Ухвала суду № 76186865, 22.08.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4482/17

Провадження № 1-кп/127/672/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі судді-доповідача Кашпрука Г.М.,

суддів Бессараб Н.М., Бойка В.М.,

секретаря Коцюби І.П.,

за участю прокурора Шаргало В.А.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисників Самсонюка В.В., Дідиченка О.О., Саушкіна В.В., Дерун А.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду №20 клопотання прокурора Шаргало В.А. щодо продовження запобіжних заходів у виді тримання під вартою обвинуваченим у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, відомості про який внесено 03 жовтня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22016020000000052, а також клопотання захисників Саушкіна В.В. та Самсонюка В.В. про зміну запобіжних заходів, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.08.2018 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 призначене до підготовчого судового засідання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою мотивуючи тим, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України продовжують існувати, які мали місце на момент обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження його строку. Прокурора зазначив, що підстав для запобіжних заходів зміни чи скасування немає, оскільки інкримінована обвинуваченим стаття є особливо тяжким злочином, який представляє значну суспільну небезпеку. Прокурор звернув увагу суду, що у кожного з обвинувачених відсутні стійкі соціальні зв'язки, члени їх сімей та родин постійно проживають на непідконтрольній українській владі території. Відтак, на думку обвинувачення, існує реальна можливість переховуватись від суду, продовжувати злочинну діяльність, під час перебування на волі можуть впливати на свідків, іншим чином перешкоджати встановленню об'єктивної істини при розгляді кримінального провадження в суді. Прокурором також зазначено, що син ОСОБА_2 ОСОБА_13є активним учасником терористичної організації «ДНР» та він проживає на непідконтрольній Україні території. Ватажок «ДНР» ОСОБА_10 є чоловіком ОСОБА_4 та водночас родичем ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та підтримує відносини з ватажком «ДНР» ОСОБА_11 Наразі відносно обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 триває спеціальне судове провадження за результатами досудового розслідування.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував щодо продовження запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Саушкін В.В. заперечував щодо задоволення клопотання прокурора. Натомість заявив клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 на особисте зобов'язання, мотивую тим, що у останнього є постійне місце проживання, він має родину та інші тісні соціальні зв'язки. Його підзахисний не має наміру переховуватись від суду та не стане вчиняти злочини, оскільки не має схильності до такої поведінки. Заперечив, щодо доводів прокурора про можливу втечу ОСОБА_2 на непідконтрольну тимчасово окуповану території спростовуються тим фактом, що у нього була така можливість через процедуру обміну Мінськими угодами, однак він відмовився. Також звертав увагу суду на практику Європейського суду з прав людини та зазначив на тривалість перебування в місцях попереднього ув'язнення, а також, що сама лише тяжкість статті не може бути підставою для продовження виняткового запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивую тим, що воно незаконне. Зазнчив, що в нього є постійне місце проживання в місті Торецьк, він має міцні соціальні зв'язки: має дружину, доньку, сина та трьох онуків. Також звертав увагу суду, що в нього погіршився стан здоров'я. Просив змінити йому запобіжний захід на особисте зобов'язання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора. Адвокат Самсонюк В.В. подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 на особисте зобов'язання, мотивуючи тим, що його підзахисний перебуває у важкому фізичному стані, постійно потребує медичної допомоги. Також зазначив, що спосіб життя та поведінка його підзахисного на досудовому розслідуванні свідчать проте, що в останнього не має намірів переховуватись від суду чи покидати Україну, вказав, що ОСОБА_3 навпаки сприятиме суду у з'ясуванні обставин кримінального провадження.

Обвинувачена ОСОБА_4 заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора мотивуючи тим, що вона проживає на підконтрольній українській владі території, де також проживає її мати та бабуся, які перебувають на її утриманні. До моменту затримання вона працювала на шахті. Наміру впливати на свідків чи перешкоджати розгляду кримінального провадження не має.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 адвокат Дідиченко О.О. заперечив щодо продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою його підзахисній мотивуючи тим, що ризики передбачені ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не доведені, а лише перераховані. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора з мотивів його безпідставності та заявив просив змінити запобіжний захід ОСОБА_4 на особисте зобов'язання.

Обвинувачена ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора мотивуючи тим, що клопотання є безпідставним. ОСОБА_5 зазначила, що вона має соціальні зв'язки: у неї є мати, яка перебуває на її утриманні. Просила змінити запобіжний захід.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 адвокат Дерун А.С. заперечувала, щодо клопотання прокурора з підстав його недоведеності. Зазначила, що стороною обвинувачення лише перераховано ризики, але не надано доказів їх існування.

Прокурор Шаргало В.А. щодо клопотання захисників Саушкіна В.В. та Самсонюка В.В. про зміну запобіжних заходів заперечував, та зазначив, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому просив відмовити в задоволенні клопотань сторони захисту.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинувачених.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 25.06.2018 року обвинуваченим продовжено запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 24.08.2018 року.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу або продовження строку обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_12 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, чинити тиск на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Також суд, враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» згідно якого: нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Суд, розглядаючи клопотання прокурора, щодо продовження обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 запобіжних заходів у виді тримання під вартою, приймає до уваги наведені прокурором ризики, а саме те, що останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який, в разі доведення його винуватості, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, наявність родинних зв'язків на непідконтрольній українській владі території, відносно яких ведеться спеціальне судове провадження. Відтак, у суду є підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 можуть переховуватись від суду, продовжувати вчиняти інші злочини, чинити тиск на свідків, які ще не допитані в судовому засіданні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

Таким чином, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

За наведених вище обставин, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів та залишити без задоволення клопотання захисників Саушкіна В.В. та Самсонюка В.В. про зміну запобіжних заходів.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 314, 315 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Саушкіна В.В. про зміну запобіжного заходу - залишити без задоволення.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката Самсонюка В.В. про зміну запобіжного заходу - залишити без задоволення.

Клопотання прокурора Шаргало В.А. щодо продовження обвинуваченим запобіжних заходів у виді тримання під вартою - задовільнити.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 виді тримання під вартою на 60 днів з 22.08.2018 до 20.10.2018 включно.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 виді тримання під вартою на 60 днів з 22.08.2018 до 20.10.2018 включно.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 у виді тримання під вартою на 60 днів з 22.08.2018 до 20.10.2018 включно.

Продовжити запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_5 у виді тримання під вартою на 60 днів з 22.08.2018 до 20.10.2018 включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та прокурору прокуратуриВінницької областідля відома.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді: