Рішення № 76181711, 28.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"28" серпня 2018 р. № 820/4505/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Попова А.О.

представник позивача - Бринзи Д.А.,

представника відповідача - Гуди К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕПЛОБУД-Х" (61056, м. Харків, вул. Маліновського, 3, офіс 38) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕПЛОБУД-Х", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1. Скасувати податкове повідомлення-рішення №00000991411 від 30.05.2018 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг): за податковими зобов'язаннями 226206,00 гри., за штрафними санкціями 56 551,5 грн.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення №00001001411 від 30.05.2018 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України застосовано суму штрафних санкцій 00 грн. 00 коп..

3. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення №00000991411 від 30.05.2018 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг): за податковими зобов'язаннями 226206,00 гри., за штрафними санкціями 56 551,5 грн. та №00001001411 від 30.05.2018 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України застосовано суму штрафних санкцій 00 грн. 00 коп.. Позивач з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується, вважає їх незаконними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі зазначивши, що податкові повідомлення-рішення №00000991411 від 30.05.2018 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг): за податковими зобов'язаннями 226206,00 гри., за штрафними санкціями 56 551,5 грн. та №00001001411 від 30.05.2018 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України застосовано суму штрафних санкцій 00 грн. 00 коп.. є законними та такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що з 26.04.2018р. по 04.05.2018р. працівниками ГУ ДФС у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ"СПЕЦТЕПЛОБУД-Х" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства щодо господарських взаємовідносин з ТОВ "ВКФ "ДІАМАНТ-БІЗНЕС" (40718833), ТОВ "АЛЬМАБУДКОР"(40473328), ТОВ "ГРУПСТАНДАРТ АГРО" (40556545), ТОВ "САММІТ-АГРО-ТРЕЙД" (41147764), ТОВ "ІНДІГО ФІНАНС" (39854964), ТОВ "ІВАМАР ТРЕЙД" (41380072).

За результатами вище зазначеної перевірки відповідачем було складено акт від 11.05.2018 за №1850/20-40-14-11-11/34757859 яким встановлено порушення позивачем п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198. ц.201.1. п. 201.7 ст.201. п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, а саме неправомірного включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаного товару у ТОВ "ВКФ "ДІАМАНТ-БІЗНЕС", ТОВ "АЛЬМАБУДКОР", ТОВ "ГРУПСТАНДАРТ АГРО", ТОВ "САММІТ-АГРО-ТРЕЙД", ТОВ "ІНДІГО ФІНАНС", ТОВ "ІВАМАР ТРЕЙД" з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених господарських операцій.

На підставі Акту №1850/20-40-14-11-11/34757859 від 11.05.2018 контролюючим органом були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення №00000991411 від 30.05.2018 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг): за податковими зобов'язаннями 226206,00 грн., за штрафними санкціями 56551,5 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №00001001411 від 30.05.2018 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України застосовано суму штрафних санкцій 00 грн. 00 коп..

Суд зазначає, що підставою для висновків викладених в вище зазначеному акті перевірки є посилання відповідача на отриману податкову інформація від 20.01.2017 р. №80/08-29-12-01 щодо ТОВ «ВКФ «Діамант -Бізнес» (податковий номер 40718833) за звітний період декларування ГІД В жовтень-листопад 2016 року, від 20.07.2017 року № 54 /16-31-14-05-40473328 щодо ТОВ «Альмабудкор» (податковий номер 40473328), від 11.01.2018 №7/26-15-14-04-03 щодо ТОВ «Групстандарт Агро» (податковий номер 401556545), від 23.08.2017 №6774/7/05-99-12-19 щодо ТОВ «Самміт - Агро -Трейд» (податковий номер 41147764), від 13.09.2017 № 65/7/16-31-14-05 щодо ТОВ «Індіго Фінанс» (податковий номер 39854964), від 03.10.2017 № 8200/7/05-99-12-19/41380072 щодо ТОВ «Івамар Трейд» (податковий номер 41380072) та пояснення ОСОБА_3 від 22.12.2017

Фахівцями ГУ ДФС у Харківській області з урахуванням ст.74 ПК України проаналізовано, використано податкову інформацію та надали належну оцінку відповідно до чинного законодавства.

Так, враховуючи вищевикладене відповідачем встановлено:

1) відсутнє придбання електротехнічної продукції, яку нібито реалізовано на адресу ТОВ «Спецтеплобуд - X».

2) По підприємствам постачальникам встановлено підміну товарних позицій, а як наслідок неможливо встановити походження товарів по ланцюгу постачання, які нібито реалізовано на адресу ТОВ «Спецтеплобуд - X».

Оскільки реальність вчинення господарських операцій між ТОВ «Спецтеплобуд - X» та контрагентами-постачальниками відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином відповідачем було зроблено висновок , що у ТОВ «Спецтеплобуд - X» не було підстав для податкового обліку операцій, що досліджувались проведеною перевіркою.

Крім того, в рамках кримінального провадження було відібрано пояснення від громадянина ОСОБА_3 (директор «фіктивного» ТОВ «Івамар Трейд») який повідомив що підприємство зареєстрував за винагороду, фінансово - господарську діяльність якого не здійснював.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ТОВ "СПЕЦТЕПЛОБУД-Х" було укладено ряд договорів, а саме:

- з ТОВ "ВКФ "ДІАМАНТ-БІЗНЕС" (Продавець) договір купівлі-продажу №68 від 31.10.2016;

- з ТОВ"АЛЬМАБУДКОР" (Постачальник) договір поставки товару №184 від 23.05.2017; -з ТОВ "САММІТ-АГРО-ТРЕЙД" (Постачальник) договір поставки №Х-18 від 06.07.2017;

- з ТОВ "ІНДІГО ФІНАНС" (Постачальник) договір поставки №Х-114 від 03.08.2017;

- з ТОВ "ІВАМАР ТРЕЙД" (Постачальник) договір поставки №206 від 11.08.2017.

- з ТОВ "ГРУПСТАНДАРТ АГРО" в період з 26.06.2017-29.06.2017 відбувалися без-договірні поставки.

На виконання зазначених договорів ТОВ "СПЕЦТЕПЛОБУД-Х" придбало електротехнічну продукцію, а саме: вилка, щіткотримач, вентиль, контактор, комплектуючі вентеля, котушка, блок, рукоятка, реле, показуючий прилад, контакт, електромонометр, електродвигун, електромагніт, панель, кулачковий елемент, діафрагма, датчик реле температури, датчик тахометра, термодатчик, автомат, резистор, вимикач.

Загалом за період, що перевірявся, згідно вказаних договорів було придбано товару з ПДВ на 1463 614,00 грн.:

- ТОВ "ВКФ "ДІАМАНТ-БІЗНЕС" у листопаді 2016 року на загальну суму 84 564 грн., тому числі ПДВ 14 094 грн.;

- ТОВ "АЛЬМАБУДКОР" у травні 2017 року на загальну суму 171 630,00 грн., у тому числі ПДВ 28 605,00 грн.;

- ТОВ "ГРУПСТАНДАРТ АГРО" у червні 2017 року на загальну суму 54 360,00 грн., у тому числі ПДВ 9060,00 грн.;

- ТОВ "САММІТ-АГРО-ТРЕЙД" у липні 2017 року на загальну суму 283 960 грн., у тому числі ПДВ 47 327 грн.;

- ТОВ "ІНДІГО ФІНАНС" у серпні 2017 року на загальну суму 95 130,00, у тому числі ПДВ 15 855,00 грн.;

- ТОВ "ІВАМАР ТРЕЙД" у серпні 2017 року на загальну суму 402 840,00грн., у тому числі ПДВ 67 140,00-грн. та вересні 2017 року на загальну суму 371 130,00 у тому числі ПДВ 61 855,00 грн.

Виходячи з вищезазначених сум податку на додану вартість сплачених у ціні придбаного товару, загальний розмір податкового кредиту ТОВ "СПЕЦТЕПЛОБУД-Х" склав 243 936,00 грн..

Факт здійснення ТОВ "СПЕЦТЕПЛОБУД-Х" зазначених господарських операцій зафіксовано у наступних первинних документах: специфікаціях, видаткових накладних, рахунках на оплату, платіжних дорученнях, договорах про відступлення права вимоги (копії додаються).

Зазначені первинні документи підписані уповноваженими представниками сторін, повноваження яких були перевірені та належним чином підтверджені на момент їх здійснення.

На підставі вищевказаних первинних документів, вказані операції були відображені за правилами бухгалтерського обліку та обґрунтовано вплинули на формування податкових зобов'язань.

Щодо умов поставки та порядку прийому-передачі продукції за вказаними договорами поставки судом встановлено, що виходячи зі змісту Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 N363 та переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні (Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 N 207), якщо товар, що перевозиться ще є власністю постачальника, то ТТН виписувати не потрібно.

Як було встановлено судом ТОВ "СПЕЦТЕПЛОБУД-Х", в особі директора ОСОБА_4, у відділеннях служби доставки прийняло товар у кількості та асортименті відповідно до узгоджених специфікацій та видаткових накладних.

Отже в даному випадку ТТН не складалася, а необхідність у збережені експрес накладних після прийняття товару відсутня.

Також судом встановлено, що вказаний вище товар на дату складання акта перевірки був реалізований, основні контрагенти: ТОВ «УКРТРАНСДИЗЕЛЬ», ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЕЛЕКТРОПРИВІД-ЛТД», ПРАТ «ПІВНГЗК», ТОВ «Д-Е ЗІП», ТОВ «ТЕХНОЛІГА-СХІД», ТОВ «УКРГАЗАВТОМАТИКА», ТОВ НВП «ЕНЕРГОПРИВІД», ТОВ ЗНА «ЛІДЕР ЕЛЕКТРИК», ТОВ «ПРОМІНВЕСТЕКСКАВАЦІЯ», ТОВ «ВИШГОРОДСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ТРАНСПОРТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ», ПП «ПРОМ-АЛЬЯНС», ТОВ «ІСТ ЛОУД ГРУП», ПАТ «ШАХТА «НАДІЯ», ТОВ «МТРЗ», ПАТ «МЕТАЛУРГТРАНСРЕМОНТ», ФОП ОСОБА_6, ПП ВКК «СОЮЗПОСТАЧАННЯ», ТОВ «Д-Е СЕРВІС», ТОВ «ІМПЕКС ГРАНІТ», ТОВ «ТПК «ЛІДЕР», ТОВ «СВП «КВАЗАР», ПРАТ «ЦГЗК», ПРАТ «ДРУЖКІВСЬКЕ РУДОУПРАВЛІННЯ», ПРАТ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКЦЕМЕНТ», ТОВ «ЗТРЗ», ТОВ «НТП «ТРАНСІНВЕСТ», ФОП ОСОБА_7.

Позивач не має власних або орендованих складських приміщень, найманих працівників, що зумовлено усталеним порядком здійснення власної господарської діяльності, а саме:

Оскільки товар, що реалізується є малогабаритним поставка та отримання товару відбувається із залученням фірм перевізників ТОВ "ІН-ТАЙМ", ТОВ "Нова Пошта", що підтверджується договорами про надання послуг з організації перевезення вантажу №ХАР-194 від 03.02.2015 з ТОВ "ІН-ТАЙМ" та про надання транспортно-експедиторських послуг №27764 від 15.10.2012 з ТОВ "Нова Пошта".

В листі від 19.02.2018 р. № 654/6/99-99-14-03-03-15/ІПК Державна фіскальна служба зазначає, що складена у випадках, передбачених законодавством, товарно-транспортна накладна:

- підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів;

- є одним із додаткових документальних свідчень реальності здійснення господарської операції з поставки товарів.

Таким чином, факт отримання товару ТОВ "СПЕЦТЕПЛОБУД-Х" підтверджується видатковими накладними та копіями вантажних накладних, , що посвідчують факт відправлення вказаного товару з метою його подальшої реалізації.

Суд зазначає, що відповідачем ані в акті перевірки, а ні в судовому засіданні не заперечувався факт розрахунку позивача за отримай товар.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Згідно з п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника); виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Проаналізувавши наведені норми та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що укладений правочини між позивачем та ТОВ "ВКФ "ДІАМАНТ-БІЗНЕС", ТОВ "АЛЬМАБУДКОР", ТОВ "ГРУПСТАНДАРТ АГРО", ТОВ "САММІТ-АГРО-ТРЕЙД", ТОВ "ІНДІГО ФІНАНС", ТОВ "ІВАМАР ТРЕЙД" є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Суд вказує, що про фактичне виконання вищезазначених договорів свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Податкові накладні, складені на виконання операцій позивачем з вказаними контрагентами, не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу п.201.1, 201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України спричиняють втрату податковими накладними юридичної сили і доказовості.

Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Також суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Суд вваж є за необхідним вказати, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Угоди між позивачем та контрагентами за період перевірки були укладені у відповідності до норм чинного законодавства та є такими, що відповідають всім вимогам, що встановлюються до даного виду договорів доки зворотне не буде доведено в суді. Тому підстав для висновків щодо нікчемності або недійсності договору не було.

Чинне законодавство України встановлює принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд також вважає за необхідним зазначити, що на час укладення вищевказаних договорів контрагенти позивача були зареєстрованими як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, мали індивідуальні податкові номери, що підтверджується Свідоцтвами про реєстрацію платника податку на додану вартість, отже, вони мали право видавати позивачу вищезазначені належним чином оформлені податкові накладні, котрі є підставою для формування позивачем податкового кредиту.

Щодо посилання відповідача пояснення від громадянина ОСОБА_3 (директор ТОВ «Івамар Трейд») які він дав в рамках розгляду кримінального провадження та згідно яких він повідомив, що підприємство зареєстрував за винагороду, фінансово - господарську діяльність якого не здійснював , то зазначене посилання суд вважає необґрунтованим, оскільки доказів яків б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи та надання в межах її розгляду пояснень громадянина ОСОБА_3 (директор ТОВ «Івамар Трейд») не може слугувати належним доказом фіктивності вище зазначених господарських операцій.

Отже, висновки Головного управління ДФС у Харківській області, викладені в акті перевірки є лише припущеннями, які не обґрунтовані належними засобами доказування.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем зазначених вище норм податкового законодавства.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення №00000991411 від 30.05.2018 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг): за податковими зобов'язаннями 226206,00 грн., за штрафними санкціями 56551,5 грн. та №00001001411 від 30.05.2018 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України застосовано суму штрафних санкцій 00, 00 грн. прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області з порушенням норм чинного законодавств України є необґрунтованими та таким, що не відповідають вимогам законодавства та підлягають скасуванню.

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕПЛОБУД-Х" (61056, м. Харків, вул. Маліновського, 3, офіс 38) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00000991411 від 30.05.2018 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг): за податковими зобов'язаннями 226206,00 грн., за штрафними санкціями 56551,5 грн. та №00001001411 від 30.05.2018 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України застосовано суму штрафних санкцій 00, 00 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕПЛОБУД-Х" сплачений судовий збір у сумі 4241 (чотири тисячі двісті сорок одна) грн. 36 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 31 серпня 2018 року.

Суддя Спірідонов М.О.