Постанова № 7618643, 20.01.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія 2.11.17.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 січня 2010 року Справа № 2а-27296/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Солоніченко О.В.,

при секретарі с/з: Псоміаді С.І.,

за участю представників:

позивача: Ісаєвої Л.М., за дов. від 28.01.2009 року;

відповідача: Бородіної Г.О. за дов. від 13.08.09 року № 5951/10-09;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Дочірнього підприємства «БМУ Термо» до Державної податкової інспекції у Словяносербському районі Луганської області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій, скасування податкових вимог та акту опису активів,-

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Словяносербському районі Луганської області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій, скасування податкових вимог та акту опису активів, в якому зазначив наступне.

Відповідач на підставі акту перевірки за № 6/23-30921326 від 28.01.2009 року відповідач виніс рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.02.2009 року за № 0000142300 та № 0000112300, яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем штрафні санкції у сумі 54085,00 грн. та 12895,75 грн.

У звязку з несплатою визначених у зазначених рішеннях сум штрафних санкцій, позивачу надіслані перша податкова вимога від 12.03.2009 року № 1/99 та друга податкова вимога від 21.04.2009 року № 2/116, якими повідомляється, що станом на 12.03.2009 року та на 21.04.2009 року сума податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями становить 66980,75 грн. та 48895,75 грн. відповідно та попереджено про виникнення з 10.03.2009 року податкової застави. У звязку з цим податковим керуючим було проведено опис активів, на які поширюється право податкової застави на загальну суму 138995,04 грн., про що складено акт опису активів від 27.03.2009 року №2066/24-0. 27.03.2009 року внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстраційний запис про публічне обтяження податкову заставу згідно акту опису активів від 27.03.2009 року.

Зазначені дії Державної податкової інспекції у Словяносербському районі Луганської області позивач вважав незаконними.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та надав суду письмові заперечення на позовні вимоги, у яких зазначив наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України '"Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.90, спеціалістами ДПІ складено акт планової виїзної перевірки ДП «БМУ-Термо» № 6/23-30921326 від 28.01.2009 року.

На підставі п. 11 ст. 11 Закону України '"Про державну податкову службу в Україні" до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію та прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.02.09 № 0000112300 за порушення п.п. 2.6, 3.1, 3.2 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637 у сумі 12895,75 грн. та № 0000142300 за порушення ст. 1 Закону України від 23.09.94 № 185-94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у сумі 54085,00 грн.

Податковий орган здійснює розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій та приймає рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Пунктом 11 статті 11 Закону України '"Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Пунктом 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" дано визначення податкового зобов'язання, відповідно до якого податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами.

Відповідно до абз. 2 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними з порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом 30 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважав прийняті податкові повідомлення рішення, податкові вимоги такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України та не підлягають скасуванню.

За таких обставин, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні дані суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у Словяносербському районі Луганської області з 22.12.2008 року по 22.01.2009 року була проведена планова виїзна перевірка ДП «БМУ Термо», код ЄДРПОУ 30921326 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.07 по 30.09.08, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.07 по 30.09.08.

Перевіркою встановлено порушення ДП «БМУ Термо»:

1. пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1, 8.1.2 ст. 8, пп. 1.15 ст. 1, абз. а) п. 17.2 ст. 17, абз. б) п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889;

2. п. 4 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99р. № 303, п.п. 6.2, 6.4 Інструкції про порядок нарахування та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом ДПА України від 19.07.99р. № 162/379, із змінами і доповненнями;

3. пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, із змінами і доповненнями;

4. ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, із змінами і доповненнями;

5. п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, із змінами та доповненнями;

6. п.п. 3.1, 3.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, із змінами та доповненнями.

За результатами перевірки складено акт від 28.01.2009 року за № 6/23-30921326 про результати планової виїзної перевірки ДП «БМУ Термо», код ЄДРПОУ 30921326 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.07 по 30.09.08, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.07 по 30.09.08.

Відповідно до зазначеного акту перевірки відповідач виніс рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.02.2009 року за № 0000142300 та № 0000112300, яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем штрафні санкції у сумі 54085,00 грн. та 12895,75 грн. за порушення Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ 15.12.2004р. №637, зареєстрованого в Мінюсті 13.01.2005р. №40/10320 відповідно до Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436/95 від 12.06.95р. зі змінами та доповненнями, а також за порушення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185-94-ВР.

У звязку з несплатою визначених у зазначених рішеннях сум штрафних санкцій, позивачу надіслані перша податкова вимога від 12.03.2009 року № 1/99 та друга податкова вимога від 21.04.2009 року № 2/116, якими повідомляється, що станом на 12.03.2009 року та на 21.04.2009 року сума податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями становить 66980,75 грн. та 48895,75 грн. відповідно та попереджено про виникнення з 10.03.2009 року податкової застави. У звязку з цим податковим керуючим було проведено опис активів, на які поширюється право податкової застави на загальну суму 138995,04 грн., про що складено акт опису активів від 27.03.2009 року №2066/24-0. 27.03.2009 року внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстраційний запис про публічне обтяження податкову заставу згідно акту опису активів від 27.03.2009 року.

Згідно з абз. 2 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобовязання платника податків за причинами, не повязаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму податкового зобовязання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

У відповідності до п. 1.2 зазначеного Закону податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

На підставі ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ, із змінами та доповненнями, до загальнодержавних належать такі податки і збори (обовязкові платежі): податок на додану вартість; акцизний збір; податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами; податок на доходи фізичних осіб; мито; державне мито; податок на нерухоме майно (нерухомість); плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності); рентні платежі; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; податок на промисел; збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; збір за спеціальне використання природних ресурсів; збір за забруднення навколишнього природного середовища; збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; збір на обовязкове державне пенсійне страхування; збір до Державного інноваційного фонду; плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності; фіксований сільськогосподарський податок; збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; гербовий збір (застосовується до 1 січня 2000 року); єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України; збір за використання радіочастотного ресурсу України; збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний); збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками; збір за проведення гастрольних заходів; судовий збір; збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Керуючись ст. 15 зазначеного Закону до місцевих податків належать: податок з реклами; комунальний податок.

Слід зазначити, що ст.ст. 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» визначено вичерпний перелік податків та зборів (обовязкових платежів). Тому штрафні санкції, взначені позивачу, не є податками і зборами (обовязковими платежими).

Відповідно до п. 1.10 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Згідно з пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 вказаного закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На думку суду, відповідач неправомірно визначив штрафні санкції податковим зобовязанням, а підстави для надіслання першої та другої податкової вимоги відсутні.

Враховуючи неправомірність визначення штрафних санкцій податковим зобовязанням, дії відповідача щодо реєстрації податкової застави та проведення опису активів, на які поширюється право податкової застави, також не відповідають вимогам чинного законодавства України.

За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а у випадку часткового задоволення позову відповідно до задоволених вимог.

Керуючись Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства «БМУ Термо» задовольнити повністю.

Визнати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 лютого 2009 року № 0000142300 нечинним в частині визначення пені у сумі 54085,00 грн. податковим зобовязанням.

Визнати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 лютого 2009 року № 0000112300 нечинним в частині визначення штрафних санкцій у сумі 12895,75 грн. податковим зобовязанням.

Скасувати першу податкову вимогу від 12.03.2009 року № 1/99 та другу податкову вимогу від 21.04.2009 року № 2/116.

Скасувати акт опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 27.03.2009 року № 2066/24-0.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Словяносербському районі Луганської області надати державному реєстратору заяву про виключення запису від 27.03.2009 року про публічне обтяження на підставі акту опису активів від 27.03.2009 року № 2066/24-0 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 25 січня 2010 року

Суддя О.В. Солоніченко