Рішення № 76183255, 27.08.2018, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 рокуСправа № 912/3968/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., за участю секретаря судового засідання Скопець В.В., розглянув у судовому засіданні справу №912/3968/16

за позовом: Кіровоградської міської ради

до відповідача: приватного підприємства "Платформа Інвест"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- управління комунальної власності міської ради міста Кропивницький

- комунального підприємства "Кіровоградська аварійно-диспетчерська служба"

- виконавчого комітету Кіровоградської міської ради

про витребування майна від добросовісного набувача.

Представники:

від позивача - Покаленко В.В., довіреність № 256-МР/з від 21.12.2017;

від відповідача - участі не брали;

від 3-ї особи 1 - участі не брали;

від 3-ї особи 2 - участі не брали;

від 3-ї особи 3 - участі не брали.

Кіровоградська міська рада звернулась до господарського суду з позовною заявою про витребування від відповідача на користь позивача комплексу будівель та споруд, що складається з наступних об'єктів: житловий будинок - літ. "АА1"; гараж - майстерня - літ. "Б"; побутові приміщення - літ. "В"; гараж - літ. "Г"; господарська будівля - літ. "Д"; огорожа- літ. "№1№2№3", вимощення - літ. "І"; за адресою: АДРЕСА_2.

Обґрунтовуючи пред'явлений позов, позивач зазначає, що спірне нерухоме майно територіальної громади м. Кіровограда незаконно було привласнено ТОВ "Левіафан", яке без належної правової підстави незаконно відчужило його іншій особі - ОСОБА_2; в подальшому ОСОБА_2 продав комплекс будівель ОСОБА_3, який, в свою чергу, продав майно ПП "Платформа Інвест". Оскільки відповідача у справі позивач вважає добросовісним набувачем спірного нерухомого майна та виходячи із вимог законодавства, що регулює питання захисту права власності, позивач зазначає, що справжній власник майна, з метою захисту свого порушеного права власності, має право звернутися до суду з віндикаційним позовом про витребування майна від добросовісного набувача.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 26.10.2016 порушено провадження у справі № 912/3968/16; справу призначено до розгляду у судовому засіданні 21.11.2016; задоволено заяву позивача та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради; за ініціативою господарського суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - комунальне підприємство "Кіровоградська аварійно-диспетчерська служба"; зобов'язано учасників справи подати необхідні для вирішення спору докази.

Згідно письмових пояснень від 14.11.2016, позивач повідомив суд про неможливість виконання вимог ухвали суду щодо надання доказів у справі у строк, встановлений судом, а також зазначив про неможливість надання до суду належним чином засвідчених копій довідок ОКП "КООБТІ" від 01.09.2005 № 3-5367 та від 22.12.2010 № 2414-3, оскільки листом ОКП "КООБТІ" від 26.08.2005 № 3-5225 повідомило про відсутність інвентарної справи по вул. Тимірязєва, 6. Крім того, у відповідь на запит Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради від 25.12.2014 № 1220/17у, листом від 06.01.2015 № 2-17/20 ОКП "КООБТІ" повідомило про вилучення з архіву інвентарної справи ст. слідчим прокуратури Кіровського району м. Кіровограда (а.с. 55 -56, 65 том 1).

Згідно письмових пояснень від 14.11.2016, Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради підтримало доводи позивача, викладені у позовній заяві, та зазначило, що згідно з інформацією Департаменту культури, туризму та культурної спадщини Кіровоградської обласної державної адміністрації від 04.11.2016, будівля по АДРЕСА_2 є об'єктом архітектури місцевого значення кінця ХІХ століття - "Колишній житловий будинок", що занесений до Переліку виявлених пам'яток містобудування, архітектури та садово-паркового мистецтва, затвердженого розпорядженням голови ОДА від 28.12.2004 № 792-р "Про внесення змін та доповнень до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 07.08.1997 № 261-р", а також має відповідну юридичну адресу: вул. Тараса Карпи, 6 (колишня вул. Тимірязєва), м. Кропивницький (колишнє місто Кіровоград). Третя особа стверджує, що будівля по АДРЕСА_2 є пам'яткою культурної спадщини, відчуження якої відбулось з порушенням вимог чинного законодавства. На підставі доводів, викладених у поясненнях, третя особа вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить задовольнити позов виконавчого комітету Кіровоградської міської ради (а.с. 76-84, 86-95 том 1).

Згідно письмових пояснень від 14.11.2016 № 195, третя особа - КП "Кіровоградська аварійно-диспетчерська служба" повідомила суд про підтримання позовних вимог з підстав, зазначених у позові, надала до суду витребувані судом докази та, згідно відповідної письмової заяви, просила здійснювати розгляд зазначеної справи за відсутності представника третьої особи (а.с. 96-134 том 1).

Ухвалою суду від 21.11.2016 розгляд справи відкладено до 09.12.2016, зобов'язано сторони подати необхідні для вирішення спору документи.

09.12.2016 позивачем подано до суду клопотання про витребування доказів, згідно якого Кіровоградська міська рада просить зобов'язати Державний архів Кіровоградської області надати до суду належним чином завірену копію рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 15.08.1950 року № 647 (а.с. 144 том 1).

Згідно ухвали від 09.12.2016, розгляд справи відкладено до 22.12.2016, зобов'язано Державний архів Кіровоградської області до дня судового засідання надати до суду належним чином завірену копію рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 15.08.1950 року № 647.

22.12.2016 третьою особою - Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради подано до суду клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів (а.с. 153 том 1).

Також 22.12.2016 позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача виконавчого комітету Кіровоградської міської ради (а.с. 154-155 том 1).

Ухвалою суду від 22.12.2016 продовжено строк вирішення спору у справі №912/3968/16 на п'ятнадцять днів; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача виконавчий комітет Кіровоградської міської ради; призначено у справі № 912/3968/16 судову оціночно-будівельну експертизу; проведення судової експертизи доручено експертам Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз; зобов'язано Кіровоградське відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз висновок судового експерта в оригіналі надіслати до Господарського суду Кіровоградської області; зобов'язано позивача - Кіровоградську міську раду провести оплату за проведення судової експертизи; провадження у справі № 912/3968/16 зупинено.

З метою вирішення клопотань судового експерта та позивача, ухвалами суду від 20.01.2017 та від 24.02.2017 провадження у справі поновлювалось та зупинялось на період проведення експертизи.

20.12.2016 Державним архівом Кіровоградської області на виконання вимог ухвали від 09.12.2016 направлено на адресу суду архівну копію рішення засідання виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 15.08.1950 № 647 "Про розподіл житлового фонду місцевих Рад депутатів трудящих по будиноуправліннях" (а.с. 168-178 том 1).

10.03.2017 на адресу суду разом з матеріалами справи надійшло повідомлення судового експерта від 09.03.2017 № 17-8, 9 про неможливість надання висновку судового експерта, у зв'язку з відсутністю оплати судової експертизи та ненаданням витребуваних експертом документів (а.с. 193 -194 том 1).

Ухвалою від 24.03.2017 провадження у справі поновлено; справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 31.03.2017; зобов'язано сторони та виконком Кіровоградської міської ради подати до суду необхідні для вирішення спору матеріали.

31.03.2018 Кіровоградською міською радою подано до суду письмові пояснення, згідно яких позивач повідомляє про наявну можливість сплатити вартість судової експертизи у справі, а також зазначає, що право власності позивача на спірне майно не підлягало державній реєстрації в силу вимог чинного на момент виникнення цього права законодавства, а саме станом на 1950 рік (а.с. 198-200 том 1). Також 31.03.2018 позивачем подано до суду клопотання про призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи (а.с. 202-203 том 1).

Згідно ухвали суду від 31.03.2017, призначено у справі № 912/3968/16 судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено експертам Кропивницького відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз; зобов'язано Кропивницьке відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз висновок судового експерта в оригіналі надіслати до Господарського суду Кіровоградської області; зобов'язано позивача - Кіровоградську міську раду провести оплату за проведення судової експертизи; провадження у справі № 912/3968/16 зупинено.

З метою вирішення клопотань судового експерта, ухвалами суду від 21.04.2017 та від 25.05.2017 провадження у справі поновлювалось та зупинялось на період проведення експертизи.

21.08.2017 на адресу суду від експертної установи надійшли матеріали даної справи з метою вирішення питання проведення експертизи, у зв'язку з ліквідацією Кропивницького відділення ОНДІСЕ (а.с. 42 том 2).

Враховуючи те, що проведення експертного дослідження згідно ухвали суду від 31.01.2017 господарським судом було доручено Одеському НДІСЕ в особі відповідного його відділення (Кіровоградське), з дотриманням визначеної на час призначення судової експертизи зони регіонального обслуговування, а також зважаючи на фактичне здійснення стороною у справі № 912/3968/16 оплати вартості проведення експертизи, листом від 30.08.2017 господарським судом направлено матеріали до Одеського НДІСЕ для виконання призначеної у справі судової експертизи.

Листом від 02.10.2017, у зв'язку з направленням справи до Одеського НДІСЕ, Кропивницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ухвала суду від 31.01.2017 у справі № 912/3968/16 залишена без виконання.

26.03.2018 р. зареєстровано надходження матеріалів справи № 912/3968/16 на адресу господарського суду без надання експертного висновку. При цьому, в супровідному листі від 10.01.2018 за № 17-4098 Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз зазначив, що згідно з наказом Міністерства юстиції України від 26.04.2017 р. № 1420/5 "Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5" відбулось виведення Кіровоградської області з зони обслуговування Одеським НДІСЕ та передано до обслуговування Київським НДІСЕ. Експертна установа також зазначає, що на виконання наказу Міністерства юстиції України від 30.06.2017 № 2065/5 в Кіровоградській області створено Кропивницьке відділення Київського НДІСЕ, а тому, у разі потреби, суд може призначити виконання експертизи у даній справі експертам Кропивницького відділення Київського НДІСЕ.

Згідно ухвали суду від 28.03.2018 поновлено провадження у справі; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження; продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів; підготовче засідання у справі призначено на 10.04.2018.

У підготовчому засіданні 10.04.2018 здійснено заміну третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради його правонаступником - управлінням комунальної власності міської ради міста Кропивницького; проведення судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 31.03.2017 у даній справі, доручено експертам Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; зобов'язано Кропивницьке відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз висновок судового експерта в оригіналі надіслати до Господарського суду Кіровоградської області; на час проведення судової експертизи провадження у справі № 912/3968/16 зупинено, про що господарським судом постановлено відповідну ухвалу.

Згідно ухвали суду від 26.04.2018 провадження у справі № 912/3968/16 поновлено; задоволено клопотання судового експерта Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; провадження у справі на період проведення експертизи зупинено.

03.07.2018 на адресу суду надійшли матеріали справи № 912/3968/16 разом з повідомленням експертної установи від 11.06.2018 №1575/1576/18-27 про неможливість надання висновку, у зв'язку з незадоволенням клопотання експерта про надання додаткових матеріалів та забезпечення умов натурного обстеження об'єкту дослідження.

Згідно ухвали суду від 11.07.2018 поновлено провадження у справі; підготовче засідання призначено на 20.07.2018.

Ухвалою від 20.07.2018 підготовче засідання у справі відкладено до 01.08.2018; визнано явку повноважного представника позивача у підготовче засідання обов'язковою; постановлено позивачу надати до суду визначені ухвалою доводи та відповідні докази на підтвердження позовних вимог.

Позивач забезпечив явку свого повноважного представника у підготовче засідання 01.08.2018, однак, вимоги суду щодо надання позивачем доказів на підтвердження своїх позовних вимог останнім виконано не в повному обсязі; у підготовчому засіданні 01.08.2018 представником позивача заявлено усне клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні з метою надання додаткових доказів, яке задоволено судом; у підготовчому засіданні оголошено перерву до 01.08.2018 о 16:00 год., про що постановлено протокольну ухвалу; після оголошення підготовчого засідання продовженим, позивачем заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача в порядку ст. 48 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 158-159 том 2), для вирішення якого по суті господарський суд вийшов до нарадчої кімнати; після виходу суду з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали про відмову у задоволенні клопотання позивача про заміну неналежного відповідача та продовжено підготовче засідання у справі; представником позивача заявлено усне клопотання про оголошення перерви на декілька хвилин, яке задоволено судом та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 17:20 год. 01.08.2018; в подальшому судом оголошувались перерви в межах підготовчого засідання 01.08.2018 з метою надання можливості позивачу визначитися зі своєю правовою позицією та викласти її, а також заявлені усні клопотання, письмово; позивачем подано письмове клопотання про витребування у приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Зубко Оксани Петрівни договору купівлі-продажу від 01.08.2017 №1752 та документів, на підставі яких було укладено цей договір (а.с. 175 том 2).

Згідно ухвали суду від 01.08.2018, клопотання міської ради м. Кропивницького від 01.08.2018 про витребування доказів задоволено; зобов'язано приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Зубко Оксану Петрівну у строк до 13.08.2018 подати до суду належним чином засвідчені копію договору купівлі-продажу від 01.08.2017 № 1752 та документів, на підставі яких було укладено цей договір; закрито підготовче провадження у справі № 912/3968/16; справу призначено до судового розгляду по суті на 02.08.2018, встановлено резервну дату судового засідання - 27.08.2018 о 14:30 год.

02.08.2018 міською радою м. Кропивницького подано до суду два письмові клопотання, згідно яких просив: 1) залучити до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ "Толлінг"; у зв'язку із залученням у дану справу у якості співвідповідача ТОВ "Толлінг", задовольнити клопотання про розгляд даної справи спочатку; надати час, необхідний позивачу для зміни підстави і предмету позову по даній справі; 2) замінити неналежного відповідача ПП "Платформа Інвест" на належного відповідача ТОВ "Толлінг"; у зв'язку із заміною неналежного відповідача ПП "Платформа Інвест" на належного відповідача ТОВ "Толлінг", задовольнити клопотання про розгляд справи спочатку; надати час, необхідний позивачу для зміни підстави і предмету позову по даній справі (а.с. 198-201 том 2).

Ухвалою від 02.08.2018 судом залишено без розгляду клопотання міської ради м.Кропивницького, подані до суду 02.08.2018; на підставі ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 27.08.2018, про що постановлено протокольну ухвалу.

Листом від 09.08.2018 № 443/01-16 приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О.П. направлено на адресу суду копії договору купівлі-продажу комплексу будівель, посвідченого приватним нотаріусом 01.08.2017 за реєстром № 1752 та документів, на підставі яких було укладено цей договір (а.с. 1-67 том 3).

27.08.2018 позивачем подано до суду клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ "Толлінг" (а.с. 79-81 том 3).

У судовому засіданні 27.08.2018 судом оголошувалась технічна перерва до 16 год. 30хв. цього ж дня; судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача, про що постановлено ухвалу; за наслідками розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

У судовому засіданні 27.08.2018 представник позивача підтримав пред'явлені позовні вимоги до ПП "Платформа Інвест" в повному обсязі.

Відповідач участі в судовому засіданні не брав. Разом з тим, господарський суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду справи. Так, не зважаючи на те, що поштові конверти, якими на адресу відповідача направлялась судова кореспонденція, повертались без вручення з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання", відповідач був обізнаний про розгляд даної справи господарським судом, оскільки неодноразово знайомився з матеріалами справи, що підтверджується відповідними відмітками на заявах ПП "Платформа Інвест" про ознайомлення з матеріалами справи від 04.08.2017, від 17.10.2017, від 30.03.2018, від 12.07.2018 (а.с.40, 79, 84, 143 том 2), а, отже, не був позбавлений права та можливості дізнатись інформацію щодо зазначеного позову шляхом ознайомлення з відповідними судовими рішеннями в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Крім того, судом на офіційному сайті Господарського суду Кіровоградської області неодноразово розміщувались повідомлення для відповідача з інформацією про дату, час та місце судових засідань у даній справі (а.с. 152, 197 том 2, а.с. 77 том 3).

Представники третіх осіб участі в судовому засіданні не брали, хоча зазначені учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання зазначеними учасниками справи ухвали суду від 01.08.2018 (а.с. 214, 217-218 том 2).

Господарським судом враховано клопотання КП "Кіровоградська аварійно-диспетчерська служба" від 11.11.2016 про здійснення розгляду справи № 912/3968/16 без участі представника третьої особи (а.с. 98 том 1), оскільки брати участь у судових засіданнях, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, є правом учасника справи.

Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок учасників справи подавати всі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Статтею 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Разом з тим, ПП "Платформа Інвест" своїм правом на подання відзиву не скористалось, у зв'язку з чим господарський суд вважає за можливе вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

При цьому, судом враховано, що згідно рішення Кіровоградської міської ради від 27.11.2017 № 1236, у зв'язку з перейменуванням міста Кіровограда Кіровоградської області на місто Кропивницький, вирішено, що Кіровоградська міська рада (код ЄДРПОУ 26241020) є міською радою міста Кропивницького, а виконавчий комітет Кіровоградської міської ради (код ЄДРПОУ 04055251) є виконавчим комітетом міської ради міста Кропивницького (а.с. 210-211 том 2). При цьому, у п. 5 рішення від 27.11.2017 № 1236 встановлено, що всі рішення міської ради та її виконавчого комітету, розпорядження міського голови та документи, в яких зазначено назву "Кіровоград", "Кіровоградська міська рада" у відповідних відмінках, прийняті до набрання чинності цього рішення, залишається чинним та приймаються всіма виконавчими органами міської ради, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, а при прийнятті нових рішень та документів використовується нова назва "Кропивницький" та "міська рада міста Кропивницького".

Таким чином, зазначеним рішенням міської ради фактично змінено найменування позивача (Кіровоградської міської ради) та третьої особи у даній справі (виконавчого комітету Кіровоградської міської ради), що не є правонаступництвом в розумінні ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, проте підлягає врахуванню судом при вирішенні спору.

А отже позивачем у даній справі є міська рада міста Кропивницького.

Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступні обставини.

Посилаючись на рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради депутатів трудящих "Про розподіл житлового фонду місцевих рад депутатів трудящих по будиноуправліннях" від 15.08.1950 № 647 (а.с. 169-178 том 1), позивач стверджує, що комплекс будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 є власністю позивача.

В матеріалах справи наявний лист ОКП "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" від 31.03.2017 № 316-17/20, зі змісту якого вбачається, що відповідно до книги про облік об'єктів нерухомого майна за № 161 в книзі 1-МС зроблено запис за адресою: пров. Водостічний, 6/6 - документ, який посвідчує право володіння за виконкомом міської ради, д/у № 5 - рішення міськвиконкому № 647 від 15.08.1950, дата запису - 18.12.1950 (а.с. 201 том 1).

При цьому, за доводами позивача, державна реєстрація права власності позивача на зазначене нерухоме майно не здійснювалась, оскільки вимогами законодавства, чинного на момент виникнення права власності, така реєстрація не передбачалась. Так, згідно п. 1 ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх державної реєстрації.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон) визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до пп. 1 п. "а" ч. 1 ст. 29 Закону, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад. Районні у містах ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об'єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах, формують, затверджують, виконують відповідні бюджети та контролюють їх виконання, а також здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, в обсягах і межах, що визначаються міськими радами (ч. 2 ст. 41 Закону).

Відповідно до ч.ч. 1-2, 5-6 ст. 60 Закону, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

На підставі викладеного, слід дійти висновку, що комплекс будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2, право володіння яким посвідчене за виконкомом міської ради на підставі рішення від 15.08.1950 № 647, є власністю територіальної громади м. Кропивницького в особі міської ради м. Кропивницького.

Відповідно до змісту листа Департаменту культури, туризму та культурної спадщини Кіровоградської ОДА від 04.11.2016 № 01-19-641/1, наданого у відповідь на лист управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради від 04.11.2016 № 864/17-у щодо надання інформації про будівлю на перехресті вулиць Тараса Карпи (колишня вулиця Тимірязєва) і пров. Водостічному, департамент повідомляє, що зазначена будівля є об'єктом архітектури місцевого значення кінця ХІХ століття - "Колишній житловий будинок", що занесений до Переліку виявлених пам'яток містобудування, архітектури та садово-паркового мистецтва, затвердженого розпорядженням голови ОДА від 28.12.2014 № 792-р, а також має відповідну юридичну адресу: вул. Тараса Карпи, 6 (колишня вулиця Тимірязєва), м.Кропивницький (колишнє місто Кіровоград) (а.с. 86-95 том 1).

Згідно інформації управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради, викладеної у листі від 01.06.2016 № 2088, відповідно до планувальних матеріалів та даних, які знаходяться в управлінні, адреси вул. Тимірязєва, 6/6 та пров. Водостічний, 6/6 можуть бути тотожними, оскільки вул. Тимірязєва (вул. Тараса Карпи) в районі 6-8 номера перетинається із провулком Водостічним. Додатково повідомляється, що управлінням містобудування та архітектури вищезазначені адреси не присвоювались, а тому інформація щодо їх фактичного існування на території м. Кіровограда в управлінні відсутня (а.с. 72 том 1).

З наявних у справі матеріалів вбачається, що будівлі, споруди площею 162,3 кв.м. за адресою вул. Тимірязєва, 6/6 (провулок Водостічний, 6/6) обліковуються на балансі КП "Кіровоградська аварійно-диспетчерська служба", на даний час підприємством не використовуються для господарської діяльності та, за матеріалами інвентаризації земель, знаходяться на земельній ділянці площею 1936 кв.м. (а.с. 73-74, 99-129 том 1).

Згідно ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Разом з тим, за доводами позивача, 24.07.2007 за ініціативою службових осіб ТОВ "СМ-Маркет", які діяли від імені товариства, як співзасновника ТОВ "Левіафан", та достовірно знали, що комплекс будівель за адресою: пров. Водостічний, 6/6 у м. Кіровограді є комунальним майном і не перебуває у власності ТОВ "СМ-Маркет", на зборах учасників ТОВ "Левіафан" прийнято рішення про зміну порядку формування частки ТОВ "СМ-Маркет" у статутному фонді ТОВ "Левіафан". Зокрема, було прийнято рішення про внесення до статутного капіталу ТОВ "Левіафан" комплексу будівель, розташованого по АДРЕСА_2 в м. Кіровограді вартістю 45000,00 грн. замість грошових коштів у сумі 45000,00 грн.

В такий спосіб, стверджує позивач, службовими особами ТОВ "СМ-Маркет", як співзасновниками ТОВ "Левіафан", незаконно привласнено комунальне майно територіальної громади м. Кіровограда.

На підтвердження зазначених доводів, доказів позивачем до суду не надано.

Також за доводами позивача, 27.07.2007 між ТОВ "Левіафан" та фізичною особою ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу будівель, предметом якого є комплекс будівель, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та складається з житлового будинку з підвалом, загальною площею 437,63 кв.м, позначений в плані літерами "А" "А1", гаражу, майстерні, загальною площею 207,0 кв. м., позначений в плані літерою "Б", побутових приміщень, загальною площею 74,90 кв.м., позначених в плані літерою "В", гаражу, загальною площею 57,60 кв.м., позначений в плані літерою "Г", господарської будівлі, загальною площею 0,6 кв.м., позначеною в плані літерою "Д", воріт металевих "n1", огорожі з бетонних плит "n2", огорожі з металевих прутів "n3" (далі - комплекс будівель).

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 20.08.2007 у справі № 2-284/2007 за позовом ТОВ "СМ-Маркет" до ОСОБА_2, ТОВ "Левіафан" про визнання договору купівлі-продажу комплексу будівель недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТОВ "СМ-Маркет", ТОВ "Левіафан" про визнання договору купівлі-продажу комплексу будівель дійсним та визнання права власності, відмовлено у задоволені позовних вимог ТОВ "СМ-Маркет" та задоволено зустрічний позов ОСОБА_2; визнано дійсним договір купівлі - продажу комплексу будівель, який розташований в м. Кіровограді, пров. Водостічний, 6/6, укладений 27.07.2007 між ОСОБА_2 та ТОВ "Левіафан"; визнано за ОСОБА_2 право власності на комплекс будівель, який розташований за адресою: АДРЕСА_2; зобов'язано Кіровоградське КООБТІ зареєструвати набуте громадянином ОСОБА_2 право власності на комплекс будівель, який розташований за адресою: АДРЕСА_2.

В подальшому, за доводами позивача, комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_2 проданий ОСОБА_2 ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 29.10.2007, а потім, на підставі договору купівлі - продажу від 16.10.2008, укладеного між ОСОБА_9 та ПП "Платформа Інвест", комплекс будівель передано у власність відповідача.

Таким чином, стверджує позивач, на момент звернення міської ради до суду з даним позовом комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_2 перебуває на праві власності у ПП "Платформа Інвест".

На підтвердження таких своїх доводів позивачем надано до суду не засвідчені копії договору купівлі-продажу від 27.07.2007 (а.с. 33-34 том 1), рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 20.08.2007 справі № 2-284/2007 (а.с. 39-43 том 1), договору купівлі-продажу комплексу будівель від 29.10.2007 (а.с. 28-30 том 1), інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с. 35-38).

При цьому, ані в позовній заяві, ані в ході розгляду даної справи позивачем не наведено обставин, за яких міська рада м. Кропивницького отримала ксерокопії договору купівлі-продажу від 27.07.2007, рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 20.08.2007 справі № 2-284/2007, договору купівлі-продажу комплексу будівель від 29.10.2007.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Аналогічний обов'язок доказування і подання доказів містила ст. 33 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом.

При цьому, згідно ч.ч. 1-4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Згідно ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому, питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів, в силу вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, означає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зважаючи на вищенаведене, господарський суд вважає, що позивачем на підтвердження викладених у позові обставин, надано до суду належні, проте недопустимі в розумінні процесуального закону докази у справі, що виключає їх врахування судом при вирішенні спору.

Зазначеної позиції дотримано Верховним Судом у постанові від 11.07.2018 №904/8549/17.

В ході розгляду справи судом, позивачем надано до суду належним чином засвідчену копію рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 18.01.2012 у справі № 22ц-2719/11 за апеляційною скаргою прокурора м. Кіровограда на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 20.07.2007 у справі за позовом ТОВ "СМ-Маркет" до ОСОБА_2, ТОВ "Левіафан" про визнання договору купівлі-продажу комплексу будівель недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТОВ "СМ-Маркет", ТОВ "Левіафан" про визнання договору купівлі-продажу комплексу будівель дійсним та визнання права власності, згідно якого апеляційну скаргу прокурора м. Кіровограда задоволено частково; рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 20.08.2007 в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до ТОВ "СМ - Маркет", ТОВ "Левіафан" про визнання дійсним договору купівлі-продажу комплексу будівель від 27.07.2007, укладеного між ним та ТОВ "Левіафан" та визнання права власності на комплекс будівель скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ТОВ "СМ-Маркет", ТОВ "Левіафан" про визнання дійсним договору купівлі-продажу комплексу будівель від 27.07.2007, укладеного між ним та ТОВ "Левіафан" та визнання права власності на комплекс будівель відмовлено; в решті рішення залишено без змін (а.с. 70-71 том 1).

Згідно листа Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 10.11.2016 № 03-10/1/2016, на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 18.01.2012 у справі № 22ц-2719/11 касаційна скарга не подавалась, рішення суду апеляційної інстанції набрало законної сили 18.01.2012 (а.с. 66 том 1).

Виходячи зі змісту рішення суду апеляційної інстанції, позивач зазначає, що підставами скасування рішення першої інстанції було те, що сторонами за договором купівлі продажу комплексу будівель від 27.07.2007, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Левіафан", крім недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, не було здійснено його державної реєстрації, що є недостатнім для визнання договору дійсним, оскільки такий правочин вважається вчинений не з моменту нотаріального посвідчення, а з моменту державної реєстрації. Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що на момент укладення договору від 27.07.2007 ТОВ "Левіафан" не було власником комплексу будівель та не мало права на його відчуження, оскільки статут товариства не є належним доказом існування права власності на майно, а власником цього майна є Кіровоградська міська рада.

Враховуючи встановлені у судовому рішенні Апеляційного суду Кіровоградської області обставини, позивач стверджує, що ТОВ "Левіафан" незаконно привласнило комплекс будівель комунальної власності територіальної громади міста Кіровограда та за договором від 27.07.2007, без належної на те правової підстави, відчужило його іншій особі - ОСОБА_2, який знав чи міг знати про відсутність такого права у продавця.

В подальшому, ОСОБА_2, будучи недобросовісним набувачем, продав за договором від 29.10.2007 комплекс будівель ОСОБА_3, який, в свою чергу, за договором від 16.10.2008 продав нерухоме майно ПП "Платформа Інвест", яке і є останнім набувачем майна.

Однак, господарський суд не може погодитись з такою позицією позивача.

Так, згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки при розгляді цивільної справи Новгородківським районним судом Кіровоградської області та при її апеляційному перегляді Апеляційним судом Кіровоградської області брали участь інші особи, ніж ті, що є учасниками даної справи, рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 18.01.2012 у справі № 22ц-2719/11 не має преюдиційного значення для даної справи, а, отже, обставини в ньому встановлені, підлягають доказуванню позивачем у даній справі в загальному порядку.

Між тим, як встановлено судом вище, як при зверненні до суду з даним позовом, так і в ході судового розгляду справи, позивачем свого обов'язку доказування належним чином не виконано.

При цьому, наводячи нормативно-правове обґрунтування пред'явленого позову, позивач зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 12 Цивільного кодексу України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом. Як зазначено в абзаці 4 п. 10 постанови пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", добросовісність набувача презюмується.

Посилаючись на ст. 388 Цивільного кодексу України, позивач зазначає, що права особи, яка вважає себе власником майна та не була стороною відплатного договору, підлягають захисту шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені зазначеною правовою нормою, а саме, коли майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Також позивач вказує на позицію, висловлену Верховним Судом України у справах №№ 6-164цс12 та 6-50цс13, згідно якої витребування майна від осіб, які придбали його як добросовісні набувачі в наслідок втрати, викрадення, або якщо майно вибуло з володіння власника іншим шляхом можливе і в тому випадку, якщо такі особи є не перші набувачі, тобто здійснили купівлю за відплатним договором у особи, яка раніше придбала майно у особи, що викрала або привласнила його іншим шляхом всупереч волі власника.

Таким чином, зазначає позивач, оскільки спірне нерухоме майно вибуло з володіння міської ради поза її волею, у той час як відсутні підстави вважати, що ПП "Платформа Інвест", як останній набувач, знало чи могло знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й того, що продавець не мав права відчужувати майно, міська рада вважає відповідача добросовісним набувачем та стверджує, що справжній власник майна, яким є позивач, з метою захисту свого порушеного права власності, має право звернутись з вимогою про витребування свого майна від добросовісного набувача, тобто відповідача.

Вирішуючи даний спір по суті, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 Цивільного кодексу України).

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України пов'язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. За змістом зазначеної правової норми, випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

При цьому, витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Позивачами за віндикаційним позовом можуть бути неволодіючий власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватись і розпоряджатись річчю, а й вже фактично нею не володіє (фізичні і юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ним органів) або інші особи, у яких майно власника перебувало у законному володіння за відповідною правовою підставою.

Відповідачем за віндикаційним позовом є особа, яка незаконно володіє майном (незалежно від того, чи заволоділа вона майном незаконно сама, чи придбала його в особи, яка не мала права його відчужувати), тобто володіє без відповідної правової підстави - незаконний володілець.

Однак, за встановлених судом фактичних обставин справи, підстави вибуття з власності позивача поза його волею комплексу будівель, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, та набуття його у власність відповідачем без відповідної правової підстави, позивачем не доведені у відповідності до вимог процесуального закону.

Крім того, за вимогою суду, викладеною в ухвалі від 20.07.2018, позивачем надано до суду інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №132783866, з якої вбачається, що станом на 01.08.2018 власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0937 га, земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,1 га, а також комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_2 є товариство з обмеженою відповідальністю "Толлінг" (далі - ТОВ "Толлінг") на підставі договору купівлі-продажу від 01.08.2017 № 1753, зареєстрованого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О.П. (а.с. 160-161 том 2).

Приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О.П., на виконання ухвали суду від 01.08.2018, направлено на адресу суду засвідчені копії договору купівлі-продажу комплексу будівель від 01.08.2017 за реєстром № 1752 та документів, на підставі яких було укладено цей договір (а.с. 1- 67 том 3).

З наданих приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О.П. копій документів вбачається, що 01.08.2017 між ПП "Платформа Інвест" як Продавцем та ТОВ "Толлінг" як Покупцем укладено договір купівлі-продажу комплексу будівель (зі змінами), предметом якого є комплекс будівель, що знаходиться в АДРЕСА_2; вказане нерухоме майно належить Продавцю на праві приватної власності, на підставі дублікату договору купівлі-продажу комплексу будівель, виданого 22.12.2011 за реєстром № 3092 Озерним Г.М. приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу; державна реєстрація речових прав на вказане нерухоме майно, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", проведена 01.08.2017 Зубко О.П., приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу, з присвоєнням реєстраційного номера нерухомого майна 1315605235101 (п.п. 1.1.-1.3. договору від 01.08.2017).

Таким чином, власником майна, про витребування якого у ПП "Платформа Інвест" позивачем пред'явлено даний позов, наразі є ТОВ "Толлінг", а не відповідач у справі.

Встановлені судом фактичні обставини зміни власника нерухомого майна, що витребовується позивачем у даній справі та недоведеність позивачем підстави вибуття спірного майна з власності позивача поза його волею, виключають можливість задоволення позовних вимог міської ради міста Кропивницького до ПП "Платформа Інвест".

Разом з цим, позивач за наявності правових підстав не позбавлений права звернення до суду у загальному судовому порядку з віндекаційним позовом до фактичного власника нерухомого майна.

На підставі викладеного, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі, у тому числі витрати зі сплати судового збору та витрати з оплати судової експертизи, залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 73-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити учасникам справи, а саме:

позивачу за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41;

відповідачу за адресою: 25031, м. Кропивницький, вул. Маршала Конєва, 23, корп. 4, кв. 107;

третій особі 1 (управління комунальної власності міської ради міста Кропивницький) за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41;

третій особі 2 (КП "Кіровоградська аварійно-диспетчерська служба") за адресою: 25006, м. Кропивницький вул. Калініна, 3;

третій особі 3 (виконком міської ради міста Кропивницький) за адресою: м.Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41.

Дата складення повного рішення 03.09.2018.

Суддя Л.С. Вавренюк