Ухвала суду № 76181687, 30.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

30 серпня 2018 р. Справа № 820/3241/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 року по справі №820/3241/17 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61202) про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 року по справі №820/3241/17, в якій просить суд постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 року по адміністративній справі №820/3241/17 скасувати та у задоволенні позову Головного управління ДФС у Харківській області про стягнення з ОСОБА_1 суми податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 21984,63 грн. відмовити у зв'язку з відсутністю податкового боргу.

Заявник, посилаючись на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 року по справі №820/6315/17, що набрало законної сили 29.05.2018 року, яким скасовано податкове повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 24.05.2016 року №0002251304, яке було покладено в основу оскаржуваної постанови суду про стягнення податкового боргу.

Від представника заявника до суду надійшло клопотання про розгляд даної справи без його участі.

Представник позивача у судове засідання не прибув, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Суд, на підставі ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 року по справі №820/3241/17 адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задоволено. Стягнуто до бюджету України з ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 61202, код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.) суму податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 21984 (двадцять одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири) грн 63 коп.

Вказаний борг виник внаслідок несплати в установлений строк податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб згідно податкового повідомлення - рішення від 24.05.2016 року №0002251304, загальна сума грошового зобов'язання складає 21984,63 грн., у тому числі сума грошового зобов'язання за податковим зобов'язаннями - 17587,70 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4396,93 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 року по справі №820/6315/17 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 24.05.2016 року № 0002251304, яким ОСОБА_2 донараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 17587,70 грн. та штрафну санкцію в розмірі 4396,93 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 року по справі №820/6315/17 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 року по справі №820/6315/17 залишено без змін.

Відповідно до ст. 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 2 зазначеної норми Закону визначені підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справі, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.

Тобто нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення. Іншими словами, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Не можуть бути визнані нововиявленими обставинами такі обставини, які виникли або змінилися після прийняття судового рішення.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлення нових істотних юридичних фактів, що існували на час розгляду справи, у якій ухвалено судове рішення, яке переглядається, але не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, а не факт/дата ухвалення нового судового рішення.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Так, як було зазначено вище, позивач вважає нововиявленою обставиною обставини, встановлені рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 року по справі №820/6315/17, якою скасовано податкове повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 24.05.2016 року № 0002251304.

Суд зазначає, що станом на момент розгляду судом у даній адміністративній справі позовної заяви Головного управління ДФС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення боргу та прийняття постанови від 14.09.2017р., обставини, встановлені рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 року не існували. Позивач оскаржив податкове повідомлення - рішення від 24.05.2016 року № 0002251304, згідно програми Діловодство суду 14.12.2017, тобто через три місяці після прийняття постанови суду у даній справі.

Таким чином, зазначені позивачем нововиявлені обставинами не є нововиявленими у розумінні вимог ст. 361 КАС України, а отже не можуть слугувати підставою для перегляду постанови суду за нововиявленими обставинами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року в справі № 2а-23903/09/1270.

Також суд зазначає, що згідно з практикою Європейського Суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст.6 § 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.

Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження, сам по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій він використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі ст. 6 Конвенції.

Правова певність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип полягає в тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи (рішення у справі "Правєдная проти Росії", №. 69529/01; у справі "Рябих проти Росії", № 52854/99, п.52; у справі "Брумареску проти Румунії", № 28342/95, п. 61).

Тому, суд додатково зазначає, що в контексті п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України підставою для перегляду судового рішення можуть слугувати лише ті фактичні обставини, які мали істотне значення і які об'єктивно існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі усім особам, які брали участь у справі та суду. Ініціювання перегляду судового рішення лише з метою нового слухання і вирішення справи суперечить принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права.

Згідно з п. 4 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд, зокрема, може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

З огляду на викладене суд зазначає, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є необґрунтованою, наведені в ній обставини не є нововиявленими в розумінні положень ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 року у справі 820/3241/17 відсутні.

Частиною 1 ст. 369 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Таким чином, суд дійшов висновку, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 року у справі 820/3241/17 необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 361 - 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 року по справі №820/3241/17 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 року у справі № 820/3241/17 - залишити без змін.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Волошин Д.А.