді Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2018 року про накладення арешту на майно було залишено без задоволення. Разом з тим, ПП «НВП ТЕРРАКОТА» було роз'яснено, що у випадку перебування майна ПП «НВП ТЕРРАКОТА» під контролем держави понад розумно необхідний для досягнення мети арешту строк, власник вказаного майна не позбавлений можливості порушити питання про скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України.

Відповідно до Інформаційної довідки №135815671 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованої 29.08.2018 року, на підставі ухвали Межівського районного суду Дніпропетровської області від 21.08.2018 року у справі №189/1169/18, провадження №1-кс/181/230/18, вбачається, щодо згідно актуальної інформації власником вищезазначеного майна є приватне підприємство «НВП ТЕРРАКОТА». Маються обтяження щодо вказаного майна - арешт нерухомого майна за ухвалою суду від 25 липня 2018 року запис від 20 серпня 2018 року та заборона на нерухоме майно за іпотечним договором (обтяжував - ОСОБА_7) від 20 липня 2018 року.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому зазначеним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів клопотання, об'єктивна сторона розслідуваного кримінального правопорушення полягає у тому, що державний реєстратор Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, зловживаючи службовим становищем, умисно здійснив реєстрацію майнових прав на нерухоме майно, співвласником якого є ОСОБА_3, за іншою особою, чим спричинив тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам заявниці ОСОБА_3, вчинивши своїми вказаними діями кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Таким чином, є достатні підстави для висновку, що вказане нерухоме майно є об'єктом кримінально протиправних дій, та може бути використане для доказування обставин, які згідно ст. 91 КПК України встановлюються у кримінальному провадженні, зокрема розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. У даному випадку вказана обставина є особливо вагомою зважаючи на те, що істотність заподіяної шкоди є обов'язковою ознакою складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Аналізуючи наведені обставини, слідчий суддя приходить до висновку про те, що нерухоме майно, на яке було накладено арешт ухвалою слідчого судді від 25.07.2018 року, відповідає критеріям ст. 98 КПК України щодо речового доказу, а отже арешт на нього був накладений з дотриманням вимог закону. Також приймається до уваги, що постановою слідчого від 31.07.2018 р., яка була досліджена у судовому засіданні, вказане майно було визнане речовим доказом у кримінальному провадженні, а в ухвалі слідчого судді прямо зазначено, що арешт накладається з метою збереження речового доказу у кримінальному провадженні.

Таким чином, посилання ПП «НВП ТЕРРАКОТА» на те, що майно, на яке був накладених арешт ухвалою слідчого судді від 25.07.2018 року, не може бути речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не можуть бути прийняті до уваги у зв'язку з вищенаведеним.

Що стосовно посилання ПП «НВП ТЕРРАКОТА» на те, що предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні є дії державного реєстратора, але не службових осіб ПП «НВП ТЕРРАКОТА», відомості про причетність яких до вчинення будь-якого злочину відсутні; на те, що повідомлення про підозру не пред'явлене жодній особі; на те, що ПП «НВП ТЕРРАКОТА» є законним та добросовісним набувачем майна, на яке накладений арешт, що підтверджується зокрема висновками, викладеними в ухвалі слідчого судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 01.08.2018 р., а отже це майно не може вважатися таким, що набуте злочинним шляхом, - не ґрунтуються на законі, оскільки за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт з метою забезпечення збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Також, не вдаючись до обговорення питання про наявність у ПП «НВП ТЕРРАКОТА» статусу добросовісного набувача вищезазначеного майна, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідно до процесуального закону арешт із вказаною метою може бути накладений і на майно добросовісного набувача та/або юридичної особи, службові особи якої непричетні до розслідуваного злочину, як не перешкоджає такому арешту і відсутність у кримінальному провадженні повідомлення про підозру.

Доводи ПП «НВП ТЕРРАКОТА» щодо відсутності ризиків відчуження, пошкодження, псування, знищення, перетворення майна, підданого арешту, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони мають характер загальних міркувань, в той час як згідно матеріалам справи після скасування 27.06.2018 р. державним реєстратором виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області обтяження, накладеного ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2018 р., у той самий день тим самим реєстратором перехід права власності на вищевказане майно був зареєстрований ще двічі - до громадянина ОСОБА_6, а після цього до ПП «НВП ТЕРРАКОТА».

Посилання ПП «НВП ТЕРРАКОТА» на те, що при накладенні арешту не було дотримане пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти, і порушений баланс між загальним інтересом суспільства та правами конкретної особи, в даному випадку - ПП «НВП ТЕРРАКОТА», - є лише його суб'єктивною оцінкою, як і доводи щодо невідповідності клопотання слідчого про арешт майна вимогам процесуального закону.

Аналогічна позиція висловлена апеляційним судом Дніпропетровської області ухвалою від 20 серпня 2018 року (справа 189/1169/18), відповідно до якої апеляційна скарга ПП «НВП ТЕРРАКОТА» на ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2018 року залишена без задоволення, а вказана ухвала залишена без змін.

У судовому засіданні також встановлено та не заперечується сторонами, що на даний час фактичним володільцем та користувачем вказаного майна є заявник ПП «НВП ТЕРРАКОТА». Тобто права заявника в цій частині (володіння та користування) не порушені накладеним ухвалою суду від 25 липня 2018 року арештом на вказане майно.

З урахуванням наведеного слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання представника ПП «НВП ТЕРРАКОТА» слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ПП «НВП ТЕРРАКОТА» про скасування арешту майна у порядку ст. 174 КПК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 03 вересня 2018 року.

Слідчий суддя: О. Ю. Юр'єв