Ухвала суду № 76183483, 31.08.2018, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31 серпня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/147/18

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову від 27.08.2018 (вх. №16450 від 30.08.2018) у справі:

за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_2

ОСОБА_2, АДРЕСА_3

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", АДРЕСА_3;

відповідача 2 ОСОБА_4, АДРЕСА_1, 46020

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділ надання адміністративних послуг Кременецької райдержадміністрації, вул. Шевченка, 56, м. Кременець, Кременецький район, Тернопільська область, 47003

про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" №3 від 15 грудня 2015 року

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділ надання адміністративних послуг Кременецької райдержадміністрації, про, з врахуванням заяви від 25.07.2018 (вх. № 14612 від 30.07.2018) про зміну предмета позову:

- визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" №3 від 15 грудня 2015 року;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" привести Статут Товариства у відповідність до розміру часток кожного із учасників Товариства;

- зобов'язати державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Кременецької районної державної адміністрації провести державну реєстрацію необхідних змін у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", а саме розміру часток усіх учасників Товариства у його Статутному капіталі, в зв'язку з поверненням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 часток по 15 % від розміру Статутного капіталу Товариства;

- визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на частку у розмірі по 15% кожному від Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", додатково до існуючих у кожного з них часток в розмірах по 15% від Статутного капіталу Товариства.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області (суддя В.Л. Гевко) від 23 травня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 19 червня 2018 року, яке неодноразово відкладалось, востаннє ухвалою суду від 14.08.2018 на 20.08.2018, а 20.08.2018 суд постановив протокольну ухвалу якою закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 11.09.2018.

30.08.2018 розпорядженням керівника апарату Господарського суду Тернопільської області, у зв'язку з перебуванням судді Гевка В. Л. з 28.08.2018 по 07.09.2018 у відпустці, відповідно до п. 2.3.47 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №921/147/18 для розгляду заяви від 27.08.2018 (вх. №16450 від 30.08.2018) про забезпечення позову, за результатами якого справу №921/147/18 для розгляду заяви від 27.08.2018 (вх. №16450 від 30.08.2018) про забезпечення позову розподілено судді Охотницькій Н.В.

30.08.2018 позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із заявою від 27.08.2018 (вх. №16450 від 30.08.2018) про забезпечення позову, згідно якої просять накласти арешт на корпоративні права учасника ОСОБА_4 в розмірі 30 % її частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", набуті нею відповідно до протоколу № 5/2018 загальних зборів учасників (засновників) Товариства та Статуту Товариства від 05 червня 2018 року, які являються безпосереднім предметом спору; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" приймати рішення, пов'язані з відчуженням (платним або безоплатним) частки в розмірі більшому, а ніж 40 % у Статутному капіталі Товариства третім особам.

Заява мотивована тим, що позивачам (заявникам) 12.07.2018 стало відомо, що 05.06.2018 згідно протоколу №5/2018 загальних зборів учасників (засновників) Товариства, засновник (учасник), який в сукупності володіє 70% частки у Статутному капіталі Товариства ОСОБА_6, не зважаючи на оспорюваність 30 % частки, відчужив свою частку в розмірі 70 % Статутного капіталу Товариства ОСОБА_4, і в позивачів є побоювання щодо намірів ОСОБА_4, як засновника (учасника), яка в сукупності володіє 70 % частки у Статутному капіталі Товариства, пошуку потенційних покупців та укладення договору купівлі-продажу своєї частки з третьою особою. А тому, на думку позивачів, у разі реалізації останньою своїх намірів, виконання рішення суду стане не лише ускладненим, а й неможливим для державного реєстратора ЄДР (юридичних осіб), адже право власності на оспорювані ними частки у Статутному капіталі Товариства перейдуть до інших осіб. Як наслідок, їм доведеться змінювати предмет та (або) підстави позову, залучати до участі у справі тих осіб, яким буде відчужена частка у Статутному капіталі Товариства, чим будуть зачеплені права та інтереси останніх.

Так, оцінюючи обґрунтованість доводів позивачів щодо необхідності вжиття визначених ними заходів до забезпечення позову, господарський суд не вбачає підстав для вжиття таких, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Частиною 1 статті 140 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Так, позивачі просять суд накласти арешт на корпоративні права учасника ОСОБА_4 в розмірі 30 % її частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", набуті нею відповідно до протоколу № 5/2018 загальних зборів учасників (засновників) Товариства та Статуту Товариства від 05 червня 2018 року, які являються безпосереднім предметом спору та заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" приймати рішення, пов'язані з відчуженням (платним або безоплатним) частки в розмірі більшому, а ніж 40 % у Статутному капіталі Товариства третім особам.

Згідно з п. 3 постанови пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами та враховувати викладене в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".

Позивачами (заявниками) в обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначається про те, що засновник (учасник), який в сукупності володіє 70% частки у Статутному капіталі Товариства ОСОБА_6 відчужив свою частку в розмірі 70 % Статутного капіталу Товариства ОСОБА_4, а тому, в них є побоювання щодо намірів ОСОБА_4 відчужити свою частку третім особам, і у випадку реалізації таких намірів, виконання рішення суду стане не лише ускладненим, а й неможливим для державного реєстратора ЄДР (юридичних осіб), адже право власності на оспорюванні ними частки у Статутному капіталі Товариства перейдуть до інших осіб.

Крім того, заявники посилаються в заяві на те, що оскільки ухвалою від 14.08.2018 суд прийняв до розгляду заяву від 25.07.2018, згідно якої позивач доповнив предмет позову новою вимогою про визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на частку у розмірі по 15% кожному від Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", додатково до існуючих у кожного з них часток в розмірах по 15% від Статутного капіталу Товариства, а, оскільки, однією з вимог предмету позову на даний час є вимога про визнання права власності на частки в статутному капіталі, тому заявники мають правові підстави для звернення до суду із заявою про застосування судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на корпоративні права учасника ОСОБА_4 в розмірі 30 % її частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД".

Однак, беручи до уваги наведене вище, враховуючи предмет спору, суб'єктний склад сторін спору, наявність зв'язку між конкретним способом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, що в даному випадку дотримано, не дає суду достатніх підстав для вчинення такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на корпоративні права учасника ОСОБА_4 в розмірі 30 % її частки у Статутному капіталі товариства за відсутності належних та допустимих доказів для встановлення фактичних обставин, на які заявник посилається у заяві про забезпечення позову, відповідно до вимог ч.2 ст. 136 ГПК України.

Як вбачається із поданої заяви про забезпечення позову, позивачі лише роблять припущення щодо можливих намірів ОСОБА_4, як засновника (учасника), яка в сукупності володіє 70 % частки у Статутному капіталі Товариства в пошуку потенційних покупців та укладення договору купівлі-продажу своєї частки з третьою особою, однак доказів, які б підтверджували те, що ОСОБА_4 станом на час розгляду справи має намір відчужити свою частку чи вчиняє будь-які інші дії з цією часткою, що в свою чергу б утруднило виконання рішення у даній справі, у випадку задоволення позовних вимог судом, позивачами суду не надано.

Крім того, згідно п. 1. ч. 5 ст.137 ГПК України, не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

Щодо способу забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" приймати рішення, пов'язані з відчуженням (платним або безоплатним) частки в розмірі більшому, а ніж 40 % у Статутному капіталі Товариства третім особам, суд зазначає, що заявниками у поданій заяві про забезпечення позову також належним чином не обґрунтовано та не надано суду відповідних доказів, які б свідчили про наміри Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" проводити загальні збори та приймати на них рішення пов'язані з відчуженням часток в статутному капіталі даного товариства.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що заява про забезпечення позову, всупереч наведеним вище положенням є не обґрунтованою належним чином позивачами, зокрема в зв'язку з відсутністю належних доказів з урахуванням зазначених вимог, передбачених ст.ст. 76-79 ГПК України, що підтверджують необхідність забезпечення позову у визначений заявниками спосіб шляхом накладення арешту на корпоративні права учасника ОСОБА_4 в розмірі 30 % її частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД", та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЕКО-БУД" приймати рішення, пов'язані з відчуженням (платним або безоплатним) частки в розмірі більшому, а ніж 40 % у Статутному капіталі Товариства третім особам, а базується лише на власних міркуваннях та припущеннях позивачів, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

При цьому згідно пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Згідно із ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви, покладається на заявника (позивача).

Керуючись ст. ст. 74-80, 136-140, 233-235, 253-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1, АДРЕСА_2 та ОСОБА_2, АДРЕСА_3 у задоволенні заяви про забезпечення позову від 27.08.2018 (вх. № 16450 від 30.08.2018).

2. Копію ухвали надіслати всім учасникам судового процесу.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановленні ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами визначеними статтями 253-259 ГПК України.

Ухвала підписана 03.09.2018.

Інформацію по справі, учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за Веб-адресою сторінки https://te.court.gov.ua/sud502.

Суддя Н.В. Охотницька