Ухвала суду № 76186564, 03.09.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

03 вересня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/661/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали за позовом ОСОБА_1 до відділу реєстрації актів цивільного стану Вижницького районного управління юстиції про визнання неправомірною відмови.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати неправомірною відмову відділу реєстрації актів цивільного стану Вижницького районного управління юстиції про внесення змін в актові записи цивільного стану про народження, а саме з імені - Аріна на ім'я - ОСОБА_1, доповнити в графі по-батькові - Іванівна, місце народження - Україна, Чернівецька область, Вижницький район, с. Лукавці.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.07.2018 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків.

Позивачка, належним чином повідомлена про залишення заяви без руху за адресою для листування, зазначеною в позовній заяві, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення від 23.07.2018 р.

У строк встановлений судом, позивачка недоліки зазначені в ухвалі про залишення заяви без руху не усунула.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Оскільки позивачкою не усунуто недоліки позовної заяви у строк визначений судом позовна заява підлягає поверненню позивачці.

Суд також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", є джерелом права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його правами та обов'язками.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Чуйкіна проти України" (Заява № 28924/04) 13.01.2011 р. ОСТАТОЧНЕ) вказано, що "стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 р. у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", п. п. 28- 36, Series A N 18)".

Рішенням Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 р. у справі "Наталія Михайленко проти України", яке 30.08.2013 р. набуло статусу остаточного, Європейським судом з прав людини констатовано, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб" (див. рішення від 28.05.1985 р. у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства").

В рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13.12.2011 р. (17-рп/2011) зазначено, що "вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".

Зважаючи на те, що судом вжито усіх належних заходів для реалізації та забезпечення права позивачки на доступ до правосуддя, а остання не усунула недоліки позовної заяви у строк визначений судом та не продемонструвала готовність брати участь на цьому етапі розгляду її справи, тому логічним є застосування до неї передбачених законодавством наслідків - повернення позовної заяви.

Крім того, суд зазначає, що з метою повернення частково сплаченої суми судового збору позивачка може звернутися до суду з відповідною заявою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 248 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до відділу реєстрації актів цивільного стану Вижницького районного управління юстиції про визнання неправомірною відмови повернути позивачці.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачці.

3. Роз'яснити позивачці, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано через Чернівецький окружний адміністративний суд до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя В.К. Левицький