Рішення № 76183104, 23.08.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.08.2018Справа № 910/1880/18

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (м. Київ)

До 1. Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" (м. Київ)

2. Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" (м. Київ)

Про стягнення 82.626,64 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Лобода М.А.

Від відповідача-1: Безугла В.М.

від відповідача-2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" вернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" про стягнення 82.626,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.18. відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи № 910/1880/18 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

04.04.18. від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" через відділ діловодства суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, клопотання про витребування доказів, клопотання про залучення відповідача та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.18. постановлено розгляд справи № 910/1880/18 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.05.18.

10.05.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про відмову в задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів та оголошення перерви в підготовчому засіданні до 31.05.18.

Позивач в судове засідання 31.05.18. явку свого повноважного представника не забезпечив, проте, 30.05.18. через відділ діловодства суду подав заяву про розгляд справи за відсутності його повноважного представника, в якій також виклав власну правову позицію з приводу подано відповідачем відзиву та заявлених відповідачем клопотань про залучення до участі в даній справі співвідповідача і призначення судової експертизи. Так, у відповідності до заяви відповідач не заперечує проти залучення в якості співвідповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» та зазначає, що питання про призначення експертизи доцільно розглядати заслухавши правову позицію залученого співвідповідача.

Відповідачем в судовому засіданні 31.05.18. підтримано подане ним клопотання про залучення до участі в даній справі в якості співвідповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.18. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/1880/18 на тридцять днів, залучено до участі в справі № 910/1880/18 в якості співвідповідача Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Юнівес", відкладено підготовче засідання на 26.06.18.

11.06.18. позивачем подано заяву, в якій викладено позовні вимоги до обох відповідачем. Згідно вказаної заяви позивач просить суд стягнути на свою користь:

- з відповідача-1 страхове відшкодування в сумі 41.313,32 грн.;

- з відповідача-2 страхове відшкодування в сумі 41.313,32 грн.

Вказану заяву в порядку ст. 46 ГПК України прийнято до розгляду в судовому засіданні 26.06.18.

25.06.18. відповідачем-2 до суду подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві. Вказаний відзив прийнято судом в судовому засіданні 26.06.18. з поновленням відповідача-2 процесуального строку на подачу відзиву.

26.06.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про розгляд справи № 910/1880/18 спочатку та призначення підготовчого засідання на 12.07.18.

12.07.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача-1 про призначення авто технічної експертизи в даній справі з підстав відсутності необхідності в такій експертизі. також, судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.07.18.

24.07.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 23.08.18.

При розгляді справи по суті судом було заслухано вступне слово, з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача-1 не визнав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідач-2 явку свого повноваженого представника в судове засідання 23.08.18. не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 23.08.18. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.15. між позивачем (Страховиком) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (Страхувальником) укладено Додаток № 28-0199-01558/00111 до Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) № 28-0199-01558 від 21.12.12., відповідно до якого страховик прийняв під страховий захист транспортний засіб Volkswagen Polo, д.р.н. НОМЕР_2.

У відповідності до постанови Приморського районного суду міста Одеси від 28.02.17. у справі № 522/22316/16-п, 04.11.16. на вул. Середньофонтанській у м. Одеса сталась ДТП внаслідок порушення водієм автомобіля марки Honda, д.р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України, в результаті чого автомобіль марки Honda, д.р.н. НОМЕР_1 допустив наїзд на автомобіль марки Volkswagen Polo, д.р.н. НОМЕР_2, який, в свою чергу допустив наїзд на автомобіль марки ВАЗ21063, д.р.н. НОМЕР_3.

Вказаною постановою встановлено вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, однак, провадження по справі закрито у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Вказане спростовує викладені відповідачем-1 в своєму письмовому відзиві доводи про відсутність доведеності винних дій ОСОБА_3 в настанні ДТП, яка мала місце 04.11.16. з автомобілем марки Volkswagen Polo, д.р.н. НОМЕР_2, та ВАЗ21063, д.р.н. НОМЕР_3.

У відповідності до рахунку АдСЧТ02831 від 21.11.16. вартість ремонту автомобіля марки Volkswagen Polo, д.р.н. НОМЕР_2 склала 87.743,64 грн.

На підставі страхового акту № ПСКА-6534 від 07.12.16. позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 82.626,64 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 22820 від 07.12.16. на вказану суму.

З полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/02121991 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль марки Honda, д.р.н. НОМЕР_1, яким спричинено ДТП з автомобілями марки Volkswagen Polo, д.р.н. НОМЕР_2, та ВАЗ21063, д.р.н. НОМЕР_3, застрахований у відповідача-1.

Вина ОСОБА_3, який керував автомобілем марки Honda, д.р.н. НОМЕР_1, встановлена у судовому порядку.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № АК/2121991 становить 00,00 грн. ліміт за шкоду майну 100 000,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача-1 із заявою від 06.06.17., в якій просив сплатити йому страхове відшкодування в сумі 82.626,64 грн.

Відповідач-1 відмовив позивачі у виплаті страхового відшкодування (лист № 10249/771582 від 21.12.17.) з підстав не встановлення вини ОСОБА_3, який керував автомобілем марки Honda, д.р.н. НОМЕР_1 у настанні ДТП.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. При цьому, страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, і не може перевищувати розміру реальних збитків (втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права). Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Такими законами, зокрема, є норми статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що до страховика за договором майнового страхування (позивача у справі) після виплати страхового відшкодування потерпілій особі у межах фактичних витрат, які не можуть перевищувати розміру реальних збитків, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

У Законі України "Про страхування" встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (пункт 9 частини 1 статті 7 Закону). Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За змістом цього Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Отже, страховик (відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Зокрема, правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно пункту 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 29, пункту 32.7 статті 32 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).

Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:

С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;

С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;

С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;

Е З - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справах №№ 910/3650/16, 910/32969/15 та у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16.

Тому, пред'явлення позивачем (особа, яка має право на отримання відшкодування замість потерпілого) до відповідача (страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) вимоги про виплату страхового відшкодування у розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірним.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.18. у справі № 910/5001/17.

Норма ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Суд зазначає, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом №142/5/2092 від 24.11.03. Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.03. за № 1074/8395.

Відповідно до п. 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових колісних транспортних засобів виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів.

Згідно з п. 1.6 вищевказаної Методики строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.

Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль Volkswagen Polo, д.р.н. НОМЕР_2 - 2015 року випуску, дорожньо-транспортна пригода сталася 04.11.16., тобто строк експлуатації не перевищував 7 років.

Таким чином, відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу Volkswagen Polo, д.р.н. НОМЕР_2 є таким що, дорівнює 0 (нулю).

Коефіцієнт фізичного зносу в розмірі 00,00 враховано позивачем при складанні розрахунку суми страхового відшкодування від 07.12.16.

При цьому, суду не надано доказів, що автомобіль Volkswagen Polo, д.р.н. НОМЕР_2 експлуатувався в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний) та складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.

Отже, з наявних в матеріалах справи документів судом не встановлено наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу автомобіля Skoda, д.р.н. АА3156ОХ, при визначенні розміру страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як відзначалось судом, розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № АК/2121991 становить 00,00 грн. ліміт за шкоду майну 100 000,00 грн.

Отже, позивач набув право зворотної вимоги до відповідача-1 в сумі 82.626,64 грн.

Проте, позивачем з відповідача-1 пред'явлено до стягнення 41 313,32 грн., з огляду на що вказана сума страхового відшкодування підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група".

Крім вказаного, позивачем пред'явлено до стягнення 41 313,32 грн. страхового відшкодування з відповідача-2.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що у відповідності до постанови Приморського районного суду міста Одеси від 26.12.16. у справі № 522/22314/16-п, 04.11.16. на вул. Середньофонтанській у м. Одеса сталась ДТП внаслідок порушення водієм автомобіля марки Mitsubishi, д.р.н. ВН2138СО ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху України, в результаті чого автомобіль марки Mitsubishi, д.р.н. ВН2138СО допустив наїзд на автомобіль марки ВАЗ21101, д.р.н. АМ4510ВА, який, в свою чергу допустив наїзд на автомобіль марки Honda, д.р.н. НОМЕР_1. Вказаною постановою встановлено вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення.

Тобто, фактично мало місце 2 окремі ДТП, а саме, внаслідок порушення ПДР України водієм автомобіля марки Honda, д.р.н. НОМЕР_1, що спричинило його наїзд на автомобіль марки Volkswagen Polo, д.р.н. НОМЕР_2, та автомобіль марки ВАЗ21063, д.р.н. НОМЕР_3, та внаслідок порушення ПДР України водієм автомобіля марки Mitsubishi, д.р.н. ВН2138СО (застрахований у відповідача-2 згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/001617159), що спричинило його наїзд на автомобіль марки ВАЗ21101, д.р.н. АМ4510ВА, та автомобіль марки Honda, д.р.н. НОМЕР_1.

За вказаних підстав суд дійшов висновку про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між винними діями водія автомобіля марки Mitsubishi, д.р.н. ВН2138СО ОСОБА_4 та спричиненням пошкоджень внаслідок ДТП автомобілю марки Volkswagen Polo, д.р.н. НОМЕР_2.

Отже, суд відмовляє позивачу в позові до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" про стягнення 41 313,32 грн.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір за розгляд даної справи в розмірі 1 762,00 грн. покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" (03680, м. Київ, вул. Казиміра Малевича, 31; ідентифікаційний код 31650052) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова,32-А; ідентифікаційний код 30859524) 41 313 (сорок одну тисячу триста тринадцять) грн. 32 коп. страхового відшкодування, 881 (вісімсот вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 03.09.18.

Суддя Т.М.Ващенко