Рішення № 76183186, 31.08.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2018 р. Справа № 911/1153/18

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова Пошта”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Парк Дистрибуційних технологій”

про стягнення 5 063,50 гривень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31.05.2018 через канцелярію господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова Пошта” (далі – ТОВ “Нова Пошта”/позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Парк Дистрибуційних технологій” (далі – ТОВ “Парк Дистрибуційних технологій”/відповідач) про стягнення 5048,04 гривень, з яких 1988,97 грн пені, 2 147,48 грн 30% річних та 911,59 грн інфляційних втрат, нарахованих за порушення відповідачем обов'язків за договором про надання послуг з організації перевезення відправлень №83975 від 03.09.2015 в частині проведення розрахунків у погоджені сторонами строки.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.06.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова Пошта” залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

15.06.2018, у встановлений судом строк, через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої позивач надав пояснення та відомості, витребувані ухвалою господарського суду Київської області від 01.06.2018.

До того ж, 19.06.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків, згідно якої позивачем додано детальний та обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум коштів, згідно якого розмір пені становить 2 003,56 грн, 30% річних – 2 148,10 грн, інфляційних втрат – 911,84 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області 19.06.2018 відкрито провадження у справі №911/1153/18, постановлено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено строк для подання відзиву на позов – протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, а також встановлено строк для подання додаткових доказів, заяв та/або клопотань у справі (за наявності) до 19.07.2018.

Однак, наданим ст. 165 ГПК України правом відповідач не скористався та відзив на позовну заяву не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності,

ВСТАНОВИВ:

03.09.2015 між ТОВ “Нова Пошта” (далі-експедитор) та ТОВ “Парк Дистрибуційних технологій” (далі-замовник) укладено договір про надання послуг з організації перевезень відправлень №83975 (далі - договір), відповідно до п. 2.1. якого експедитор зобов’язується за плату та за рахунок замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення відправлень (надалі за текстом – послуги), а замовник зобов’язується їх прийняти і оплатити на умовах, визначених договором.

Пунктами 5.1. та 8.1 договору передбачено, що загальна ціна цього договору складається з вартості послуг, наданих експедитором протягом строку дії договору.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє протягом 1 (одного) року з дати підписання, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань згідно з цим договором. У разі, якщо ні одна зі сторін договору письмово за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, строк дії договору пролонгується (продовжується) на один рік на тих же умовах.

Копія вищезазначеного договору наявна в матеріалах справи. Доказів подання сторонами одна одній письмового повідомлення про припинення дії договору суду не надано.

Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору він надав відповідачу послуги з організації перевезень відправлень загальною вартістю 7 146,00 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- НП/2-0106445 від 10.04.2017 на суму 1 956,50 грн;

- НП/2-0117796 від 20.04.2017 на суму 2 026,00 грн;

- НП/2-0131947 від 30.04.2017 на суму 1 027,50 грн;

- НП/2-0140781 від 10.05.2017 на суму 155,50 грн;

- НП/2-0151992 від 20.05.2017 на суму 1 677,00 грн;

- НП/2-0167228 від 31.05.2017 на суму 303,50 грн (далі – акти/акти НП/2).

Копії вказаних вище актів, скріплених печатками сторін, містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.

Втім, як зауважив позивач, відповідач свої обов’язки за договором в частині своєчасної оплати вартості отриманих послуг належним чином не виконав, провівши остаточні розрахунки за вищевказані послуги з порушенням погоджених сторонами строків: 17.04.2018 відповідачем сплачено 4000,00 грн та 22.05.2018 – 3 160,00 грн, в підтвердження чого суду надано платіжні доручення №№2126 та 2165 від 17.04.2018 та 22.05.2018.

Таким чином, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, враховуючи дати проведених відповідачем платежів, позивач просить суд стягнути з відповідача:

-2 003,56 грн пені та 2 148,10 грн 30% річних, нарахованих:

з 13.04.2017 по 16.04.2018 на 1 956,50 грн заборгованості за актом НП/2-0106445 від 10.04.2017;

з 25.04.2017 по 16.04.2018 на 2 026,00 грн заборгованості за актом НП/2-0117796 від 20.04.2017;

з 17.04.2017 по 21.05.2018 на 17,50 грн заборгованості за актом НП/2-0117796 від 20.04.2017;

з 03.05.2017 по 21.05.2018 на 1 027,50 грн заборгованості за актом НП/2-0131947 від 30.04.2017;

з 15.05.2017 по 21.05.2018 на 155,50 грн заборгованості за актом НП/2-0140781 від 10.05.2017;

з 24.05.2017 по 21.05.2018 на 1 677,00 грн заборгованості за актом НП/2-0151992 від 20.05.2017;

з 05.06.2017 по 21.05.2018 на 303,50 грн заборгованості за актом НП/2-0167228 від 31.05.2017;

- 911,84 грн інфляційних втрат, нарахованих:

з квітня 2017 року по квітень 2018 року на 1 956,50 грн заборгованості за актом НП/2-0106445 від 10.04.2017;

з травня 2017 року по квітень 2018 року на 2 026,00 грн заборгованості за актом НП/2-0117796 від 20.04.2017;

з травня 2017 року по квітень 2018 року на 1 027,50 грн заборгованості за актом НП/2-0131947 від 30.04.2017;

з травня 2017 року по квітень 2018 року на 155,50 грн заборгованості за актом НП/2-0140781 від 10.05.2017;

з червня 2017 року по квітень 2018 року на 1 677,00 грн заборгованості за актом НП/2-0151992 від 20.05.2017;

з червня 2017 року по квітень 2018 року на 303,50 грн заборгованості за актом НП/2-0167228 від 31.05.2017.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 165 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд встановив, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Приписами статей ст. 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами статей 627, 629, 909, 929 ЦК України встановлено, що за за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100% вартості наданих послуг упродовж 2 (двох) банківських днів після виконання замовлення на підставі актів наданих послуг експедитора та рахунку-фактури.

Статтями 627, 629 ЦК України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов’язковим для виконання.

З огляду наведеного, підписання відповідачем договору без будь-яких зауважень чи заперечень щодо його умов та, надалі, отримання відповідачем за вказаним правочином послуг шляхом оформлення сторонами відповідних актів, свідчить про належне виконання ТОВ “Нова Пошта” своїх договірних зобов’язань, що породжує для ТОВ “Парк Дистрибуційних технологій” обов’язок по оплаті вартості наданих послуг з перевезення у повному обсязі у передбачені договором строки, шляхом сплати вартості наданих послуг:

- за актом НП/2-0106445 від 10.04.2017 – до 12.04.2017 включно;

- за актом НП/2-0117796 від 20.04.2017 – до 24.04.2017 включно;

- за актом НП/2-0131947 від 30.04.2017 – до 04.05.2017 включно;

- за актом НП/2-0140781 від 10.05.2017 – до 12.05.2017 включно;

- за актом НП/2-0151992 від 20.05.2017 – до 23.05.2017 включно;

- за актом НП/2-0167228 від 31.05.2017 – до 02.06.2017 включно.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Натомість, в порушення наведених законодавчих та договірних положень відповідач вартість отриманих послуг оплатив з порушенням погоджених сторонами строків.

Частиною 1 ст. 230, частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, він зобовязаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Водночас, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3.1 договору передбачено, що за несвоєчасну та/або неповну оплату наданих експедитором послуг замовник сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та 30% річних від суми заборгованості. Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання є більшим, ніж це передбачено ч. 6 ст. 232 ГКУ, і становить 1 рік від дня, коли зобов’язання мало бути виконаним.

Водночас, в силу вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті» від 16.08.2006 №320, банківський день - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов'язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних платежів Національного банку (далі - СЕП), за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків у Національному банку на ту саму дату.

Таким чином, оскільки у вихідні та святкові дні банківська система України міжбанківські перекази коштів через систему електронних переказів не здійснює, що відповідно враховано судом при визначенні моменту виникнення у відповідача обов’язку по оплаті отриманих послуг за кожним із актів, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені, 30% річних та інфляційних втрат у позивача виникло, зокрема:

- за актом НП/2-0131947 від 30.04.2017 – з 05.05.2017;

- за актом НП/2-0140781 від 10.05.2017 – з 13.05.2017, а не з 03.05.2017 та 15.05.2017, як помилково вважає позивач.

Окрім того, відповідно до викладених у розрахунку сум пені, 30% річних та інфляційних втрат пояснень позивач зазначив, що сплачені 17.04.2018 відповідачем 4 000,00 грн були зараховані в оплату вартості послуг за актами НП/2-0106445 від 10.04.2017 та НП/2-0117796 від 20.04.2017, в результаті чого по другому акту борг у розмірі 17,50 грн був погашений платежем, проведеним позивачем 22.05.2017, а тому позивач і нараховував пеню і 30% річних на 17,50 грн боргу з 17.04.2018 по 21.05.2018.

Однак, відповідно викладені позивачем обставини не відповідають дійсності, оскільки здійснивши арифметичну перевірку вказаних зарахувань, судом встановлено, що вартість послуг за актами НП/2-0106445 від 10.04.2017 та НП/2-0117796 від 20.04.2017 була погашена у повному обсязі проведеним відповідачем 17.04.2018 платежем на суму 4 000,00 грн, внаслідок чого виникла переплата у розмірі 17,50 грн, яка відповідно підлягає зарахуванню в оплату вартості послуг за актом НП/2-0131947 від 30.04.2017.

З огляду вказаного, нарахування позивачем пені і 30% річних на 17,50 грн боргу з 17.04.2018 по 21.05.2018 є безпідставним.

З огляду наведеного, суд здійснював обрахунок заявлених до стягнення сум:

- пені:

з 13.04.2017 по 13.04.2018 на 1 956,50 грн заборгованості за актом НП/2-0106445 від 10.04.2017;

з 25.04.2017 по 16.04.2018 на 2 026,00 грн заборгованості за актом НП/2-0117796 від 20.04.2017;

з 05.05.2017 по 16.04.2018 на 1 027,50 грн заборгованості за актом НП/2-0131947 від 30.04.2017;

з 17.04.2018 по 05.05.2018 на 1 010,00 грн заборгованості за актом НП/2-0131947 від 30.04.2017;

з 15.05.2017 по 13.05.2018 на 155,50 грн заборгованості за актом НП/2-0140781 від 10.05.2017;

з 24.05.2017 по 21.05.2018 на 1 677,00 грн заборгованості за актом НП/2-0151992 від 20.05.2017;

з 05.06.2017 по 21.05.2018 на 303,50 грн заборгованості за актом НП/2-0167228 від 31.05.2017;

- 30% річних та інфляційних втрат:

з 13.04.2017 по 16.04.2018 на 1 956,50 грн заборгованості за актом НП/2-0106445 від 10.04.2017;

з 25.04.2017 по 16.04.2018 на 2 026,00 грн заборгованості за актом НП/2-0117796 від 20.04.2017;

з 05.05.2017 по 16.04.2018 на 1 027,50 грн заборгованості за актом НП/2-0131947 від 30.04.2017;

з 17.04.2018 по 21.05.2018 на 1 010,00 грн заборгованості за актом НП/2-0131947 від 30.04.2017;

з 15.05.2017 по 21.05.2018 на 155,50 грн заборгованості за актом НП/2-0140781 від 10.05.2017;

з 24.05.2017 по 21.05.2018 на 1 677,00 грн заборгованості за актом НП/2-0151992 від 20.05.2017;

з 05.06.2017 по 21.05.2018 на 303,50 грн заборгованості за актом НП/2-0167228 від 31.05.2017.

Оскільки арифметично вірний розмір пені та 30% річних, обрахованих судом в межах вказаних позивачем періодів з урахуванням вимог закону та обставин справи, становить 1979,28 грн та 2145,40 грн відповідно, тому вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова Пошта” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Парк Дистрибуційних технологій” 2 003,56 грн пені та 2 148,10 грн 30% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 1 979,28 грн та 2 145,40 грн відповідно.

Водночас, оскільки арифметично вірний розмір заявлених до стягнення інфляційних втрат, обрахованих судом в межах вказаних позивачем періодів з урахуванням вимог закону та обставин справи, становить 927,27 грн, а суд при прийнятті рішення не може виходити за межі позовних вимог, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 911,84 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 12, 129, 191, 231, 233, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 612, 625, 629, 612, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230, 232 Господарського суду України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Парк Дистрибуційних технологій”, 08141, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Святопетрівське, вул. Київська, 27, ідентифікаційний код 38482726) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова Пошта” (36039, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Європейська, 57, ідентифікаційний код 31316718):

- 1 979 (одну тисячу дев’ятсот сімдесят дев’ять) грн 28 коп. пені;

- 2 145 (дві тисячі сто сорок п’ять) грн 40 коп. 30% річних;

- 911 (дев’ятсот одинадцять) грн 84 коп. інфляційних втрат;

- 1 752 (одну тисячу сімсот п’ятдесят дві) грн 61 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано 31.08.2018.

Суддя В.А. Ярема