Рішення № 76183415, 30.08.2018, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2018 Справа № 917/590/18

Господарський суд Полтавської області у складі судді Гетя Н.Г., при секретарі судового засідання Дяченко Д.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця"

до Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"

про стягнення 15 622 грн. 38 коп.

за участю представників: від позивача: Цаприка С.В.., від відповідача: не з»явився

встановив:

До Господарського суду Полтавської області надійшов позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) про стягнення 15 622 грн. 38 коп. платежів та зборів за невірно вказану вагу при перевезенні вантажу.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем було відправлено вагон № 55847537 з вантажем - залізорудні окатиші, при цьому в залізничній накладній № 43164565 зазначено масу вантажу - 59000 кг. В процесі перевезення вантажу на станції Знам'янка Одеської залізниці було виявлено різницю в масі вантажу в сторону збільшення на 7550 кг, про що складено комерційний акт. Відповідно до ст. 122,118 Статуту залізниць України відповідач має сплатити платежі та збори за невірно вказану вагу при перевезенні вантажу у сумі 15622,38 грн.

Позивач в письмових поясненнях (від 24.07.2018р. за №6891) підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав.

Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення ухвал суду від 12.07.2018р.

За даним позовом ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.05.2018 відкрито провадження у справі № 917/590/18, призначено справу до розгляду у підготовче засідання на 26.06.2018р. та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Судове засідання призначене на 26.06.2018р. не відбулось в зв'язку з перебуванням судді у відпустці.

Ухвалою від 11.07.2018р. суд призначив розгляд справи в судове засідання на 24.07.2018р.

За ухвалою від 24.07.2018р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.08.2018р.

Судове засідання призначене на 16.08.2018р. не відбулось в зв'язку з перебуванням судді у відпустці.

Під час розгляду справи по суті судом були заслухані пояснення позивача та досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 30.08.2018р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

За накладною № 43164565 зі станції Золотоношине регіональної філії Південної залізниці Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) відправив на станцію призначення Ізмаїл Одеської залізниці вагон № 55847537 з вантажем - залізорудні окатиші, зазначивши в накладній масу вантажу 59000кг (графа 12). (а.с.10).

25.11.2017 на проміжній залізничній станції Знам'янка Одеської залізниці було складено акт загальної форми №37550 від 25.11.2017 (а.с.13) про підозру на завантаження вагону понад його вантажопідйомність.

Відповідно до акту загальної форми № 37550 від 25.11.2017 було проведено переважування вагону № 55847537 та встановлено, що навантаження вище бортів 150 мм, слідів розкрадання та втрати вантажу немає, після зважування вагону № 55847537 на тензометричних статичних вагонних вагах СВ-150000В2 виявлено різницю в вазі про, що складено комерційний акт від 26.11.2017р. № 410006/376 (а.с.16)

В комерційному акті № 410006/376від 26.11.2017 засвідчено, що фактична вага вантажу (нетто) - 92600 кг, тара документа 2700 кг, маса вантажу склала більше документа на 6600кг, вантажопідйомність вагона перевищує на 5600кг. Після зважування вагон поданий для відвантаження надлишку вантажу.(а.с.16).

26.11.2017 станцією Знам'янка на станцію відправлення Золотоноша відправлено телеграму повідомлення грузовідправника про перевищену масу вантажу в вагоні № 55847537, що загрожує безпечності руху та про затримання вагону до виправлення. (а.с.14).

22.12.2017 станцією Знам'янка на станцію відправлення Золотоноша відправлено телеграму про перевищену маси вантажу в вагоні № 55847537; про вивантаження надлишку вантажу у вагоні №55847537 силами та засобами станції Знам'янка у вагон №67911552 та відпрвввлення вантажу за призначенням відповідно до накладної №41820556.(а.с.14).

На виконання вказаних приписів надлишок вантажу виявлений у вагоні № 55847537, був вивантажений та завантажений силами та засобами станції Знам'янка регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» у вагон № 67911552 та відправлений за призначенням відповідно до накладної № 41820556.

Після відвантаження надлишку вантажу вищезазначені вагони, а саме: № 55847537, 67911552 були відправлені на станцію призначення, що підтверджується актом загальної форми від 06.12.2017 № 53642 та нараховані платежі та збори, згідно акту загальної форми № 355а від 06.12.2017.(а.с.17-18).

14.12.2017р. позивач направив на адресу відповідача лист з вимогою сплатити за витрати пов'язані з виваженням, завантаженням надлишку вантажу та відправленням на станцію призначення у сумі 15622,38грн. (а.с.19).

Листом від 09.02.2018р. за № 311 відповідач повідомив про відсутність підстав для сплати ним зазначених платежів та зборів. (а.с.20).

Посилаючись на те, що відповідачем було неправильно зазначено в накладній масу вантажу, позивач на підставі ст. 122, ст. 118 Статуту залізниць України нарахував відповідачеві 15 622 грн. 38 коп. платежів та зборів за невірно вказану вагу при перевезенні вантажу.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Закон України "Про залізничний транспорт" у ст. 3 передбачає, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Господарський кодекс України у ч. 5 ст. 307 передбачає, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року за N457 на виконання вимог ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт", Статут залізниць України (далі за текстом: Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Господарський кодекс України у ч. 1. ст. 181 передбачає, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

У ст. 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Отже, залізнична накладна від 25.11.2017 за № 43164565 є підтвердженням укладення між позивачем та відповідачем письмового договору перевезення у спрощений спосіб.

Відповідно до ст. 23 Статуту, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій. Для посвідчення прийняття вантажу до перевезення станція видає відправнику квитанцію. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів. Станції видають вантажовідправникам бланки накладних (комплектів перевізних документів) за плату згідно з тарифом.

Згідно із п. 4.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року за N644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 N138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за N 863/5084, заповнення накладної під час перевезення здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил, відповідно до якого представник відправника особисто в накладній заповнює графу 24 "Маса вантажу, визначена відправником".

Як свідчать подані докази, навантаження вагонів здійснювалось засобами відправника (відповідача), правильність внесених до накладної відомостей підтвердив своїм підписом представник вантажовідправника у відповідності до п.2.3. Правил оформлення перевізних документів.

За достовірність відомостей у накладній з приводу маси вантажу відповідальність несе безпосередньо особисто відправник вантажу, який при заповненні накладної зобов'язаний перевірити достовірність відомостей щодо маси вантажу.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644, визначено, що вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування та кріплення у вагоні, без перевірки маси та кількості вантажу.

Згідно п. 5 Правил приймання вантажів до перевезень та п. 1.3 Правил оформлення перевізних документів маса вантажу визначається відправником. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф.

Згідно пункту 1.10 Правил розрахунків за перевезення вантажів (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №864/5085) платежі, збори, які виникли через затримку вагонів (контейнерів) з вантажами під час перевезення з вини відправника, оформляються станцією затримки відповідними документами, які надсилаються на станцію відправлення для стягнення цих платежів, зборів з відправника.

Статтею 129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами оформлення перевізних документів.

Таким чином, акт загальної форми є підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним маси вантажу.

Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виниклм в процесі перевезення і є підставою для матеріальної відповідальносі вантажовідправника чи вантажоодержувача, зокрема, за затримки вагона не пов'язані з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних та інших правил. Комерційні акти складаються, зокрема, у випадку невідповідності маси вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Як свідчать матеріали справи, спірний вагон, через невірне зазначення маси вантажу відправником був затриманий для проведення вантажних операцій на станції Знам'янка регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» на 257 годин 10 хвилин (з 17 год. 50 хв. 25.11.2017 по 11 год. 00 хв. 06.12.2017), у зв'язку з чим, відповідно до акту загальної форми від 06.12.2017 № 355а - нараховані платежі та збори в сумі 15622,38 грн., розрахунок було здійснено за граничний час затримки 48 год. а саме : - за користування вагонами - 340,60грн.; маневрова робота - 9558,20грн. ; послуги телеграфу - 280,60 грн. ; збір за зважування - 995,50 грн.; збір за зберігання- 698,80 грн. ; трудові витрати- 705,12 грн. робота крану; - 449,56 грн.; провізна плата- 2594,00 грн.(а.с.18).

Жодних доказів того, що під час видачі вантажу була встановлена його маса інша, ніж у вказаному комерційному акті, відповідачем суду не надано.

Суд приходить до висновку, що відповідачем допущено порушення, яке полягає у неправильному зазначенні у накладній маси вантажу, а тому згідно з ст. ст. 24, 122 Статуту залізниць України та п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів, відповідач має нести відповідальність у вигляді сплати платежів та зборів в сумі 15622,38 грн.

Отже, на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту позивачем правомірно нараховано до сплати відповідачу платежів та зборів у розмірі 15622,38 грн. внаслідок невірного зазначення відповідачем в залізничній накладній маси вантажу.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі у вигляді судового збору.

При подачі даного позову позивачем сплачено 1762,00 грн. судового збору за платіжним дорученням від 21.05.2018р. № 924087(а.с.8).

Відповідно до ч.1 та ч. 4 ст. 129 ГПК України вказані судові витрати повністю покладаються на відповідача.

Суд роз'яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Будівельників, буд.16, м.горішні Плавні, Полтавська область 39802; ідентифікаційний код 001912820) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" (вул. Євгена Котляра, буд. 7, м. Харків, 03680; ідентифікаційний код 40081216) 15622грн. 38 коп. платежів та зборів, 1762 грн. 00 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,ч.2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного судового рішення: 04.09.2018р.

Суддя Н.Г.Гетя