Рішення № 7618448, 28.12.2009, Довжанський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Свердловський міський суд Луганської області)

Справа № 2-о-839

2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2009 року м. Свердловськ

Свердловській міський суд Луганської області у складі:

одноособово судді: Логвіної Л.С.,

при секретарі судового засідання: Альмашової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Свердловського міського суду Луганської області в місті Свердловську Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту втрати джерела засобів до існування у зв’язку зі смертю чоловіка, заінтересована особа – Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області, -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулась до суду із заявою, в обґрунтування якої зазначає, що 28 грудня 1995 року у віці 45 років помер її чоловік ОСОБА_2, з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 19 липня 1974 року і постійно проживала з ним однією родиною по день його смерті.

За життя чоловік працював на шахті імені Войкова гірником на підземних роботах й одержував високу заробітну плату. Позивачка працювала у Свердловській міські лікарні медсестрою й одержувала невисоку заробітну плату. Позивачка вказує, що заробітна плата чоловіка значно перевищувала її заробіток, тому основним джерелом засобів до існування їхньої родини був дохід чоловіка.

На момент смерті чоловік був пенсіонером та отримував пенсію за віком у розмірі 164,43648020 грн. Крім того, він працював на шахті ім. Войкова електрослюсарем підземним та одержував заробітну плату 178,005 грн. та отримував страхові виплати у розмірі 88,35 грн.

На той період часу, як вказує заявниця, вона не працювала, одержувала пенсію за віком, розмір якої становив 116,133264 грн. Доходи чоловіка значно перевищували дохід позивачки, тому дохід чоловіка був для неї основним та постійним джерелом засобів до існування. У такому разі, як вважає позивачка, вона втратила джерело засобів до існування.

У теперішній час позивачка отримує пенсію за віком, однак розмір її дуже маленький, тому вона бажає перейти на пенсію чоловіка для того, щоб одержувати значно більшу пенсію та отримувати побутове вугілля для опалення будинку.

Заявниця звернулася до УПФУ в м. Свердловську Луганської області для оформлення пенсії у зв’язку із втратою годувальника, однак їй було рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту втрати джерела засобів до існування.

Відповідно до ст. 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-ІУ, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні.

У зв’язку з цим заявниця просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт про те, що вона у зв’язку зі смертю 28 грудня 1995 року її чоловіка ОСОБА_2, втратила джерело засобів до існування.

У судовому засіданні заявниця заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, підтвердила обставини, вказані в заяві, наполягала на їх задоволенні, та додатково пояснила, що з чоловіком вона шлюб не розривала, за життя ї чоловік отримував пенсію за віком та страхові виплати.

Заінтересована особа – представник Управління Пенсійного Фонду України у м. Свердловську Луганської області ОСОБА_3 у судовому засіданні із заявленими вимогами погодилась у повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення.

Вислухавши заявницю, представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 36 „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Частиною 4 п.8 Порядку подання до оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного Фонду України від 30.04.2002 року № 224/30 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 року № 536/6824, визначено, що у разі, коли одному з подружжя померлого пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається внаслідок втрати ним джерела засобів до існування, цей факт встановлюється в судовому порядку.

Судом встановлено, що 19 липня 1974 року Свердловським міським відділом ЗАГС Ворошиловградської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, заявницею по справі (а.с.9). Вони проживали разом однією сім’єю за адресою: пров. Димитрова, 5 м. Свердловськ Луганська область, вели сумісне господарство мали загальний бюджет, що підтверджується довідкою депутата Свердловської міської ради ОСОБА_4 (а.с.18).

Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 помер 28 грудня 1950 року у віці 45 років (а.с.8).

Як свідчить довідка, видана Управлінням Пенсійного фонду України в м. Свердловську, ОСОБА_2 – чоловік заявниці за життя отримував пенсію за віком, розмір якої за період з січня 1995 року по грудень 1995 року (12 місяців) склав – 1706,365440 грн., у середньому – по 142,19712 грн. щомісячно (а.с.10). Крім того, згідно довідки виданої 03 грудня 2009 року архівом шахті імені Вокова при ВП „Управління „Спецшахтомонтаж”, ДП „Свердловантрацит”, ОСОБА_2 отримував регресні виплати, розмір яких за період з січня 1995 року по грудень 1995 року включно (12 місяців) склав – 710,55644 грн., у середньому – по 59,21304 грн. щомісячно (а.с.11), та відповідно до довідки виданої 10 грудня 2009 року архівом шахті імені Вокова при ВП „Управління „Спецшахтомонтаж”, ДП „Свердловантрацит”, ОСОБА_2 працював та отримував заробітну плату, розмір якої за період з січня 1995 року по грудень 1995 року включно (12 місяців) склав – 2099,37496 грн., у середньому – по 174,94791 грн. щомісячно (а.с.14), таким чином, сукупний дохід ОСОБА_2 складав у середньому – по 376,35807 грн. щомісячно.

Відповідно до довідки, виданої УПФУ в м. Свердловську Луганської області Луганської області, заявниця – ОСОБА_1 за життя свого чоловіка – ОСОБА_2 отримувала пенсію за віком, розмір якої за період з січня 1995 року по грудень 1995 року включно (останні 12 місяців до смерті ОСОБА_2В.) склав – 1495,406016 грн., у середньому – по 124,617168 грн. щомісячно (а.с.13).

Таким чином, судом встановлено, що дохід померлого 28 грудня 1995 року чоловіка заявниці – ОСОБА_2 більше ніж в три рази перевищував розмір її доходів, у зв’язку з чим заявниця - ОСОБА_2 перебувала на його утриманні.

За таких обставин суд вважає доведеними вимоги заявниці та оскільки встановлення даного факту має для неї юридичне значення, тому що дозволяє їй надалі реалізувати право на одержання пенсії у зв’язку з втратою годувальника, суд вважає її вимоги такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.37 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, ст. 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 256-259 ЦПК України, керуючись ст. 10,11,209,212, 213-215, 218, 259 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт втрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, джерела засобів до існування у зв’язку зі смертю 28 грудня 1995 року її чоловіка – ОСОБА_2.

Рішення вступає в законну силу через десять днів, якщо не було подано заяву про апеляційне оскарження рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

СУДДЯ ЛОГВІНА Л.С.