Рішення № 76181584, 29.08.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5661/18

Провадження № 2/761/4367/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Макаренко І.О., розглянувши в приміщенні суду, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електроенергію, -

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ «Київенерго» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з останньої заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 2062,20 грн.; 3% річних та інфляційну складову боргу у розмірі 801,82 грн., а також понесені судові витрати у розмірі 1 762,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є обов'язковим виконавцем послуг з електропостачання. Відповідач мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з електричної енергії, яку постачає позивач. Разом з тим, відповідач в повному обсязі не оплачує надані позивачем послуги, внаслідок чого у останньої утворилась заборгованість, яка станом на 01.05.2017 р. становить в сумі 2062,20 грн. Відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає, через що позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, свого відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем електричної енергії, яку постачає позивач.

Відповідно до Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі Правила), останніми врегульовано відносини між громадянами (споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками. Згідно вказаних правил, позивач, як енергопостачальник, постачав електричну енергію в необхідних споживачу обсягах, а споживач мав оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами).

Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Згідно з п.п. 19, 21 Правил розрахунки населення за спожиту електричну енергію за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем.

Згідно з п. 20 Правил розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», п. 42 Правил користування електричною енергією для населення споживач електричної енергії зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті споживача; невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та правил.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 01.05.2017 року заборгованість відповідача перед позивачем складається у розмірі 2062,20 грн. за спожиту електричну енергію.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих послуг з електропостачання, якому кореспондує право вимоги кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення суми 3 % річних та інфляційної складової боргу у розмірі 801,82 грн. за період прострочення сплати грошових коштів за послуги еклектропостачання є обґрунтованими і в цій частині позов також підлягає задоволенню в повному обсязі в межах заявлених позовних вимог.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі, тому слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість спожиту електроенергію, з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі - 1762,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 322, 509, 525, 526, 610, 612, 625 ЦК України, ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»; Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. за № 1357 з подальшими змінами та доповненнями, ст.ст. 12, 81, 141, 258, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту електроенергію - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1, адреса проживання: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (ЄДРПОУ 00131305) заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 2062,20 грн.; 3% річних та інфляційну складову боргу у розмірі 801,82 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1, адреса проживання: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (ЄДРПОУ 00131305) судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: