Постанова № 76184244, 30.08.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/862/18Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Одеський апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка, 29)

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Одеської дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (65001, м. Одеса, вул. Садова, буд. 10)

на рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2018 року

по справі №916/862/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 38 Б, кімната 12)

до Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Одеської дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (65001, м. Одеса, вул. Садова, буд. 10)

про стягнення 33 265,73 грн. -

(суддя першої інстанції: Щавинська Ю.М., дата та місце ухвалення рішення: 11.07.2018, Господарський суд Одеської області, м.Одеса, просп. Шевченка, 29)

ВСТАНОВИВ:

10.05.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" (далі - ТОВ "Імпел Гріффін Груп") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (далі - ПАТ «Укрпошта») в особі Одеської дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" про стягнення з останнього заборгованості у сумі 33 265,73 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 32 430 грн., 3% річних у сумі 835,73 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1 762 грн. та вартість залізничних квитків у розмірі 1600 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення ПАТ "Укрпошта" умов укладеного між сторонами договору №12-515 від 03.10.2017 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість у сумі 32430 грн., на яку відповідачем в тому числі, було нараховано 3% річних.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.07.2018 (суддя - Щавинська Ю.М.) позовні вимоги ТОВ "Імпел Гріффін Груп" до ПАТ «Укрпошта» задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Укрпошта" в особі Одеської дирекції ПАТ "Укрпошта" на користь ТОВ "Імпел Гріффін Груп" заборгованість у сумі 32 430,00 грн., 3% річних у сумі 181 грн. 25 коп., інфляційні втрати у сумі 651 грн. 81 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1 761 грн. 86 коп., в іншій частині позову - відмовлено.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Імпел Гріффін Груп» зазначив, що замовник, порушуючи вимоги п.7.1. Договору, виконану роботу підрядником не прийняв, акт надання послуг не підписав та всупереч вимогам ч. 1 ст.853 Цивільного кодексу України не заявив про жодні недоліки чи відступи в роботі.

Місцевий господарський суд зазначив, що у зв'язку з відсутністю належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 32430,00 грн., позовні вимоги ТОВ «Імпел Гріффін Груп» в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд першої інстанції перевірив розрахунок позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат та дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Імпел Гріффін Груп" в цій частині.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Укрпошта» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2018 року по справі - скасувати, та прийняти нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заявник апеляційної скарги вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, апелянт, з посиланням на умови укладеного між сторонами договору, зазначає, що позивачем не було виконано роботи в ряді відділень, а саме: згідно рапортів начальників структурних підрозділів ПАТ «Укрпошта» в 2017 році у відділенні зв'язку №3, №6, №37, №96 м.Одеси не було проведено чистку димоходу.

На думку заявника апеляційної скарги, позивач фактично виконав роботи за договором на суму 16800,00 грн.

ПАТ «Укрпошта» вказує, що неналежне виконання робіт призвело до непідписання акту від 16.11.2017 та повернення його виконавцю без здійснення оплати на підставі п.п. 4.1, 4.2 укладеного між сторонами договору.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.08.2018 відкрито апеляційне провадження по справі №916/862/18 за апеляційною скаргою ПАТ «Укрпошта» на рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2018, розгляд вказаної апеляційної скарги призначено на 30.08.2018 у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

29.08.2018 до Одеського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ "Імпел Гріффін Груп" не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною та необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, 03.10.2017 між ПАТ «Укрпошта» (Замовник) та ТОВ "Імпел Гріффін Груп" (Виконавець) укладено договір №12-515, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується у 2017 році надати Замовникові послуги з чищення печей та димарів (код ДК 021:2010 - 90910000-9) за адресами та в кількості згідно додатку №1, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги. (а.с.11-13)

Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2017 (п.11.1. договору).

Розділом 3 вказаного договору передбачено, що ціна цього договору становить 32 430 грн., у т.ч. ПДВ 5 405 грн. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

У відповідності до п. 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після підписання акту виконаних робіт на підставі рахунку на протязі 10 банківських днів.

Термін надання послуг встановлено до 15.10.2017 (п.6.1. договору).

Пунктом 7.1. договору встановлено обов'язок Замовника, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги або виконані роботи, приймати надані послуги або виконані роботи згідно з актом виконаних робіт.

У відповідності до п.7.2. договору замовник наділений правом, зокрема, контролювати виконання робіт або надання послуг у строки, встановлені цим договором.

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2017.

ТОВ «Імпел Гріффін Груп» у період з 03.10.2017 по 31.12.2017 було виконано передбачені умовами договору роботи на загальну суму 32 430 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у передбачений договором строк виконання робіт жодних зауважень щодо якості чи об'єму виконаних робіт ПАТ "Укрпошта" в особі Одеської дирекції ПАТ "Укрпошта" заявлено не було, доказів зворотного матеріали справи не містять.

25.01.2018 ТОВ "Імпел Гріффін Груп" супровідним листом вих. №4194/01/18 (а.с.19) направлено відповідачу акт надання послуг №2971 від 16.11.2017 (а.с.20) та рахунок на оплату №2992 від 16.11.2017 (а.с.21), які були отримані відповідачем 31.01.2018, про що свідчить роздруківка з сайту "Укрпошта" та самим відповідачем не заперечується. (а.с.23-24)

Замовник виконану підрядником роботу не прийняв, акт надання послуг не підписав, рахунок на оплату наданих послуг позивачем не оплатив, надіслав на адресу ТОВ "Імпел Гріффін Груп" листа від 12.02.2018 №12-133, зі змісту якого вбачається, що ПАТ "Укрпошта" відмовляється сплачувати послуги з чищення димарів, з огляду на невиконання відповідних робіт у більшості відділень зв'язку. (а.с.30)

13.02.2018 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію вих. №4223/02/18 від 07.02.2018 з вимогою підписати акт виконаних робіт протягом трьох робочих днів з дати отримання даного листа та перерахувати протягом 7 днів заборгованість за договором. (а.с. 25-26)

Крім того, ТОВ "Імпел Гріффін Груп" надіслав на адресу відповідача лист від 23.03.2018 (вих. 4285/03/18), в якому повідомив ПАТ «Укрпошта», що відмова оплачувати послуги, надані позивачем, є безпідставною, а також наполягав на підписанні акту наданих послуг №2971 від 16.11.2017 та оплаті наданих послуг. (а.с.32)

Відповідач акт наданих послуг №2971 від 16.11.2017 не підписав, оплату наданих ТОВ "Імпел Гріффін Груп" послуг не здійснив, що і стало підставою для звернення позивача до Господарського суду Одеської області відповідним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 1 ст.202 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (п. 2 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи умови договору №12-515 від 03.10.2017, укладеного між сторонами по справі, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що даний договір за своєю природою є змішаним договором, який містить елементи як договору надання послуг, так і договору підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, а замовник, в свою чергу, зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку, що встановлені договором.

Положеннями ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Крім того, як зазначалося раніше, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), що передбачено і умовами укладеного між сторонами договору, а саме пунктом 7.1. договору, згідно якого Замовник зобов'язаний приймати надані послуги або виконані роботи згідно з актом виконаних робіт, покладено саме на замовника. Відповідно до вимог чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту.

Разом з тим, порушуючи вимоги п. 7.1. договору, Замовник виконану підрядником роботу не прийняв, акт надання послуг не підписав та всупереч вимогам ч. 1 ст. 853 ЦК України негайно не заявив про жодні недоліки чи відступи у роботі.

Так, відповідно до ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у строк встановлений сторонами для виконання такого зобов'язання.

Враховуючи, що відповідач за надані послуги не розрахувався та не повідомляв позивача про наявність обставин, що перешкоджають проведенню розрахунків за отримані послуги, не звертався з пропозицією призупинити надання послуг за договором чи розірвати договір, у зв'язку з неналежним виконанням робіт ТОВ «Імпел Гріффін Груп», а матеріали справи не містять відповідних звернень відповідача до позивача, а також належних та допустимих доказів, які б підтверджували неналежне виконання позивачем своїх обов'язків по договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ «Імпел Гріффін Груп» до ПАТ «Укрпошта» про стягнення заборгованості у розмірі 32430 грн.

Крім того, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість прийняття до уваги в якості належних доказів довідок, які встановлюють неналежне виконання позивачем робіт з огляду на те, що вони складені в односторонньому порядку, без повідомлення ТОВ «Імпел Гріффін Груп» відповідно до умов договору №12-133 від 03.10.2017.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 74 , ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази які підтверджують, що особа здійснювала всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи зазначене, судовою колегією розглянуті і відхилені доводи апелянта стосовно невиконання позивачем робіт в ряді відділень, а саме: №3, №6, №37, №96, а також не приймаються посилання ПАТ «Укрпошта» на фактичне виконання робіт позивачем лише на суму 16800,00 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 530 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з розрахунками 3% річних та інфляційних втрат, здійснених судом першої інстанції та погоджується з висновком суду в цій частині.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційна Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Одеської дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2018 року по справі №916/862/18 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 -284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Одеської дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" на рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2018 року по справі №916/862/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2018 року по справі №916/862/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.288 ГПК України, та у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст. 286 ГПК України.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош