Рішення № 76187227, 28.08.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2018 р. Справа №818/2071/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Гелета С.М.,

за участю секретаря судового засідання Мороз Т.М.

позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Бондар А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1(далі - позивач, ОСОБА_1П.) звернулась до суду з позовною заявою до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - відповідач, Сумське об'єднане УПФУ), в якій просить: визнати протиправною бездіяльність Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо не нарахування та не виплати пенсії з 11.07.2017 по 31.04.2018; зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області сплатити заборгованість за період з 11.07.2017 по 31.04.2018 (включно).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є пенсіонером, отримує пенсію за віком та з 2016 року має статус внутрішньо переміщеної особи. З 11 липня 2017 позивач не отримала пенсії на свій картковий рахунок. У зв'язку із тим, що в цей час вона перебувала на непідконтрольній території, вона не знала про причини невиплати їй пенсії. Звернувшись до відповідача дізналась, що пенсія їй не виплачувалась у зв'язку із скасуванням дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Позивач змушена була отримати нову довідку, і з цього часу їй було поновлено виплату пенсії. Позивач не погоджується із такими діями відповідача, оскільки при припиненні виплати пенсії відповідач керувався не нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а постановою Кабінету Міністрів України, що є порушенням її прав на отримання пенсійних виплат.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

18.06.2018 відповідач подав до суду відзив, у якому проти позовних вимог заперечує та зазначив, що підставою для виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі є документ, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи - довідка. Скасування такої довідки є підставою для відмови у виплаті пенсії. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам приймають рішення про відновлення або про відмову у відновленні соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, довідки яких недійсні. Поновлення виплат відбувається за умови отримання внутрішньо переміщеною особою нової довідки. Позивач перебувала на обліку та отримувала пенсію до 11.07.2017, після чого на підставі рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам виплата пенсії була припинена.

На вказаний відзив представником позивача були надано заперечення у якому наголошено на тому, що при припиненні виплати пенсії відповідач керувався нормами підзаконного нормативного акту всупереч тому, що виключні підстави для припинення виплати пенсії передбачені ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і звуження Конституційного права громадян на отримання соціальних виплат, в тому числі пенсії не допускається.

Ухвалою від 31.05.2018 відкрито провадження, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вказаною ухвалою позивача також звільнено від сплати судового збору. Ухвалою від 13.07.2018 справу призначено до розгляду у спрощеному провадженні з повідомленням сторін, призначено судове засідання.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_2 з 13.02.2003 є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення Серія НОМЕР_1 (а.с. 9).

У зв'язку із проведенням на території Донецької області антитерористичної операції та віднесення м. Горлівка до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження ОСОБА_1 була змушена виїхати за межі території збройного конфлікту.

Згідно з копією довідки від 17.10.2016 № 26 позивач була взята на облік як внутрішньо переміщена особа за місцем перебування у смт. Вапнярка, Вінницької області (а.с. 37), в тому числі як отримувач пенсії в управління Пенсійного фонду України в Томашпільському районі Вінницької області.

06.09.2016 на ім'я ОСОБА_1 Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради була видана довідка № 5924004901 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с. 47).

07.09.2016 позивач звернулась до Сумського об'єднаного УПФУ із заявою про направлення до управління Пенсійного фонду України в Томашпільському районі Вінницької області пенсійної справи у зв'язку із переїздом ОСОБА_1 на постійне місце проживання до м. Суми (а.с. 43).

29.12.2016 позивач отримала нову довідку № 4901 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с. 61).

Рішенням Сумського об'єднаного УПФУ від 26.07.2017 виплата пенсії ОСОБА_1 була припинена на підставі листа Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради у зв'язку зі скасуванням дії довідки внутрішньо переміщеної особи з 11.07.2017 (а.с. 64). 02.08.2017 відповідачем також прийнято рішення № 687 про утримання з позивача надміру виплаченої пенсії за період з 11.07.2017 по 31.07.2017 (а.с. 65).

30.03.2018 на ім'я ОСОБА_1 Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради була видана нова довідка № 0000504344 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с. 11).

Для з'ясування обставин припинення пенсійних виплат позивач звернулась до Сумського об'єднаного УПФУ із заявою. У відповідь, листом від 03.05.2018 № 323/Ц, відповідач повідомив, що з 11.07.2017 виплата пенсії припинена у зв'язку зі скасуванням дії довідки внутрішньо переміщеної особи. 12.04.2018 Комісією по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам виконавчого комітету Сумської міської ради виплата пенсії поновлена з 01.03.2018. Повідомлено також, що доплата пенсії у сумі 3078,38 за березень - квітень 2018 буде виплачена 10.05.2018 разом з пенсією за травень (а.с. 12).

Таким чином у період з 11.07.2017 по 28.02.2018 пенсія ОСОБА_1 не виплачувалась. Однак у травні 2018 позивач жодних доплат до пенсії не отримувала, у зв'язку із чим вона звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 2 ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсії та інших соціальних виплат від уповноважених органів Російської Федерації, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 07.11.2014 прийнято постанову № 595 "Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей", якою затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької і Луганської області.

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Питання виплати пенсій врегульовані ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

В ході розгляду справи встановлено, що рішенням Сумського об'єднаного УПФУ від 26.07.2017 виплату позивачу пенсії припинено у зв'язку із скасуванням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

При цьому підстави прийняття такого рішення виходять за межі законодавчо встановлених випадків припинення пенсії, встановлених ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Суд зазначає, що жоден нормативно-правовий акт, застосований як підстава для припинення виплати пенсії - постанови Кабінету Міністрів України "Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції" від 01.10.2014 № 506, "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції" від 05.11.2014 № 637 та "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей" від 07.11.2014 № 595 не може змінювати в бік звуження прав громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Даний висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22.08.2018 по справі № 234/5476/17 провадження № К/9901/37119/18.

При цьому суд зазначає, що для захисту своїх прав ОСОБА_1 звернулась до суду із вимогами про визнання протиправною бездіяльності Сумського об'єднаного УПФУ щодо не нарахування та не виплати пенсії з 11.07.2017 по 31.04.2018, а також просила зобов'язати відповідача сплатити заборгованість за період з 11.07.2017 по 31.04.2018 (включно).

Суд відмовляє у задоволенні вказаних вимог, оскільки по-перше, Сумським об'єднаним УПФУ не було допущено жодної бездіяльності щодо не нарахування та не виплати пенсії з 11.07.2017 по 31.04.2018, оскільки бездіяльність є пасивною формою поведінки суб'єкта владних повноважень, що полягає у не вчиненні, утриманні від вчинення певних дій. В даному випадку нарахування та виплата пенсії були припинені на підставі рішення Сумського об'єднаного УПФУ від 26.07.2017 тобто відповідачем вчинені активні дії у формі прийняття відповідного рішення.

По-друге, позовні вимоги у формі зобов'язання відповідача сплатити заборгованість за період з 11.07.2017 по 31.04.2018 (включно) не можуть бути задоволені, оскільки нарахування пенсії за вказаний період Сумським об'єднаним УПФУ не проводилось. Крім того в квітні 2018 року 30 календарних днів, тому вимога про виплату заборгованості включно із 31.04.2018 не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Для ефективного захисту прав ОСОБА_1 на отримання пенсійних виплат, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення Сумського об'єднаного УПФУ від 26.07.2017, на підставі якого, як встановлено в ході судового розгляду справи, припинено виплату пенсії позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Оскільки судом встановлено, що жодних зловживань з боку ОСОБА_1 допущено не було, а рішення про припинення виплати пенсії прийнято з підстав, не передбачених Законом, суд також вважає за необхідне скасувати рішення Сумського об'єднаного УПФУ від 02.08.2017 № 687 про утримання з позивача надміру виплаченої пенсії за період з 11.07.2017 по 31.07.2017.

Враховуючи те, що виплату пенсії позивачу відновлено з 01.03.2018 (а.с. 73) суд також вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію з 11.07.2017 по 28.02.2018.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми за один місяць.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295,371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 26.07.2017, № 687 від 02.08.2017.

Зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, і.к. НОМЕР_3, АДРЕСА_1) пенсію з 11.07.2017 по 28.02.2018.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми за один місяць.

В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 03.09.2018.

Суддя С.М. Гелета