Постанова № 76184097, 22.08.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2018 р. Справа№ 910/23654/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Калатай Н.Ф.

Сітайло Л.Г.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

представників сторін:

від позивача : Гаврилюк М.Д. (довіреність № 1705/1-9 від 17.05.2016),

від відповідача 1: Яценко О.В. (довіреність б/н від 24.04.2018),

від відповідача 2: Гордуз О.О. - директор, Романовська О.І. (довіреність № 1 від 15.01.2018),

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алего" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛ-Груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2018, повний текст якого складений 08.06.2018,

у справі № 910/23654/17 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ра Арго"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛ-Груп"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Алего"

про визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2018р. у справі №910/23654/17 позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір №2002/1 купівлі-продажу від 20 лютого 2015 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "РА АРГО" та товариством з обмеженою відповідальністю "ВЛ-ГРУП". Витребувано з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕГО" та передано на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РА АРГО" наступні рекламні засоби та дублікати дозволів на них, розміщені за адресами в місті Києві: 1) пр-т Перемоги, 109 між підземними переходами, розміром 3x6 м., дозвіл №10479-05; 2) вул. Саксаганського, 73, розміром 2x4 м., дозвіл №10491-05; 3) пр-т Академіка Глушкова, 55, розміром 3x6 м., дозвіл №13246-06; 4) вул.Шолуденка, 5/25, розміром 3x6 м., дозвіл №13250-06; 5) вул. Академіка Заболотного, 1500 м. після повороту до музею народної архітектури, навпроти, розміром 3x6 м., дозвіл №13253-06; 6) вул. Академіка Заболотного, 1250 м. після повороту до музею народної архітектури, навпроти, розміром 3x6 м., дозвіл №13254-06; 7) вул. Жилянська, 55, розміром 2x4 м., дозвіл №13256-06; 8) пр-т Перемоги, 66, розміром 3x6 м., дозвіл №09879-05; 9) вул.Сирецька, 2, розміром 3x6 м., дозвіл №10129-05; 10) Вознесенський узвіз, 26 навпроти (пров. Вознесенський), розміром 3x6 м., дозвіл №13243-06; 11) вул. Ванди Василевської, 24, розміром 3x6 м., дозвіл №13244-06; 12) пр-т Повітрофлотський/Ернста, розміром 3x6 м., дозвіл №13245- 06; 13) пр-т Повітрофлотський, 92, проти заводу 410, розміром 3x6 м., дозвіл №13249-06; 14) Вознесенський узвіз, 13, розміром 3x6 м., дозвіл №13251-06; 15) пр-т Повітрофлотський, проти будинку 55/8, розміром 3x6 м., дозвіл №13255-06; 16) вул. Солом'янська, 30, розміром 3x6 м., дозвіл №13258-06; 17) пр-т Червонозоряний, проти буд.94, розміром 3x6 м., дозвіл №12574-06; 18) вул. Борщагівська/проти Політехнічного пров., розміром 3x6 м., дозвіл №12575-06; 19) вул. Солом'янська, 19, розміром 3x6 м., дозвіл №10273-05; 20) пр-т Червонозоряний, 96, розміром 3x6 м., дозвіл №10609-05; 21) Кільцева дорога, поворот на дорогу до Повітрофлотського просп., розміром 3x6 м., дозвіл №13252-06.

Рішення місцевого господарського суду грунтується на тому, що оскільки було здійснено відчуження за договором купівлі-продажу №2002/1 від 20 лютого 2015 року рекламних засобів у кількості 21 одиниця, що становить більшу кількість наявних у позивача рекламних засобів, враховуючи те, що вартість відчужених рекламних засобів за спірним договором складає 80640 грн., що становить більше 50 відсотків від балансової вартості основних засобів - укладення спірного договору купівлі-продажу №2002/1 від 20 лютого 2015 року рекламних засобів потребувало наявності відповідного рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "РА Арго" у відповідності до п.9.3.8. Статуту позивача.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач 2 ТОВ «Алего» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2018р. та прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач 2 зазначає про те, що позивачем не надано жодних доказів щодо недійсності правочину, отже правові підстави для визнання договору №2002/1 від 20.02.2015р. недійсним з тих підстав, що його було укладено за відсутності рішення загальних зборів позивача на відчуження майна відповідно до п.9.3.8 Статуту позивача, відсутні.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач 1- товариство з обмеженою відповідальністю "ВЛ-ГРУП", звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2018р. та прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відповідач 1 зазначає про те, що грошовий показник, за яким можна було б порівнювати ціну договору на предмет перевищення 50 відсотків, підлягає визначенню шляхом складання сум вартості матеріальних активів позивача перелік яких зазначено п.7.1 Статуту ТОВ «РА Агро». За рішенням суду у справі №5011-14/16145-2012 за позовом ТОВ «РА Агро» до ТОВ «Рекламне агентство «Краш», у справі №910/9432/16 ТОВ «РА Агро» до ТОВ «Алего» про визнання договору недійсним встановлено, що в Статуті ТОВ «РА Агро» чітко не визначено, відносно чого треба вираховувати 50 і більше відсотків при прийнятті рішення товариством з питань які належить до виключної компетенції зборів учасників про прийняття рішення про продаж юридичним і фізичним особам належних товариству на праві власності засобів виробництва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Буравльов С.І., Власов Ю.Л. від 12.07.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алего», встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 31.07.2018, розгляд справи призначено на 06.08.2018р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Буравльов С.І., Власов Ю.Л. від 12.07.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛ-Груп", встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 31.07.2018р., розгляд справи призначено на 06.08.2018р.

Розпорядженням від 02.08.2018 у зв'язку з перебуванням суддів Буравльова С.І. та Власова Ю.Л. у відпустках, у справі № 910/23654/17 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 02.08.2018 у справі № 910/23654/17 визначено колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2018р. колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г. прийнято до свого провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алего" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛ-Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2018.

06.08.2018р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ра Арго" надійшла заява про відвід, в якій заявлено відвід судді Калатай Н.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2018р. колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г. визнано необгрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ра Арго" про відвід судді Калатай Н.Ф. Провадження у справі № 910/23654/17 зупинено. Матеріали справи № 910/23654/17 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст.32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ра Арго" про відвід судді Калатай Н.Ф. передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Сотніков С.В., суддів: Остапенко О.М., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 у складі колегії суддів головуючого судді: Сотніков С.В., суддів: Остапенко О.М., Тарасенко К.В. відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ра Арго" про відвід судді Калатай Н.Ф. у справі №910/23654/17.

Після вирішення питання про відвід, матеріали справи №910/23654/17 передано колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Пашкіна С.А., суддів: Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г., у провадженні якої перебувала дана справа.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2018р. колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г. поновлено апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Алего" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛ-Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі №910/23654/17. Справу № 910/23654/17 призначено до розгляду на 22.08.2018р.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

Згідно з рішенням Загальних зборів засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю "РА АРГО" від 24 червня 2004 року (протокол №1 Загальних зборів учасників товариства від 24 червня 2004 року) створено товариство з обмеженою відповідальністю "РА АРГО".

Згідно з протоколом №1 Загальних зборів учасників товариства від 24 червня 2004 року на посаду генерального директора товариства було призначено Гордуза Олександра Васильовича.

20 лютого 2015 року між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "РА АРГО", в особі генерального директора Гордуза Олександра Васильовича, та відповідачем 1, Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЛ-ГРУП", в особі директора Данилюка Василя Григоровича, укладено договір №2002/1 купівлі-продажу відповідно умов до якого продавець, позивач у справі, зобов'язався передати у власність покупця, відповідача 1, товар - об'єкти основних засобів - "рекламні засоби" продавця у кількості 21 одиниця з відповідними дозволами на їх розміщення, які розташовані у м.Києві, та перелічені в Додатку №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною, а покупець, відповідач 1 у справі, зобов'язався прийняти та оплатити отриманий товар в порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно акту приймання-передачі товару від 20 лютого 2015 року за договором купівлі-продажу №2002/1 від 20 лютого 2015 року позивачем було передано відповідачу 1 наступні рекламні засоби та дублікати дозволів на них, розміщені за адресами в місті Києві: 1) пр-т Перемоги, 109 між підземними переходами, розміром 3x6 м., дозвіл №10479-05; 2) вул. Саксаганського, 73, розміром 2x4 м., дозвіл №10491-05; 3) пр-т Академіка Глушкова, 55, розміром 3x6 м., дозвіл №13246-06; 4) вул. Шолуденка, 5/25, розміром 3x6 м., дозвіл №13250- 06; 5) вул. Академіка Заболотного, 1500 м. після повороту до музею народної архітектури, навпроти, розміром 3x6 м., дозвіл №13253-06; 6) вул. Академіка Заболотного, 1250 м. після повороту до музею народної архітектури, навпроти, розміром 3x6 м., дозвіл №13254-06; 7) вул. Жилянська, 55, розміром 2x4 м., дозвіл №13256-06; 8) пр-т Перемоги, 66, розміром 3x6 м., дозвіл №09879-05; 9) вул. Сирецька, 2, розміром 3x6 м., дозвіл №10129-05; 10) Вознесенський узвіз, 26 навпроти (пров. Вознесенський), розміром 3x6 м., дозвіл №13243-06; 11) вул. Ванди Василевської, 24, розміром 3x6 м., дозвіл №13244-06; 12) пр-т Повітрофлотський,/Ернста, розміром 3x6 м., дозвіл №13245-06; 13) пр-т Повітрофлотський, 92, проти заводу 410, розміром 3x6 м., дозвіл №13249-06; 14) Вознесенський узвіз, 13, розміром 3x6 м., дозвіл №13251-06; 15) пр-т Повітрофлотський, проти будинку 55/8, розміром 3x6 м., дозвіл №13255-06; 16) вул. Солом'янська, 30, розміром 3x6 м., дозвіл №13258-06; 17) пр-т Червонозоряний, проти буд.94, розміром 3x6 м., дозвіл №12574-06; 18) вул. Борщагівська/проти Політехнічного пров., розміром 3x6 м., дозвіл №12575-06; 19) вул. Солом'янська, 19, розміром 3x6 м., дозвіл №10273- 05; 20) пр-т Червонозоряний, 96, розміром 3x6 м., дозвіл №10609-05; 21) Кільцева дорога, поворот на дорогу до Повітрофлотського просп., розміром 3x6м., дозвіл №13252-06, а всього в кількості 21 одиниця, загальною вартістю 80 640 грн.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що договір купівлі-продажу №2002/1 від 20.02.2015 року має бути визнано судом недійсним, оскільки директор ТОВ "РА Арго" Гордуз О.В. уклав спірний договір купівлі-продажу за відсутності повноважень та за відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про відчуження майна за договором купівлі-продажу №2002/1 від 20.02.2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки було здійснено відчуження за договором купівлі-продажу №2002/1 від 20 лютого 2015 року рекламних засобів у кількості 21 одиниця, що становить більшу кількість наявних у позивача рекламних засобів, враховуючи те, що вартість відчужених рекламних засобів за спірним договором складає 80 640грн., що становить більше 50 відсотків від балансової вартості основних засобів, укладення спірного договору купівлі-продажу №2002/1 від 20 лютого 2015 року рекламних засобів потребувало наявності відповідного рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "РА Арго" у відповідності до п.9.3.8. Статуту позивача.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Приписами ст.215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Зміст правочину складають права та обов'язки про набуття, зміну, припинення яких домовилися учасники правочину.

Отже, вирішуючи спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсним і настання відповідних правових наслідків.

Частиною 2 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

За змістом ч.1 ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до п.9.1. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "РА Арго", затвердженого рішенням загальних зборів учасників ТОВ "РА Арго" (протокол №3 від 24.11.2006р.) управління товариством здійснюють Вищий орган товариства - збори учасників товариства; виконавчий орган товариства - дирекція товариства; контролюючий орган - Ревізійна комісія товариства.

У відповідності до п.9.3. Статуту вищим органом товариства є збори учасників, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Відповідно до п.9.5.1. Статуту керівництво поточною діяльністю товариства здійснює Виконавчий орган товариства - дирекція.

Дирекція вирішує всі питання діяльності товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції зборів учасників. (п.9.5.5. Статуту).

Згідно з п.9.5.9. Статуту генеральний директор має право без довіреності виконувати всі дії від імені товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів.

Згідно з п.п.х) п.9.3.8. Статуту до виключної компетенції зборів учасників належить прийняття рішення про продаж, передачу безоплатно, обмін, передачу в оренду й у заставу юридичним і фізичним особам належних товариству на праві власності засобів виробництва, будинків, споруд, продукції власного виробництва, включаючи житло, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, використання і відчуження їх іншими способами, списання їх з балансу згідно чинному законодавству України, на суму 50 і більше відсотків.

Господарським судом міста Києва при прийнятті рішення по справі №5011-14/16145-2012 від 09.01.2013 за позовом ТОВ "РА Арго" до ТОВ "Рекламне агенство "Краш" про визнання договору недійсним, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2013, зроблено висновок, що статутом позивача чітко не визначено, відносно чого на суму 50 і більше відсотків належить до виключної компетенції зборів учасників, а тому наявність рішення загальних зборів учасників товариства позивача при прийнятті рішення про продаж юридичним і фізичним особам належних товариству на праві власності засобів виробництва не є обов'язковим. Одночасно з цим, відмовляючи у визнанні договору недійсним суд зазначив про відсутність доказів того, що відповідач у справі знав чи міг знати про наявні обмеження повноважень директора на укладення спірного правочину.

Рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2016р. у справі №910/9432/16 за позовом ТОВ «РА Агро» до ТОВ «Алего» про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину позовні вимоги задоволено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.04.2017р., рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2016р. у справі №910/9432/16 скасоване і прийнято нове, яким у позові відмовлено повністю.

Під час розгляду справи №910/9432/16 апеляційним господарським судом встановлено, що як Цивільний кодекс України, так і Закон України "Про господарські товариства" не відносять до виключної компетенції загальних зборів прийняття ними рішення про укладення угод на будь-яку суму, проте встановлюють можливість визначення у Статуті товариства додаткових питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів.

Однак, місцевий господарський суд, з посиланням на ч.7 ст.75 ГПК України, відповідно до якої правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду, поклав в основу свого рішення те, що умовою п.п."х") п.9.3.8. Статуту позивача є погодження загальними зборами товариства відчуження належного йому майна на суму, яка становить 50 та більше відсотків майна позивача, а грошовий показник за яким можна було б порівнювати ціну договору на предмет перевищення 50 відсотків такого показника підлягає визначенню шляхом складання сум вартості матеріальних активів позивача перелік яких зазначено в пп."х" п.9.3.8. Статуту ТОВ "РА АРГО", оскільки іншого порядку визначення такого показника статутом не передбачено, у вказаному пункті статуту йдеться про порядок прийняття рішень Товариства про продаж чи відчуження іншим чином перелічених в ньому матеріальних активів на суму 50 і більше відсотків саме їх сукупної вартості.

Аналізуючи викладене судова колегія прийшла до висновку, що Статутом позивача чітко не визначено, відносно чого на суму 50 і більше відсотків до виключної компетенції зборів учасників належить прийняття рішення про продаж юридичним і фізичним особам належних товариству на праві власності засобів виробництва, а відтак, обов'язкова необхідність рішення загальних зборів учасників позивача для укладення договору є недоведеною, оскільки відсутній грошовий показник, з яким можна було б порівняти ціну Договору на предмет перевищення 50 відсотків розміру такого показника.

Преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає, серед іншого, і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Судові рішення Європейського суду з прав людини є пріоритетним джерелом права для національного суду, а відтак, судові рішення у справах № 5011-14/16145-2012 та №910/9432/16 не можуть бути поставлені під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у цій справі, № 910/23654/17, не можуть їм суперечити.

Таким чином, встановлені судом під час вирішення справ № 5011-14/16145-2012, №910/9432/16 факти зокрема, те, що Статутом позивача чітко не визначено, відносно чого на суму 50 і більше відсотків належить до виключної компетенції зборів учасників прийняття рішення про продаж юридичним і фізичним особам належних товариству на праві власності засобів виробництва, визнаються колегією суддів такими, що не потребують доведення.

З урахуванням рішень по справах №5011-14/16145-2012 та №910/9432/16, які набрали законної сили, проаналізувавши матеріали справи, судова колегія прийшла до висновку про відсутність правових підстав для визнання договору №2002/1 від 20.02.2015р. недійсним з тих підстав, що його було укладено за відсутності рішення загальних зборів позивача на відчуження майна відповідно до п. 9.3.8 Статуту позивача.

Позивач, звертаючись з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу №2000/1 від 20 .02.2015, просить витребувати належне йому майно з незаконного володіння відповідача 2- ТОВ «Алего».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що за наслідками укладення спірного правочину у позивача залишилось лише п'ять об'єктів основних засобів - «рекламні засоби», що підтверджується даними, наданими Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація) «Київреклама» від 13.11.2017р. №196, на які посилається й суд при прийняття рішення, відповідно до якого станом на 20.02.2015р. ТОВ «РА Агро» розміщувало рекламні засоби згідно діючих дозволів, які вказані в кількості 25 одиниць. Станом на 01.09.2015р., після протиправного відчуження відповідачу-1 останніх п'яти, рекламних засобів згідно діючих дозволів ТОВ «РА Агро» не розміщувало.

Матеріалами справи підтверджується, що 06 травня 2015 року між відповідачем 1, товариством з обмеженою відповідальністю "ВЛ-ГРУП", та відповідачем 2, товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЕГО", укладено договір №0605/1 купівлі-продажу відповідно до якого продавець, відповідач 1 у справі, зобов'язався передати у власність покупця, відповідача 2 у справі, товар - об'єкти основних засобів - "рекламні засоби" продавця у кількості 21 одиниця з відповідними дозволами на їх розміщення, які розташовані у м.Києві, і перелічені в Додатку №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною, а покупець, відповідач 2 у справі, зобов'язався прийняти та оплатити отриманий товар в порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно акту приймання-передачі товару від 06 травня 2015 року за договором купівлі-продажу №0605/1 від 06 травня 2015 року відповідачем 1 було передано відповідачу 2 рекламні засоби та дублікати дозволів на них. Передані відповідачем-1 відповідачу-2 за актом приймання-передачі товару від 06 травня 2015 року рекламні засоби були відчужені на користь відповідача-1 позивачем згідно спірного договору купівлі-продажу №0605/1 від 06 травня 2015 року.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Позивачем на підтвердження позовних вимог та підстав визнання договору недійсним були надані копії фінансових звітів суб'єкта малого підприємства - ТОВ «РА Агро» за 2013р.- 2015р.(а.с.220-230.т.1)

Відповідно до ст.13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Проаналізувавши надані копії фінансових звітів судова колегія встановила, що основні засоби первинною вартістю 186,4тис.грн., та залишковою вартістю 155,9тис.грн. зазначені тільки в звіті про фінансові результати за 1 квартал 2013р. В наступних фінансових звітах основні засоби відсутні.

На час укладення спірного договору 20.02.2015р., відповідно до фінансового звіту за 1 квартал 2015р. основні засоби відсутні. Позивач інших доказів, які б підтверджували наявність у нього у власності витребуване майно, колегії суддів не надав та в матеріалах справи такі відсутні.

Оскільки як встановлено вище, правові підстави для визнання договору недійсним з тих підстав, що його було укладено за відсутності рішення загальних зборів позивача на відчуження майна відповідно до п. 9.3.8 Статуту позивача, відсутні, отже відповідач 1 придбав рекламні засоби позивача в кількості 21 одиниці на правовій підставі, а тому вправі був здійснити його подальше відчуження іншим особам, в даному випадку відповідачу 2, яке є законним кінцевим набувачем майна.

З урахуванням викладеного судова колегія дійшла висновку, що при прийнятті рішення судом першої інстанції мало місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам та доказам по справі.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2018р. підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алего" задовольнити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛ-Груп" задовольнити.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі № 910/23654/17 скасувати.

4. В позові відмовити.

5. Матеріали справи №910/23654/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови підписано 31.08.2018р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Н.Ф. Калатай

Л.Г. Сітайло