Постанова № 76184219, 27.08.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2018 р. Справа № 922/2207/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Барбашова С.В. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі судового засідання Мальченко О.О.

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - Кузнєцов А.І., за довіреністю від 09.01.2018 р.;

третьої особи - не з'явився; ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій -Прогрес", м. Харків (вх. №1221 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від "21" травня 2018 року у справі № 922/2207/17 (суддя Новікова Н.А., повний текст рішення складено та підписано 30.05.2018 р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Прогрес", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-Харківська міська рада, м. Харків

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківський маєток", м. Харків

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Прогрес" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківський маєток" про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення її стану, що існував до порушення прав, а саме: шляхом знесення (демонтажу) самовільно збудованих Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Харківський маєток" паркану, навісу для автомобілів та шлагбауму, відновлення пошкодженого асфальтуванням газону на земельній ділянці за кадастровим номером 6310138800:04:004:0026 по вул. Гольдбергівській, 13 в м. Харкові.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.05.2018 р. у справі № 922/2207/17 в позові відмовлено повністю.

Рішення мотивоване, зокрема з тих підстав, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідачем порушуються права та охоронювані законом інтереси позивача стосовно орендованої ним земельної ділянки, зокрема, що саме відповідачем встановлено паркан навколо житлового комплексу, побудовано навіс для автомобілів, заасфальтовано частину газону для облаштування паркінгу та встановлено шлагбаум, а отже, що відповідачем вчиняються дії, які перешкоджають позивачу у здійсненні ними права розпорядження та користування земельною ділянкою, наданою відповідно до договору оренди землі від 25.10.2005 р. № 88160/05 і т. ін.

Позивач-Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій-Прогрес" подало на зазначене рішення до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при його прийнятті норм матеріального і процесуального права та невідповідність викладених в рішенні висновків суду, обставинам справи, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішенння, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається, зокрема на те, що господарським судом першої інстанції не враховано, що відповідач у відзиві на позов визнав ті обставини, що на виконання рішення зборів ОСББ «Харківський маєток» від 20.01.2017 р. за власні кошти співвласників будинку по вул.Гольдбергівській, 9 в м. Харкові відповідні підрядні організації на спірній земельній ділянці встановили огорожу, паркан, та шлагбаум, проте, 21.05.2018 р. в останньому судовому засіданні перед прийняттям рішення суду вже заперечував відношення ОСББ «Харкіський маєток» до побудови споруд на спірній земельній ділянці та зазначив, що рішення загальних зборів ОСББ «Харківський маєток» від 20.01.2017 р. не виконувалося, ніяких споруд не встановлювалося.При цьому скаржник зазначає, що судом першої інстанції не приймалася відмова відповідача від визнання зазначених обставин та відповідна ухвала на виконання приписів ч.2 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не виносилася та відповідачем обґрунтування причин такої відмови, які відповідно до наведеної норми можуть бути підставою для прийняття відмови, не наведено.

Зважаючи на це, скаржник вважає, що за відсутності прийняття судом відмови відповідача від визнання обставин, викладених у відзиві, а саме що відповідачем здійснено облаштування спірної земельної ділянки такими спорудами як шлагбаум та огорожа, ці обставини є визнаними й відповідно до ч. 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують повторного доказування.

Також скаржник зазначає, що господарський суд першої інстанції порушив ст.ст. 124,141 Земельного кодексу України, безпідставно зазначивши, що оскільки основною метою діяльності відповідача є сприяння використанню власниками будинку власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна, прийняття рішень відповідачем згідно з протоколом загальних зборів ОСББ «Харківський маєток» від 20.01.2017 р., пов'язаних з благоустроєм прибудинкової території, свідчать про виконання ним таких обов'язків та не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача. Скаржник зазначає, що, з урахуванням наявності укладеного відповідно до статті 124 Земельного кодексу України між ним та Харківською міською радою Договору оренди спірної земельної ділянки, а також відсутність правових підстав для припинення права скаржника на користування цією ділянкою, що передбачені статтею 141 Земельного кодексу України, спорудження відповідачем на цій ділянці спірних споруд, ТОВ «Меркурій -Прогрес» як належний землекористувач має право на захист своїх прав відповідно до приписів ст.ст. 92, 152 Земельного кодексу України шляхом зобов'язання відповідача усунути відповідні перешкоди у користуванні земельною ділянкою і т. ін.

Представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 6000 від 31.07.2018 р.) та в судовому засіданні просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін.

Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 6132 від 06.08.2018 р.) просить прийняти суд законне та обґрунтоване рішення, яке б не порушувало прав третіх осіб.

Відповідач та третя особа, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання представників для участі в ньому не направили, про причини неприбуття суд не повідомили, у зв'язку з чим відповідно до ч. 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності представників зазначених учасників справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судовою колегією встановлено наступне.

Між ТОВ "Меркурій-Прогрес" та Харківською міською радою укладено договір оренди землі, зареєстрований 25.10.2005 за реєстраційним № 88160/05(далі по тексту Договір оренди землі), відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення 37 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 06.07.2005 № 121/05 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Першої Кінної Армії,13 (арк. справи 13-15).

Згідно з п. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4792 га.

Відповідно до п. 8 Договору, його укладено строком: на період будівництва до 01.12.2007 р. (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.12.2030 р.

Відповідно до п. 20 Договору, передача земельної ділянки здійснюється протягом десяти днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

На виконання умов Договору 25.10.2005 р. між начальником управління земельних відносин та директором ТОВ "Меркурій-Прогрес" підписано акт приймання-передачі земельної ділянки площею 0,4792 га. в оренду строком до 01.12.2030 р. (т. 1 а. с. 18).

13.01.2010 р. інспектором архітектурно - будівельного контролю у Харківській області засвідчено відповідність закінченого будівництва об'єкту - Житлового комплексу з вбудовано - прибудованими об'єктами соціально - побутового, торговельного призначення, офісами, відділенням банку з розміщенням дахової котельні по вул. Першої Кінної Армії, 13 у м. Харкові (нове будівництво) та на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації від 08.12.2009 видане свідоцтво № 20000683 про відповідність збудованого об'єкта проектної документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил (арк. справи 63).

Рішенням установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку розташованого за адресою: м. Харків, вул. Гольдбергівська (колишня вул. Першої Кінної Армії), 9, вирішено створити об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківський маєток" та 30.06.2015 проведена державна реєстрація об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківський маєток", номер запису 1 480102 0000 066480 (арк. справи 35-37).

Зазначену адресу багатоквартирному будинку -м. Харків, вул. Гольдбергівська, 9 присвоєно рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 03.02.2010 р. № 39 (т. 1 а.с. 138) житловому комплексу, який мав адресу: м. Харків, вул. Першої Кінної Армії, 13, тобто цей будинок знаходиться за адресою спірної земельної ділянки, орендованої позивачем за Договором оренди землі.Факт знаходження зазначеного будинку на спірній земельній ділянці визнається сторонами.

07.07.2015 р. листом вх. № х/24/001 повідомлено директора ТОВ "Меркурій-Прогрес" про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківський маєток" ( т. 1 а.с. 55).

20.01.2017 р. загальними зборами співвласників об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківський маєток" прийнято рішення здійснити благоустрій прибудинкової території її повну огорожу. Облаштувати територію паркувальними місцями (т. 1 а.с. 58).

Позивач наголошує, що він на достатніх правових підставах має право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138800:044:004:0026, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок № 9 по вул. Гольдбергівській в м. Харкові, разом з тим, всупереч його інтересам на зазначеній земельній ділянці вчиняються дії, що порушують його права, а саме: встановлено паркан навколо житлового комплексу, побудований навіс для автомобілів, заасфальтовано частину газону для облаштування паркінгу, встановлено шлагбаум.У зв'язку з чим, 19.06.2018 ТОВ "Меркурій-Прогрес" направив на адресу Харківського міського голови лист з проханням втрутись у ситуацію навколо будинку та сприяти недопущенню порушення прав на землю, а також іншіх охоронюваних законом прав мешканців житлового комплеку (т. 1 а.с. 92-93).

Крім того, 20.06.2017 ТОВ "Меркурій-Прогрес" направив на адресу відповідача вимогу про усунення порушень прав користувача земельної ділянки, якою вимагав припинити порушення, знести побудований навколо житлового комплексу паркан та навіс для автомобілів та утриматись від перенесення шлагбауму та асфальтування частини газону для облаштування паркінгу ( т. 1 а. с. 21-24).

Відповідь на зазначений лист відповідачем не надано, вимоги не виконано, зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, який при цьому обґрунтовано позивачем необхідністю захисту його прав як землекористувача у реалізації його повноважень розпорядження та користування земельною длянкою в розумінні приписів ст. 391 Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідачем порушуються права та охоронювані законом інтереси позивача стосовно орендованої ним земельної ділянки, зокрема, що саме відповідачем встановлено паркан навколо житлового комплексу, побудовано навіс для автомобілів, заасфальтовано частину газону для облаштування паркінгу та встановлено шлагбаум, а отже, не можно встановити, що відповідачем вчиняються дії, які перешкоджають позивачу у здійсненні ними права розпорядження та користування земельною ділянкою, наданою відповідно до договору оренди землі від 25.10.2005 р. № 88160/05 та ін.

Зазначені висновки господарського суду першої інстанції, на думку колегії суддів зроблено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, на підставі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, яким надано належну оцінку.

Як зазначено вище, предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою, шляхом відновлення її стану, що існував до порушення прав, а саме: шляхом знесення (демонтажу) самовільно збудованих Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Харківський маєток" паркану, навісу для автомобілів та шлагбауму, відновлення пошкодженого асфальтуванням газону на земельній ділянці за кадастровим номером 6310138800:04:004:0026 по вул. Гольдбергівській, 13 в м. Харкові.

Підставами позову, зазначено, зокрема ті обставини, що позивач є орендарем спірної земельної ділянки, а відповідач чинить перешкоди у здійсненні правомочності користування цією ділянкою шляхом самовільного розміщення на ній паркану, навісу для автомобілів та шлагбауму.

Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про оренду землі", орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, та усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Відповідно до статті 152 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Статтею 391 Цивільного кодексу України, яка має назву «захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння» встановлює відповідний спосіб захисту від таких порушень(негаторний позов), а саме в ній зазначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням своїм майном.

Зважаючи на наведені норми, зазначений спосіб захисту є матеріально-правовою вимогою власника (користувача, право якого захищається нарівні із власником) про захист його права від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, тобто при порушенні правомочностей користування та розпорядження майном.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, позивач не довів, що саме відповідач розмістив на спірній земельній ділянці паркан, навіс для автомобілів та шлагбаум, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу цього.

Позивач зазначає, що відповідач порушує його право користування земельною ділянкою і як доказ порушення наводить висновок судової будівельно - технічної та земельно - технічної експертизи № 17620 від 28.02.2018.

Як вбачається з висновоку судової будівельно - технічної та земельно - технічної експертизи № 17620 від 28.02.2018 р., на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138800:04:004:0026 площею 0,4792 га на вул. Гольдбергівській у м. Харкові, що перебуває у користуванні ТОВ "Меркурій-Прогрес" згідно із договором оренди від 25.10.2005 р. (зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 25.10.2005 р. за № 88160/05) знаходяться споруди (паркан, шлагбауми тощо) не передбачені технічною документацією; на земельній ділянці по вул. Гольдбергівській у м. Харкові розташовані: господарські споруди такі як огорожі, ворота, шлагбауми та частина господарської будівлі - навіс (а. с. 54-69).

Водночас, як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, посилання позивача на висновок судової будівельно - технічної та земельно - технічної експертизи № 17620 від 28.02.2018 р., як на доказ порушення його права користування земельною ділянкою саме відповідачем є безпідставним, оскільки висновок містить відомості, щодо того, які саме об'єкти знаходяться на земельній ділянці по вул. Гольдбергівській,9 у м. Харкові та не передбачені технічною документацією, що і так не заперечується сторонами. Проте, відомості щодо того, якою особою встановлено зазначені споруди у висновку відсутні.

Колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи апеляційної скарги, щодо обставин спорудження відповідачем на спірній земельній ділянці паркану (огорожи) та шлагбауму відповідно до ч. 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, які на думку скаржника не потребують доведення, оскільки визнані відповідачем у відзиві на позов та суд не виносив відповідно до ч. 2 зазначеної статті ухвали про прийняття відмови відповідача від визнаня наведених обставин.

Відповідно до ч. 1 статті 75 господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 2 цієї статті, відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з іншою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.

Відповідач у відзиві на позов ( т. 1 а.с. 54) зазначив про те, що за кошти співвласників житлового комплексу по вул. Гольдбергівській, 9 в м. Харкові саме 3-ю особою -Харківською міською радою на прибудинковій території проводилися роботи із встановлення паркану (огорожи) та шлагбауму. Докази того, що такі роботи проводилися на замовлення відповідача матеріали справи не містять та відповідачем не визнавалися такі обставини.

До того ж, навіть в разі визнання відповідачем зазначених обставин, вони відповідно до ч. 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України потребували б доказування через те, що таке визнання викликало б обгрунтований сумнів щодо достовірності цих обставин з огляду на те, що в матеріалах справи міститься лист ТОВ "Меркурій - Прогрес", направлений на адресу Червоназаводського РВ ХГУ ГУМВС України в Харківській області від жовтня 2012 року, з якого вбачається, що паркан навколо житлового комплексу, облаштування паркувальних місць та встановлення шлагбауму відбулось ще у 2012 році, тобто - до створення ОСББ "Харківській маєток" (01.07.2015 р.).

Крім цього, відповідачем до матеріалів справи надано лист від 15.06.2016 р., яким позивач повідомив третю особу-орендодавця спірної земельної ділянки про добровільну відмову від свого права користування спірною земельною ділянкою, у зв'язку з чим просив розірвати Договір оренди цієї ділянки від 25.10.2005 р.(т. 2 а.с. 86).

У відповідь на зазначений лист Харківська міська рада повідомила позивача про те, що для розгляду пропозиції з розірвання договору позивачеві необхідно надати певні документи, які зазначені в цьому листі (т. 2 а.с. 87).

Господарський суд першої інстанції, надаючи оцінку цим обставинам зазначив, що відсутність рішення Харківської міської ради про розірвання Договору оренди землі та відсутність рішення суду з цього приводу на момент винесення рішення суду у даній справі, правовідносини між Харківською міською радою та ТОВ "Меркурій - Прогрес" за договором оренди землі не є припиненими та договір оренди землі від 25.10.2005 № 88160/05 є діючим.

При цьому суд послався на положення п. 38 Договору оренди, яким передбачено, що дія Договору у припиняється шляхом його розірвання за:

а) взаємною згодою сторін;

б) рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Проте, відповідно до п. «а» статті 141 Земельного кодексу України, достатньою підставою для припинення права користування, й відповідно припинення договору оренди землі, як підстави виникнення такого права, є односторонній правочин орендаря у вигляді доведеного до орендодавця волевиявлення про відмову від свого права користування, що мало місце у спірних правовідносинах. При цьому зазначена підстава припинення права користування земельною ділянкою не поставлена в залежність від згоди орендаря або рішення суду. Зазначена норма також не містить оговорки про можливість встановлення сторонами іншого.

До того ж п. 38 Договору оренди землі, на який послався суд першої інстанції регулює припинення Договору за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Натомість п. 37 Договору оренди землі передбачає припинення Договору в інших випадках, передбачених законом, а п. 39 прямо передбачає, що розірвання Договору оренди землі в односторонньому порядку, тобто за відсутністю згоди іншої сторони, допускається.

Отже, право позивача на користування спірною земельною ділянкою за Договором оренди землі на час розгляду справи є припиненим на підставі п. «а» статті 141 Земельного кодексу України внаслідок відмови від нього позивача.

Отже, окрім того, що позивач не довів факту розміщення на спірній земельній ділянці споруд саме відповідачем та вчинення останнім певних перешкод, позивач також не довів наявності у нього права користування спірною земельною ділянкою, на порушення якого він посилається в позові у даній справі.

Таким чином, висновок господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких рішення оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Виходячи з викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 статті 275, статтею 276, статтями 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 21 травня 2018 року у справі № 922/2207/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Медуниця О.Є.