Рішення № 76181701, 30.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 р. Справа № 820/4476/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1, з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року згідно Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», ч. 2 ст. 55 Закону від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління в Харківській області подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду (ст. 382 КАС України).

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 року (справа № 820/6699/17) ГУПФУ у Харківській області було зобов'язано ПФУ провести з 01.01.2016 року перерахунок пенсії позивача. Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного органу України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Отже, позивач належить до учасників правовідносин, врегульованих чинним законодавством у сфері компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

26.02.2018 року позивач подав заяву до ГУ ПФУ в Харківській області про проведення перерахування і виплати йому відповідної суми компенсації втрати частини доходів газом із сумою індексації за період з 01.01.2016 року у зв'язку із порушення ПФУ строків її виплати. Проте, листом ГУ ПФУ в Харківській області від 19.03.2018 року № 1858/Р-147993-14/20 було відмовлено у здійсненні компенсації втрати частини доходів (пенсії) у зв'язку з порушенням ПФУ в Харківській області строків її виплати, оскільки зобов'язань щодо нарахувань компенсації на Головне управління рішенням суду не було покладено. Рішення суду ПФУ було виконано у повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаною бездіяльністю позивач звернувся до суду. Позивач просив суд задовольнити вимоги адміністративного позову у повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 року відкрито спрощене провадження по даній справі в порядку, передбаченому ст. 262 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія вказаної ухвали була надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

27.06.2018 року (Вх. №01-26/31899/18) від представника відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 року по справі № 820/6699/17 Головне управління здійснило перерахунок позивачу пенсії, розмір якої обчислений 65% усіх складових грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу 4 000 грн. За результатом проведеного перерахунку нараховано доплату пенсії в сумі 186 976,26 грн. за період з 01.01.2016 року по 31.03.2018 року. Зазначив, що відсутні підстави для виплати позивачу компенсації, передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати», оскільки обов'язок Головного управління виплатити пенсію у новому розмірі виник лише щодо перерахованої пенсії з 01.01.2018 року, а щодо виплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року - лише з 01.01.2019 року.

Просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 року по справі № 820/6699/17, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (місцезнаходження - 61022, Харківська область, місто Харків, пл. Свободи, буд. №5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх; ідентифікаційний код - 14099344) з приводу неприйняття рішення по суті заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1; місцезнаходження - 61027, АДРЕСА_1) з приводу перерахунку пенсії на підставі довідки ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області №100/30691-2003003259.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області (місцезнаходження - 61022, Харківська область, місто Харків, пл. Свободи, буд. №5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх; ідентифікаційний код - 14099344) провести з 01.01.2016 р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1; місцезнаходження - 61027, АДРЕСА_1) на підставі довідки ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області №100/30691-2003003259.

В решті вимог - позов залишено без задоволення.

Рішення набрало законної сили 22.02.2018 року.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання вищезазначеного рішення суду Головне управління здійснило перерахунок позивачу пенсії, розмір якої обчислений 65% усіх складових грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу 4 000 грн. За результатом проведеного перерахунку нараховано позивачу доплату пенсії в сумі 186 976,26 грн. за період з 01.01.2016 року по 31.03.2018 року.

Як свідчать матеріали справи, 26.02.2018 року позивач подав заяву до ГУ ПФУ в Харківській області про проведення перерахування і виплати йому відповідної суми компенсації втрати частини доходів газом із сумою індексації за період з 01.01.2016 року у зв'язку із порушення ПФУ строків її виплати.

Проте, листом ГУ ПФУ в Харківській області від 19.03.2018 року від № 1858/Р-147993-14/20 було відмовлено у здійсненні компенсації втрати частини доходів (пенсії) у зв'язку з порушенням ПФУ в Харківській області строків її виплати, оскільки зобов'язань щодо нарахувань компенсації на Головне управління рішенням суду не було покладено, а отже на думку пенсійного органу відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати. Рішення суду виконано у повному обсязі.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не нарахувало та не виплатило позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії з 01.01.2016 року.

Позивач, вважаючи дії та бездіяльність відповідача щодо невиплати йому компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії з 01.01.2016 року протиправними, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі за текстом - Закон № 1058-ІV), яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до ч.2 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 pоку № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ від 19.10.2000 року (далі за текстом - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159 (далі - Порядок № 159).

Відповідно до положень ст. ст. 1 та 2 Закону № 2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно положень п.2 та 3 Порядку № 159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, серед яких, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

У п.4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст. 3 вказаного вище Закону).

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 55 Закону № 2262-XII, ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1 - 3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом України у постановах від 19 грудня 2011 року (справа № 6-58цс11), від 11 липня 2017 року (справа № 21-2003а16), та Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року (справа № 336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№ 523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа № 521/940/17) та від 18 липня 2018 року (справа № 490/6755/15-а).

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Стаття 6 КАС України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duym v. Home Office (Case 41/74 van Duym v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку це встановлення компенсації за порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень, не надано до суду належних доказів відсутності правових підстав для не нарахування і не виплати позивачу компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії, нарахованої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 року по справі № 820/6699/17.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовним вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року згідно Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», ч. 2 ст. 55 Закону від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління в Харківській області подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду (ст. 382 КАС України), суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень та відсутності об'єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю та зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 61027, м. Харків. АДРЕСА_2) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: 61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року згідно Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», ч. 2 ст. 55 Закону від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.