Ухвала суду № 76184715, 31.08.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31 серпня 2018 року м. Житомир справа № 0640/4292/18

категорія 5.1.2

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглянувши позовну заяву Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, треті особи: Державне підприємство "Житомирторф", Державне підприємство "Словечанське лісове господарство", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лисс", про визнання протиправними та скасування протоколу і рішення,

встановив:

Заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави звернувся із позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати протокол засідання колегії Державної комісії по запасам корисних копалин №4238 від 26.12.2017;

- визнати протиправним та скасувати рішення сімнадцятої сесії Житомирської обласної ради VII скликання "Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України №14121/03/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Фірма Лисс" від 26.07.2018 №1191.

Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Частиною першою статті 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно ч.2 ст.160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Пунктом восьмим частини першої статті 4 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до змісту позовної заяви, в позовній заяві не вказано позивача. Натомість зазначено, що позов подано Заступником прокурора Житомирської області в " інтересах держави".

Частиною першою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч.3 ст.53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.4 ст.53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначені Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (в редакції, чинній на момент звернення із позовом до суду, далі - Закон №1697-VII).

Частиною третьою статті 23 Закону №1697-VII встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

У відповідності до положень ч.4 ст.23 Закону №1697-VII, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Частиною п'ятою статті 53 КАС України встановлено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Здійснивши системний аналіз наведених норм чинного законодавства суд зазначає, що у разі подання позовної заяви прокурором слід враховувати процесуальний статус останнього.

Крім того, в обґрунтування позовних вимог та необхідності звернення прокурора до суду в інтересах держави зазначено про можливі порушення прав та законних інтересів Державного підприємства "Житомирторф" та Державного підприємства "Словечанське лісове господарство".

Суд зазначає, що зазначені юридичні особи, вказані у позовній заяві як треті особи на стороні позивача, відповідно до положень статті 43 КАС України наділені адміністративною процесуальною дієздатністю та не позбавлені можливості, у разі реального порушення їх прав та законних інтересів, самостійно звернутися із вказаним позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно уточнити позовну заяву в частині зазначення належного позивача із зазначенням інформації щодо нього, з урахуванням положень ч.5 ст.53, п.2 ч.5 ст.160 КАС України, а також належного правового обґрунтування наявності правових підстав для звернення прокурора із позовом до суду в інтересах держави за наявності відповідних юридичних осіб, що наділені адміністративною процесуальною дієздатністю та не позбавлені можливості, у разі реального порушення їх прав та законних інтересів, самостійно звернутися із вказаним позовом до суду.

В порушення вимог п.7 ч.5 ст.160 КАС України позивачем в позовній заяві не вказано, чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Позивачем не зазначено за правилами якого провадження слід розглядати його позовну заяву, що не відповідає вимогам ч.5 ст.161, ст.259 КАС України.

Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскаржуваний протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин №4238 винесений від 26.12.2017, в той час як позовну заяву подано позивачем до відділу документального забезпечення суду 29 серпня 2018 року, що підтверджується відповідною відміткою про реєстрацію вхідної кореспонденції.

Суд наголошує, позивачем пропущено строк звернення із позовом до суду, встановлений пунктом першим частини другої статті 122 КАС України.

Суд звертає увагу, що позивачем до клопотання про поновлення пропущеного строку звернення із позовом до суду не надано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження факту неможливості звернення із вказаних позовом до 26 червня 2018 року та жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження факту ознайомлення зі спірним протоколом лише 27.08.2018 і наявності об'єктивних, непереборних обставин, які унеможливлювали ознайомлення позивача зі спірним протоколом в період з 26 грудня 2017 року по 26 червня 2018 року.

Відповідно до вимог частин 1, 4 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Приписами частин 4, 5 статті 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В порушення зазначених норм, позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено завірені належним чином копії усіх письмових доказів.

Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- клопотання про поновлення строку звернення із позовом до суду разом із сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження:

а) факту неможливості звернення із вказаних позовом до 26 червня 2018 року;

б) факту ознайомлення зі спірним протоколом лише 27.08.2018;

в) наявності об'єктивних, непереборних обставин, які унеможливлювали ознайомлення позивача зі спірним протоколом засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин №4238 від 26.12.2017 в період з 26 грудня 2017 року по 26 червня 2018 року;

- оригіналів або належним чином завірених копій усіх письмових доказів, долучених до позовної заяви;

- нової (уточненої в порядку усунення недоліків) позовної заяви із зазначенням:

а) належного позивача та зазначенням інформації щодо нього, з урахуванням положень ч.5 ст.53, п.2 ч.5 ст.160 КАС України;

б) належного правового обґрунтування наявності правових підстав для звернення прокурора із позовом до суду в інтересах держави за наявності відповідних юридичних осіб, що наділені адміністративною процесуальною дієздатністю та не позбавлені можливості, у разі реального порушення їх прав та законних інтересів, самостійно звернутися із вказаним позовом до суду;

в) чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви та перелік таких заходів, якщо вони здійснювалися;

г) за правилами якого провадження слід розглядати позовну заяву;

- доказів надіслання рекомендованим листом примірників нової (уточненої) позовної заяви з додатками відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб у справі.

Суд також звертає увагу позивача, що допущення позивачем нових недоліків позовної заяви, не визначених ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху та відсутніх на момент первинного звернення із позовом до суду, має бути застережено позивачем при складені уточненої позовної заяви.

Керуючись статтями 53, 122, 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.Г. Попова