Ухвала суду № 76183136, 03.09.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, https://ki.arbitr.gov.ua, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.09.2018Справа № 910/7333/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГ Простір»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюлінг Інк»

про стягнення 340 314,66 грн.,

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.

за участю секретаря судового засідання

Тарасюк І.М.

Представники учасників судового процесу:

позивач:Ткаченко А.В.

від відповідача: Коростенський В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГ Простір» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюлінг Інк.» про стягнення 340 314,66 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані зобов'язання щодо поставки продукції, вартість якої, в свою чергу була позивачем оплачена. У зв'язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 270 324,29 грн. - основного боргу, 22 914,44 грн. нарахованої пені, 45 054,05 грн. штрафу та 2 021,88 грн. 3% річних.

23.07.2018р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюлінг Інк» було подано клопотання про залучення до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Селянського фермерського господарства «ЗОЛОТЕ». В обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача посилався на те, що фактично укладання договору, неналежне виконання якого є підставою позовних вимог, було направлено саме на поставку товару Селянському фермерському господарству «ЗОЛОТЕ», а ні яким чином не набуття його у власність Товариством з обмеженою відповідальністю «АГ Простір».

Вказане клопотання було розглянуто судом та залишено без задоволення у підготовчому засіданні 03.09.2018р. При цьому, суд виходив з наступного.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

За приписами п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Проте, за висновками суду, обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, можуть бути встановлені судом в межах розгляду цієї справи на підставі оцінки доказів, представлених сторонами.

До того ж, суд зазначає, що згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

У даному випадку задоволення клопотання відповідача могло б призвести до затягування строків вирішення спору, а отже і приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Правову позицію щодо недоцільності зупинення провадження у спорах про стягнення заборгованості за договором до розгляду справи про визнання такого правочину недійсним наведено у постанові Верховного Суду від 20.03.2018р. по справі №907/20/16.

До того ж, суд звертає увагу відповідача на те, що у разі визнання спірного договору недійсним у визначеному чинним законодавством України порядку, останній не позбавлений права та можливості звернутись до суду з заявою про перегляд рішення по справі за новоявленими обставинами.

У судовому засіданні 03.09.2018р. судом також було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Селянського фермерського господарства «ЗОЛОТЕ». При цьому, суд виходив з наступного.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (ч.ч.1, 3 ст.50 Господарського процесуального кодексу України).

Наразі, заявником не наведено належного обґрунтування впливу рішення по даній справі на права та обов'язки Селянського фермерського господарства «ЗОЛОТЕ». При цьому, за висновками суду, внаслідок прийняття судового рішення по розглядуваній справі на вказаних суб'єктів господарювання не буде покладено нових обов'язків та не виникне нових прав.

Отже, з урахуванням вищевикладеного клопотання відповідача було залишено судом без задоволення.

Одночасно, у судовому засіданні 03.09.2018р. судом також було розглянуто та відхилено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюлінг Інк.» про забезпечення доказів шляхом виклику та допиту у судовому засіданні свідків Іванова В.В. (колишнього директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюлінг Інк.»), Пилипчука А.О. (колишнього комерційного директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюлінг Інк.») та Сироїда А.П (колишнього інженера Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюлінг Інк.» й засновника та керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «АГ Простір». При цьому, господарський суд виходив з такого.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.110 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Наразі, обґрунтовуючи наявність підстав для забезпечення доказів, відповідач посилався на необхідність встановлення в межах розглядуваної справи обставин щодо поставки товару позивачу, відсутність складських приміщень, щодо відсутності використання позивачем послуг відповідача з налаштування поставленого обладнання, щодо відсутності приміщення для здійснення позивачем господарського діяльності та розміщення його виконавчого органу.

Проте, за висновками суду, з урахуванням предмету та підстави позовних вимог у справі №910/7333/18 наведені в якості обґрунтування розглядуваного клопотання відповідачем обставини, не входять до предмету доказування, а отже, не повинні бути встановлені судом для правильного та справедливого вирішення спору.

До того ж, суд зазначає, що забезпечення доказів надає додаткову гарантію збереження доказів.

Проте, заявником не надано суду належних доказів того, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Виходячи з вищевикладеного у сукупності, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюлінг Інк» про забезпечення доказів було відхилена судом.

Керуючись приписами ст.50, 111, 227, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюлінг Інк» про забезпечення доказів.

2. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюлінг Інк» про залучення третьої особи.

3. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюлінг Інк» про зупинення провадження.

4. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в частині відмови в забезпеченні доказів в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Повний текст складено та підписано 03.09.2018р.

Суддя Спичак О.М.

Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.

Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:

1. Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.

2. Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної Заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в Заявці. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/gromadyanam/csz/