Ухвала суду № 76181293, 02.09.2018, Франківський районний суд м. Львова

Справа №465/5053/16-к

Провадження1-кс/465/1593/18

УХВАЛА

про тимчасовий доступ до речей і документів

02.09.18 м. Львів

Слідчий суддя Франківського районного суду м. Львова Козюренко Р.С., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду погоджене прокурором Львівської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_2 клопотання старшого слідчого СВ Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні №12015140080003946 від 24.12.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

встановив:

у провадження слідчого судді 02.09.2018 надійшли матеріали вказаного клопотання, в якому старший слідчий СВ Франківського відділу поліції міста Львова Головного управління Національної поліції у Львівській області капітан поліції ОСОБА_3 просить надати тимчасовий доступу до речей і документів, що містяться в кредитній справі ПАТ «КБ «Приватбанк» чи інших документах банку про отримання кредитних коштів ОСОБА_4 за договором ПАТ «КБ Приватбанк» від 28.09.2007 №822509, за договором №1827716 від 28.10.2010, договором між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 №SAMDN40000016303399, в тому числі документів про надсилання для використання емітованої банківської картки №4149605354789505, документів щодо відступлення права вимоги (факторинг) за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» з ОСОБА_4 ТОВ «ОСОБА_5Ел.Сі» Департамент безпосереднього стягнення заборгованості (ідентифікаційний код 34981644) за кредитним договором №SAMDN40000016303399, усіх інших документів, що містяться в вказаних кредитних справах та справах про передачу прав вимоги та/або інших фінансових угодах, предметом яких є укладенні ПАТ «КБ Приватбанк» кредитні договори з ОСОБА_4 з можливістю подальшого їх вилучення в приміщені ПАТ КБ «Приватбанк», що на вул.Липинського,13-а у м.Львові та на вул.Набережна Перемоги,50 у м.Дніпро. Виконання ухвали слідчого судді Франківського районного суду м.Львова покласти на старшого слідчого СВ Франківського відділу поліції ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 або оперуповноваженого Франківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6, оперуповноваженого Франківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7, оперуповноваженого Франківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8, оперуповноваженого Управління захисту економіки у Львівській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_9.

Обґрунтовує свої вимоги тим, що слідчим відділом Франківського ВП ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12015140080003946 від 24.12.2015, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України щодо шахрайських дій невстановлених осіб, якими здійснено укладення кредитного договору від імені ОСОБА_4 в ЗГРУ ПАТ «Приватбанк» та заволодінні коштами згідно такої фінансової угоди. За інформацією досудового розслідування ПАТ КБ «Приватбанк» 02.10.2007 на ім’я ОСОБА_4 відкрито картку №4149605354789505 на підставі оформленого кредитного договору №SAMDN40000016303399. Банківська картка видана клієнту шляхом направлення рекомендованим листом на адресу проживання, а грошові кошти знято 30.10.2007 в банкоматі САLV3008 на вул.Городоцька, 139 у м.Львові. Водночас, допитаний як потерпілий

ОСОБА_4 повідомив, що жодного договору кредиту з ПАТ КБ «Приватбанк» в 2007 році не укладав, банківської картки не отримував, про наявність кредитного договору та заборгованість за ним дізнався з повідомлення, яке надійшло на адресу проживання у 2014 році. При зверненні до фінансової установи - ПАТ КБ «Приватбанк», працівниками жодної інформації про укладений кредитний договір не надано, повідомлено лише про передачу кредитної справи в колекторську фірму «ОСОБА_10Ел.Сі». З долучених потерпілим копій листів ТОВ «ОСОБА_5Ел.Сі.» вбачається, що заборгованість за кредитним договором в ОСОБА_4 за договором від 28.09.2007 №822509 складає 4495,87 грн. та за договором №1827716 від 28.10.2010 - 586,06 грн., яку необхідно погасити в строк до 18.11.2014 року.

Зазначає, що в ході розслідування виникла необхідність в отриманні доступу до речей та документів, що перебувають у володінні та розпорядженні ПАТ КБ «Приватбанк» та містять охоронювану законом таємницю з метою встановлення важливих обставин, що мають значення для кримінального провадження, а саме документів про укладення 28.09.2007 договору №822509 та 28.10.2010 договору №1827716, укладення кредитного договору між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 №SAMDN40000016303399, документів про надсилання для використання емітованої банківської картки №4149605354789505, а також документів щодо відступлення права вимоги (факторинг) за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» з ОСОБА_4 ТОВ «ОСОБА_5Ел.Сі» Департамент безпосереднього стягнення заборгованості (ідентифікаційний код 34981644) тощо.

Вказані вище документи повинні міститись в кредитній справі та знаходяться в ПАТ «Приватбанк», що розташований на вул.Липинського,13-а у м.Львові.

Крім того, розгляд клопотання про надання тимчасового доступу до документів слідчий просить провести без виклику осіб, у володінні яких вони знаходяться, так як в органу досудового слідства є достатні підстави вважати, що існує реальна загроза витоку інформації та знищення речей та документів, до яких планується отримати тимчасовий доступ.

Враховуючи зазначені обставини, слідчий суддя вважає за необхідне розглянути клопотання без виклику представників Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», в порядку ч. 2 ст. 163 КПК України.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Слідчий в судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про час та місце судового засідання. Зважаючи на названі положення закону, враховуючи принцип диспозитивності та стислі строки розгляду, слідчий суддя визнає можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності слідчого. В такому випадку слідчим суддям необхідно керуватись ч.5 ст. 163 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя вправі постановити ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що мають місце обставини, передбачені п.п.1, 2, 3 ч.5 ст.163 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Як зазначено у ч.1 ст.159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходиться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії, та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» - інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку в процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третіми особами при наданні послуг банку, є банківською таємницею.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» - інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду.

Встановлено, що згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27 серпня 2018 року (а.с.4) Франківським відділом поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015140080003946 від 24.12.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, про те, що невстановлена особа шахрайським способом уклала кредитний договір у ПАТ «Приватбанк» на ім’я ОСОБА_4.

Під час проведеного органом досудового розслідування допиту потерпілого

ОСОБА_4 (а.с.9-10) останній заявив, що випадково дізнався про існування укладеного у 2007 році між ПАТ КБ «Приватбанк» кредитного договору №SAMDN40000016303399, з письмового листа, яким банк інформував про заборгованість. Вважає, що його підпис на вказаному документі підроблено невідомою особою, яка в такий спосіб заволоділа коштами банку, оскільки ОСОБА_4 жодний кредитний договір не укладав, члени його сім’ї та близькі родичі до цього причетними бути не можуть. В подальшому працівниками банку повідомлено, що його кредитну справу передано колекторській фірмі «ОСОБА_10 ЕЛС». Між тим, 17.11.2015 отримав повідомлення про зняття із зарплатної картки, оформленої 11.11.2014 у відділенні ПАТ КБ «Приватбанк», 3 000,00 грн. на погашення кредиту, без згоди ОСОБА_4, у зв’язку з чим, звернувся до банку, працівники якого пообіцяли повернути зазначені кошти.

На запит органу досудового розслідування ПАТ КБ «Приватбанк» листом від 15.02.2016 (а.с.13) повідомив, що власником карти №4149605354789505, відкритої 02.10.2007, є

ОСОБА_4 Гроші з вказаної карти знято 30.10.2007 в банкоматі, який знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Городоцька, 139. Емітована ПАТ КБ «Приватбанк» карта відправлена рекомендованим листом на адресу ОСОБА_4 У зв’язку із закінченням строку зберігання, решту запитуваної інформації не збереглося.

Відповідно до частини п’ятої статті 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно з частиною п’ятою статті 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв’язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

У відповідності з вимогами частин 6 та 7 статті 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005), Європейський суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, відповідно до положень ст. 132 КПК України, якщо слідчий, прокурор не доведе, зокрема, що потреби досудового розслідування виправдають такий ступінь втручання в права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора. Таким чином слідчий суддя зобов'язаний перевіряти наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, врахувати докази на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, які мають бути надані ініціатором клопотання.

У клопотанні слідчий просить надати тимчасовий доступ до речей та документів, які знаходяться в приміщення ПАТ КБ «Приватбанк» по вул.Липинського, 13-а у м.Львові та вул.Набережна Перемоги, 50 у м.Дніпро, натомість в мотивувальній частині зазначає, що вказані документи, які повинні міститись в кредитній справі, знаходяться в ПАТ «Приватбанк», що розташований на вул.Липинського, 13-а у м.Львові. Втім, вказана адреса є місцезнаходженням філії «Західне головне регіональне управління» ПАТ КБ «Приватбанк», яка не має статусу юридичної особи, і за змістом вимог п.4 ч.2 ст.160 КПК надання тимчасового доступу до речей і документів, які знаходяться у володінні такої філії є неможливим.

Слідчим в переліку документів, до яких необхідно надати тимчасовий доступ, зазначено «інші документи» без конкретизації даного поняття, що є грубим порушенням вимог, які ставляться до зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження, та позбавляють суд можливості визначити обсяг документів, які будуть надані за ухвалою слідчого судді.

Згідно з п.1. ч.1 ст. 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи.

Пунктом 3.1. глави 1 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, які затверджено постановою Національного банку України від 14.07.2006 №267 визначено, що на письмовий запит власника інформації, що становить банківську таємницю або з його письмового дозволу, банк розкриває таку інформацію в обсязі, визначеному в письмовому запиті або дозволі, який складається за довільною формою.

Відповідно до ч.4. ст.132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Між тим, матеріали клопотання не містять належного обґрунтування неможливості без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, щодо яких заявлено клопотання.

Окрім того, у клопотанні не зазначено, які саме обставини будуть доводитись у кримінальному провадженні, що позбавляє можливості слідчого суддю дійти обґрунтованого висновку, що документи, до яких слідчий просить надати тимчасовий доступ, самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Відтак, слідчим не доведено, що документи, доступ до яких необхідно отримати слідчим, перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної юридичної особи, не доведено можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

З наведених міркувань та керуючись ст. 132, 160, 162, 163, 164 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

у задоволенні погодженого з прокурором Львівської місцевої прокуратури №3

ОСОБА_2 клопотання старшого слідчого СВ Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні №12015140080003946 від 24.12.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Р.С. Козюренко